Альтернативи вторинним санкціям проти тих, хто сприяє Росії уникати санкцій, зараз немає.
Таку думку висловила радниця голови комітету з міжнародної торгівлі в канадському парламенті, партнерка комунікаційної агенції Good Politics Анна Лачихіна у коментарі Укрінформу.
«Головне – посилювати вже впроваджені санкції проти основних експортних галузей РФ. Важливо вдосконалювати механізм санкцій та унеможливлювати обхідні шляхи для Росії і тих, хто готовий сприяти її заробіткам. Рішення, яке лежить на поверхні, – масове застосування вторинних санкцій”, – стверджує Лачихіна.
Суть механізму, за її словами, полягає у запровадженні санкцій проти третіх осіб і компаній, які купують, переробляють та продають на міжнародних ринках російські товари й сировину.
“Наприклад, вже діють санкції на прямий імпорт з Росії до країн ЄС та Великої сімки, а з 1 березня їх почнуть впроваджувати і проти третіх країн, де обробляється чи перепродається алмазна сировина. Так має бути і з нафтопродуктами, газом та з рештою сировини і товарів, які надходять з Росії», – переконана експертка.
Вона нагадує, що наприкінці минулого року США зробили важливий крок у цьому напрямі – наклали вторинні санкції на фінансові інститути, які супроводжують операції з перепродажу російських товарів на будь-яких ринках.
“При цьому поки що незрозуміло, чи буде цей крок ефективним, а головне – чи не призведе він до надмірного блокування транзакцій за принципом «обпікшись на молоці, дмухатимеш і на воду», – висловлює стурбованість Лачихіна.
І додає, що аналітики припускають ймовірність таких наслідків.
“Якщо, наприклад, банківська установа вбачатиме ризик у здійсненні фінансових операцій в якомусь сегменті, де, навіть не підозрюючи, можна стати посередником для російської компанії, вона може взагалі відмовитися від транзакцій на цьому ринку. Що може негативно впливати на економіку тих же США та на компанії, які взагалі не мають жодних зв’язків з Росією», – пояснює Лачихіна.
Читайте також: Важливо застосовувати персональні санкції проти учасників путінського режиму – експерт
За деякими оцінками припускається, що внаслідок неохоплення санкціями цілих секторів економіки держави-агресорки, Росія щодоби усе ще заробляє на сировинному експорті до $1,5 млрд, а загалом – $0,5 трлн на рік.
Як повідомляв Укрінформ, санкції США мали серйозний вплив на плани Росії з розвитку експорту свого скрапленого природного газу.