Пропозиція щодо експорту української агропродукції, який запропонували Польщі, фактично враховує всі побоювання польських фермерів.
Про це заявив заступник міністра економіки України – торговий представник України Тарас Качка в ефірі Радіо Свобода, передає Укрінформ.
«Ми запропонували консенсус для Польщі. І ми наполягаємо далі, що цього консенсусу треба дотримуватися і скористатися з цього консенсусу. Те, що запропонував український уряд, – це фактично врахування усіх без винятку побоювань польських фермерів. А те, що нас обурює, це те, що польський уряд думає, що є легші рішення, як, наприклад, заборона збіжжя. Лише в цьому є непорозуміння», – сказав Качка.
За його словами, "те, що ми пропонуємо, те, що ми запропонували вже і в п’ятницю, і в понеділок, – це фактично врахування інтересів польських фермерів для того, щоб зняти цю нікому не потрібну заборону, яка шкідлива, власне, для Польщі в першу чергу".
За інформацією Качки, польська сторона поки не відповіла на пропозицію України.
Читайте також: Україна готова змінити правила експорту зерна до п'яти країн ЄС – уряд схвалив схему ліцензування
"Я не хочу, але мушу діяти таким чином, щоб забороняти у відповідь польські продукти. Це буде найгірший сценарій, з усіх, які ми закладали. Тому що знову ж таки базовий сценарій полягає в тому, що ми запропонували дуже дієвий механізм, який враховує інтереси польських аграріїв. У нас є робота координаційної платформи з Європейським Союзом, в які входять всі п’ять членів (країни ЄС, які забороняли український агроекспорт – ред.). Ми й сьогодні продовжуємо дискусії. Польща може долучитися", – зазначив Качка.
Він запевнив, що Україна готова і до двосторонніх консультацій.
"На жаль, на сьогоднішній день в мене не заплановано ніяких двосторонніх консультацій з польською стороною. Ми не будемо говорити мовою ультиматумів. Ми не повторюємо дії наших партнерів», – підсумував заступник міністра.
Як повідомляв Укрінформ, у травні 2023 року Європейська комісія заборонила імпорт пшениці, кукурудзи, ріпаку та соняшнику з України до Болгарії, Угорщини, Польщі, Словаччини та Румунії за наполяганням цих країн. 5 червня дію заборони було продовжено до 15 вересня 2023 року.
Єврокомісія оголосила 15 вересня, що ЄС не продовжуватиме тимчасові обмеження щодо українського зерна. Після цього Польща, Угорщина та Словаччина заявили про рішення одноосібно блокувати імпорт української агропродукції та припинили участь у Координаційній платформі, яка була створена під егідою ЄК для розв'язання цього питання.
Перший віцепрем’єр-міністр України – міністр економіки Юлія Свириденко заявила 18 вересня, що Україна подала вимоги про проведення консультацій зі Словаччиною, Польщею та Угорщиною в межах СОТ.
Читайте також: Непорозуміння щодо зерна не вплине на підтримку Польщею України – радник глави МЗС
У Мінагрополітики 19 вересня заявили, що Кабінет Міністрів схвалив нову процедуру експорту кукурудзи, ріпаку, соняшнику та пшениці, відповідно до якої потрібно отримати ліцензію Мінекономіки за погодженням з Мінагрополітики, щоб постачати ці культури до п'яти держав – членів Європейського Союзу, що межують з Україною.
"Ми погоджуємо з Єврокомісією і з країнами імпортерами необхідний перелік і обсяг аграрної продукції з чотирьох культур, вони, своєю чергою, визначають, чи готові приймати ці культури, коли і в яких обсягах. Лише після цього ми видаємо дозволи нашим підприємствам на експорт тієї чи іншої продукції», – пояснив міністр аграрної політики та продовольства України Микола Сольський суть пропозиції Києва під час онлайн-виступу на засіданні аграрного комітету Європарламенту.
