Фото: EPA/UPG Чому мораторій скасували?
Заборону на відключення чи фінансове покарання боржників держава запровадила відразу після повномасштабного вторгнення Росії. У березні 2022 року відповідну постанову ухвалив Кабінет Міністрів, заборонивши нараховувати несумлінним споживачам штрафи й залишати їх без комунальних послуг. Утім уже минулого літа в уряді заговорили про хибність такої ідеї. У серпні 2023 року оприлюднили проєкт постанови Кабміну, що мала б скасувати мораторій. Але відбулося це щойно з початком нового року.
“На жаль, деякі споживачі — як побутові, так і непобутові — почали використовувати цю заборону, просто щоб не платити. Це нечесно. Особливо коли прифронтові платять більше, ніж області, які не дотичні безпосередньо до бойових дій. Я вважаю це як мінімум несправедливим», — розповів міністр енергетики Герман Галущенко.
Здебільшого урядовці говорять про проблеми з оплатою за електроенергію. Утім загальних цифр по країні не називають: з початку великої війни Державна служба статистики не оприлюднює інформації про комунальні борги.
«Борг населення за спожиту електроенергію збільшився на 41% щодо довоєнного часу. На жаль, люди, які мають можливість сьогодні сплачувати житлово-комунальні тарифи, враховуючи мораторій, дуже серйозно погіршили платіжну дисципліну. Для нормального функціонування енергосистеми України вкрай потрібні ресурси, тому це була вимушена міра», — розповів голова НКРЕКП Костянтин Ущаповський.
Фото: facebook/Константин Ущаповский голова НКРЕКП Констянтин Ущаповський
Згідно з оцінками Центру Разумкова, за електроенергію споживачі заборгувати близько 20 мільярдів гривень, особливо стрімко борги зросли саме протягом мораторію на відключення.
Борги шкодять не лише енергетичним компаніям, наголошують в уряді. Коштів бракує на швидке відновлення електропостачання після обстрілів чи стихійних лих. А взимку ризики особливо високі.
Зі скасуванням мораторію на відключення уряд повернув і різноманітні штрафи, пені й відсотки. Їх компанії-постачальниці електроенергії можуть нараховувати боржникам уже із січня.
Відключення від комунальних послуг й надалі під забороною в зонах бойових дій. Перелік таких населених пунктів затверджує уряд своєю постановою.
«Є розуміння, якщо це прифронтова територія і там відбуваються бойові дії. Але мені важко зрозуміти, наприклад, зростання боргу по Чернівецькій області — це більш ніж мільярд гривень», — пояснив міністр енергетики Герман Галущенко.
Фото: mev.gov.ua міністр енергетики Герман Галущенко
«На мою думку, тут величезна правова колізія. Наприклад, прикордоння Сумщини чи Одеса й Одеська область, які постійно потерпають від обстрілів. Але при цьому вони не прифронтові зони. Тому тут питань ще буде багато до того, як саме визначить Кабінет Міністрів окремим переліком цю зону», — переконаний голова Спілки споживачів комунальних послуг Олег Попенко.
Водночас не варто забувати: якщо споживач виїхав з власного помешкання і не живе там понад 30 днів, то про це треба попередити постачальника електроенергії. І тоді клієнту не виставлятимуть рахунків. Можна відправити електронного листа зі сканкопіями документів. Скажімо, будь-яку довідку з нового місця проживання, документ від роботодавця, з місця навчання чи військової служби. Це важливий нюанс, зокрема, для мільйонів українських біженців, які через війну були змушені покинути оселі.
Відключення розпочнуть з Києва?
У Києві споживачі за електроенергію заборгували майже пів мільярда гривень. Такі дані оприлюднила компанія-постачальниця Yasno (входить до групи компаній ДТЕК Ріната Ахметова). Загалом під відключення у столиці підпадають 28 тисяч споживачів.
«Це означає, що за них платить хтось інший. Ті самі пенсіонери, військові й інші люди, які просто свідомо оплачують рахунки щомісяця, тому що розуміють, що електроенергія — це такий самий товар, як, наприклад, хліб», — розповів генеральний директор компанії Yasno Сергій Коваленко.
Фото: Сергій Костеж/Ліга Сергій Коваленко
Відключати споживачів за борги в Києві розпочнуть уже з 29 січня.
Першими на черзі — споживачі, які завинили найбільші суми, котрих не сплачують тривалий час. Скажімо, затримка в оплаті за місяць великої проблеми не складає. Чого не скажеш про борги, які тягнуться роками.
