Українська економіка досі на чверть менша, ніж у 2021 році, проте вперше від початку повномасштабного вторгнення Росії здоровіша, ніж російська, за деякими ключовими показниками.
Про це повідомляє The Economist, передає Укрінформ.
Видання відзначає три етапи в економіці України з 2022 року. На першому, коли точилися запеклі бої, Україна «гасила пожежі». Росія заблокувала чорноморські порти, перекривши український експорт. Нацбанк у першому півріччі 2022 року профінансував половину державного дефіциту, запровадив суворий контроль за капіталом і наповнив банки ліквідністю. У країні зросла інфляція, а ВВП скоротився на третину.
Другий етап розпочався після того, як Україна відбила наступ Росії на півдні в середині 2022 року. Тоді стабілізувався ВВП. Угода за посередництва ООН дозволила Україні знову експортувати зерно. Нацбанк повернувся до боротьби з інфляцією. На початку 2023 року Україна підписала меморандум з МВФ, Нацбанк припинив монетизацію дефіциту бюджету. З надходженням допомоги валютні резерви зростали. Був послаблений контроль за рухом капіталу.
Повернення макроекономічної стабільності дозволило уряду та компаніям пристосувати свою діяльність до умов війни.
У липні 2023 року Росія відмовилася продовжувати «зернову угоду». Україна натомість відкрила морський коридор, забезпечивши його безпеку завдяки вдалій кампанії морського стримування за допомогою безпілотників і ракет. Це дозволило їй відновити поставки не лише зерна, а й металів і мінералів, що є її другою за величиною статтею експорту.
Ці заходи разом із західною допомогою не дозволили Росії позбавити Україну ресурсів і морального духу, необхідних для продовження боротьби.
Зараз розпочинається третій етап, під час якого економіка України стикається з найбільшими викликами: нестачею електроенергії, людей і грошей.
Росія поновила ракетні і дронові атаки на енергетичну інфраструктуру, проте Україна зараз краще підготовлена, щоб витримати такі потрясіння. Крім цього, у грудні Україна збільшила пропускну здатність імпорту електроенергії з ЄС майже на чверть — до 2,1 ГВт.
Другим викликом є високий попит на робочу силу: кількість вакансій досягла 65 000 за тиждень, порівняно з 7 000 протягом перших тижнів війни, але в середньому на вакансію надходить лише 1,3 резюме.
Третім викликом для України є гроші. Стрімке зростання витрат на ведення бізнесу вдарило по прибутках. Компанії, що працюють з внутрішніми клієнтами, також несуть частину витрат, що призводить до зростання інфляції. Експортери, які конкурують на глобальних ринках, не мають такої можливості.
Читайте також: Російський рубль впав до найнижчого рівня з 2022 року
Проте Україна, ймовірно, зможе витримати без американських грошей у 2025 році. Транш у розмірі 18 мільярдів євро від ЄС та внески інших країн-членів G7 заповнять цю прогалину.
Україна також має валютні резерви. Прогнозується, що до кінця 2024 року вони зростуть до 43 мільярдів доларів — п'ятимісячного обсягу імпорту.
Як повідомляв Укрінформ, директор Австрійського інституту економічних досліджень Габріель Фельбермайр заявив, що українська економіка демонструє дуже високу стійкість, але ключовим лишається продовження підтримки з боку міжнародних партнерів.
Фото: Panos Pictures
