Переважний імпорт України використовується в тім числі для виробництва продукції всередині країни, зокрема – товарів, необхідних для забезпечення ЗСУ
Практично весь час з 1991 року Україна імпортує більше товарів, ніж експортує. Це може спричинити послаблення гривні, коли надходження іноземної валюти в країну (наприклад, інвестиції, грошові перекази) ускладнене, як зараз.
З початку повномасштабного вторгнення український експорт значно знизився. У 2021 році Україна експортувала товарів на 68,2 млрд дол., у 2022 – на 44 млрд дол., в 2023 році – на 36 млрд дол., що на 36% менше, ніж у 2021 році.
Ключовими статтями українського експорту традиційно є продовольство (зокрема зернові) та метали. Обсяги їхнього експорту значно залежать від логістики, яка залишається ускладненою через війну. Далі – в дослідженні “Вокс Україна”.
Рисунок 1. Структура експорту за широкими економічними категоріями у розрізі товарних груп за 2021, 2022 та 2023 роки в Україні (млн дол. США)
Джерело: НБУ
Як бачимо на рис. 1, експорт усіх видів товарів стрімко впав у 2022 році порівняно з 2021 роком, і у 2023 році ситуація не стала кращою. Головними статтями експорту після повномасштабного вторгнення стали руди, кукурудза, феросплави та олія. Виробництво та експорт металу істотно скоротилися. Зокрема, експорт плаского прокату впав майже вдесятеро – з 437 тисяч тонн у лютому 2022 до 47 тисяч тонн у березні 2022. За деякими позиціями металургії експорт не здійснювався взагалі. Це пов’язано в першу чергу з фізичним руйнуванням металургійних об’єктів та зупинкою виробництва (зокрема, на Азовсталі).
Експорт зерна та інших товарів дещо виріс у 2023 році, після створення Україною власного морського коридора, коли Росія вийшла із так званої «зернової угоди». Проте за кілька місяців Україна зіткнулася з тривалою блокадою кордону з боку Польщі. Це негативно вплинуло на її доходи від «імпортного» ПДВ.
Рисунок 2. Структура імпорту за широкими економічними категоріями у розрізі товарних груп за 2021, 2022 та 2023 роки в Україні, млн дол. США
Джерело: НБУ
Втім, незважаючи на блокаду, обсяг імпорту у 2023 дещо виріс порівняно з 2022 роком. У процентному вираженні найбільше виріс обсяг засобів виробництва – на 36%. Проте обсяг імпорту проміжних товарів (це сировина і матеріали, напівфабрикати та комплектуючі, паливо і електроенергія, будівельні матеріали, запасні частини тощо) залишився найвищим.
Як повідомляє Центр економічної стратегії, за даними Держмитслужби, у 2023 році продовольство становило понад 50% українського експорту (загалом майже 22 млрд дол.) Одним із факторів цього стала сприятлива погода й рекордна урожайність зернових у 2023 році – 54,7 ц/га, що більше, ніж рекордний показник 2021 року (53,6 ц/га). Врожайність інших культур також була високою.
Далі порівняємо товарний експорт та імпорт за перші два місяці 2024 року та відносно мирного 2021 року.
За січень-лютий 2024 року Україна експортувала товарів на 6,7 млрд дол., імпортувала — на 9,8 млрд дол. (рис. 3). За деякими категоріями обсяг імпорту перевищує обсяг експорту в 10 і більше разів (наприклад, хімічна промисловість або машини та устаткування). Загалом у 2024 році імпорт товарів багатьох категорій (машини і устаткування; продукція хімічної промисловості; промислові вироби; деревина; продовольчі товари тощо) виріс порівняно з таким самим періодом 2021 року. Експорт скоротився за всіма категоріями, окрім продовольства – обсяг експорту товарів цієї категорії за вказаний період виріс на 1,1 млрд дол. або 34%.
Торговельний дефіцит у січні-лютому 2021 року становив майже 0,9 млрд дол., а за такий самий період 2024 року – 3,1 млрд дол. Втім, це не означає, що Україні варто обмежувати імпорт, адже часто він використовується для виробництва продукції всередині країни, зокрема для виробництва товарів, необхідних для забезпечення ЗСУ.
Натомість потрібно створювати сприятливий інвестиційний клімат, впроваджуючи судову та інші реформи. Це допоможе розвиватися підприємствам, які працюють в Україні, зокрема й експортерам.
Рисунок 3. Порівняння товарної структури імпорту та експорту за перші два місяці 2021 та 2024 років
Джерело: НБУ
Автори:
Валерій Желнін, стажер проєкту «Індекс реформ»
«Вокс Україна»
«VoxUkraine» – аналітичний центр, який досліджує розвиток економіки, державного управління, суспільних та реформаторських процесів.
* Точка зору автора може не збігатися з позицією агентства
