У понеділок на зустрічі Координаційної платформи, створеної під егідою Єврокомісії для вирішення проблеми імпорту українського зерна до п’яти сусідніх країн ЄС, Україна представила план дій.
Він має на меті встановити жорсткіший контроль за експортом з України та уникнути подальшої дестабілізації сільськогосподарських ринків у згаданих країнах, заявила на брифінгу в Брюсселі речниця ЄК з питань сільського господарства й торгівлі Міріам Гарсія Феррер, відповідаючи на запитання кореспондента Укрінформу.
«Ми можемо підтвердити, що вчора провели 10-у зустріч Координаційної платформи. Ця зустріч була важливою. Україна, як це було обумовлено минулої п’ятниці, вже представила деякі пропозиції до Плану дій, що включатиме кілька частин. Одна з них передбачає обмін інформацією та даними щодо експорту аграрної продукції до країн, яких це стосується, обмін інформацією щодо країн призначення для експорту з України», – сказала Феррер.
За її словами, План дій, який представила Україна, передбачає створення верифікаційного та спостережного механізму, запровадження системи ліцензій для кращого контролю за експортними операціями.
Читайте також: Україна готова змінити правила експорту зерна до п'яти країн ЄС – уряд схвалив схему ліцензування
«Це була важлива зустріч, на якій були представлені країни-члени та сусідні країни, і де відбувся обмін думками. Ми погодилися продовжувати обговорення та обміни, з огляду на ухвалення Україною цього плану дій», – сказала Феррер.
Відповідаючи на уточнююче запитання Укрінформу про те, чи буде Єврокомісія проводити розслідування дій зернотрейдерів, які, власне, спричинили цю важку ринкову та політичну кризу шляхом спекуляцій на Єдиному ринку ЄС, речниця зауважила, що ці питання також обговорюються у форматі Координаційної платформи.
«Відповідні свідчення були надані для країн-членів та для Європейської комісії. Ми обговорили, які заходи можуть бути вжиті як на рівні ЄС, так і на рівні країн-членів. Ми маємо отримати більше інформації та мати чітку картину того, що відбувається, щоб продовжувати таку роботу», – зазначила представниця Єврокомісії.
Водночас вона утрималася від оцінок щодо позову, який Україна спрямувала до СОТ проти Польщі, Угорщини та Словаччини, після того, як ці країни запровадили одноосібні обмежувальні заходи проти імпорту сільськогосподарської продукції з України.
Читайте також: Світ має відповісти на погрози Росії суднам, долученим до експорту зерна з України – Стефанішина
«Ми знаємо, що українська влада позиватиметься до цих країн-членів. Наразі ми проводимо консультації щодо відповідних норм СОТ та розуміння їх застосування. На цій стадії ми не можемо коментувати. Ми оцінюємо ситуацію і маємо вирішити, як діяти далі. Але вчора було важливо підкреслити, що торговельна політика ЄС належить до виключної компетенції (Єврокомісії)», – сказала Феррер.
Як повідомлялося, у травні 2023 року Єврокомісія заборонила імпорт пшениці, кукурудзи, ріпаку та соняшнику з України до Болгарії, Угорщини, Польщі, Словаччини та Румунії за наполяганням цих країн. 5 червня дію заборони було продовжено до 15 вересня 2023 року.
15 вересня Єврокомісія не продовжила дію тимчасових обмежень ЄС щодо імпорту збіжжя з України до п’яти сусідніх країн Євросоюзу. Після цього Польща, Угорщина та Словаччина оголосили про рішення надалі одноосібно блокувати імпорт української агропродукції та припинили участь у Координаційній платформі, яка була створена під егідою Єврокомісії для вирішення «зернового» питання.
Фото: Мінінфраструктури