Багаті не платять
Понад половину боргів накопичили заможні українці, порахували експерти Центру Разумкова. Такі споживачі мають зарплати вищі від середнього рівня по країні. Інколи володіють кількома квартирами чи будинками. Тобто доходи їм дозволяють оплачувати рахунки.
«Ці люди в загальній кількості боржників складають не більш ніж 3%. Зрозуміло, що з такими злісними неплатниками треба якось працювати і робити всі заходи з відключення. Бо часто в них не одне житло. Тому що одна річ, коли людина не може сплачувати, а інша — коли просто не хоче», — переконаний директор енергетичних програм Центру Разумкова Володимир Омельченко.
Фото: lenta.ua Володимир Омельченко
Показовим є випадок у Києві. Один столичний споживач володіє п’ятьма квартирами. І не сплачує рахунків за світло для жодної. Загальний борг цього клієнта майже досяг 100 тисяч гривень.
«Найбільша заборгованість по одному об’єкту — понад 79 тис. грн, що підтверджено контрольним зніманням показів у листопаді 2023-го. Середнє споживання по цьому об’єкту більш ніж 2 300 кВт на місяць. Останній платіж клієнт здійснила в жовтні 2022 року», — розповів заступник голови комітету Верховної Ради з питань енергетики Олексій Кучеренко.
У Спілці споживачів комунальних послуг погоджуються: борги серед заможних українців не рідкість. Але водночас побоюються: зняття мораторію може боляче вдарити по найбідніших. Таке рішення уряду називають передчасним.
«Ці заяви уряду й народних депутатів — маячня! Для багатої людини 3.6 % штрафу на рік — це взагалі ні про що. Це втричі менше, ніж річна інфляція. Та вони можуть собі дозволити не платити роками. А постраждати від цього можуть саме найбідніші, яким не буде за що платити ці штрафи», — упевнений голова Спілки споживачів комунальних послуг Олег Попенко.
Фото: СтопКор Олег Попенко Чи можна домовитися?
Відключати боржників миттєво ніхто не буде. Скажімо, у випадку з електроенергією перерізанню дротів передуватимуть кілька етапів попереджень. Спочатку компанії-постачальники надсилатимуть клієнтам рахунки, де вказуватимуть загальну суму боргу й проситимуть його оплатити. Якщо споживач й надалі ігноруватиме такі повідомлення, розпочнеться вже безпосередньо процедура відключення. Про неї клієнта попереджатимуть двічі — за 10 і за 5 днів перед перерізанням дротів.
«Ті споживачі, що не мають можливості сплатити борг одразу, можуть звернутися за реструктуризацією. І сплачувати борг відповідно до договору — графіка погашення заборгованості. І тоді вони уникнуть відключення послуги», — пояснила експертка галузі житлово-комунальних послуг Христина Ненно.
Фото: скрин відео Христина Ненно
Якщо ж уникнути відключення не вдалося, то поновлення електропостачання — це вже платна послуга. І окрім погашення боргу, споживачу доведеться сплатити ще й за неї. Іноді суми можуть сягати кількох тисяч гривень.
«Відновлення електроживлення здійснюється оператором системи розподілу протягом трьох робочих днів у містах і п’яти робочих днів у сільській місцевості після отримання від ініціатора відключення інформації про усунення споживачем порушень, що підтверджується відповідним документом учасника ринку», — пояснили в компанії ДТЕК.
Якщо ж споживач переконаний, що борги йому нарахували незаконно, то свої права варто відстоювати. Експерти пояснюють, як це можна зробити.
«Звісно, не можна виключати, що будуть помилки чи навіть спроби зловживати з боку окремих постачальників. Про що багато говорили останніми днями. Але в такому разі відразу потрібно звертатись до постачальника. Якщо і з постачальником не знайдуть спільної мови, то зі скаргами до регулятора — Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг», — пояснив фахівець з питань енергетики Українського інституту майбутнього Андріан Прокіп.
Фото: znaj.ua Андріан Прокіп
А в уряді вкотре нагадали: українці з малими доходами можуть скористатися субсидіями на комунальні послуги. На цей рік у бюджет на такі пільги заклали 50 мільярдів гривень. Це на чверть більше коштів, аніж торік. За попередніми даними від Кабінету Міністрів, на субсидії можуть претендували близько трьох мільйонів українських родин.
