Олена Мошенець: Знищення Каховської ГЕС — екоцид планетарного масштабу

Народний депутат України про річницю підриву росіянами дамби Каховської ГЕС, екоцид та міжнародне право

6 червня 2024 року – річниця підриву росіянами дамби Каховської ГЕС на Херсонщині. Внаслідок цього загинули десятки людей та тисячі тварин. Орієнтовна сума збитків, завданих довкіллю, становить понад 146 млрд грн, постраждало 1144 господарства, а площа затоплених лісів перевищила 64 тис. га. Детальну статистику надає ресурс “ЕкоЗагроза”.

Генеральний секретар ООН Антоніу Гутерріш назвав підрив Каховської ГЕС монументальною гуманітарною, економічною та екологічною катастрофою, а Президент України Володимир Зеленський влучно охарактеризував заподіяне як “екоцид”, закликавши світ притягнути РФ до відповідальності.

Екоцид — це злочин масового знищення навколишнього середовища. Термін не є новим, він існує в українському законодавстві з 2001 року, відколи ВРУ ухвалила нову редакцію Кримінального кодексу України (що замінила Кримінальний кодекс Української РСР 1960 року).

Стаття 441 КК України визначає кримінальну відповідальність за екоцид у вигляді позбавлення волі на строк від восьми до п’ятнадцяти років, за “масове знищення флори чи фауни, отруєння атмосфери чи водних ресурсів, а також інші дії, які можуть спричинити екологічну катастрофу”.

Більш очевидного доказу екоциду, ніж руйнування Каховської дамби російськими військами, важко собі уявити! Але чи легко притягнути винних до відповідальності за статтею 441 КК України?

Склад злочину “екоцид” містить занадто багато оціночних понять, які не знайшли свого відображення ні в чинному КК України, ні у правових позиціях Верховного Суду України. Це стосується і поняття “масове знищення рослинного або тваринного світу”, адже невідомо, на якому етапі завданої шкоди, згідно з КК України, рослинний чи тваринний світ можна вважати знищеним? Яка цінність зникаючого виду? Скільки коштує площа зруйнованого водосховища? Якою є економічна цінність сукупності екосистемних послуг, які, можливо, втрачені назавжди через підрив Каховської ГЕС? Яка вартість сотень тисяч гектарів, що деградували через руйнівні воєнні дії РФ? Також не визначено кількісного критерію, який дозволяв би встановити масовість знищень довкілля.

Питання відповідальності за екоцид під час воєнних дій сьогодні є радше винятком, аніж правилом не лише для України, а й для світу. Зокрема, для відшкодування шкоди довкіллю та інших збитків, завданих Іраком внаслідок збройної агресії проти Кувейту (1990-1991 роки), ООН створила у 1991 році спеціальний орган — Компенсаційну комісію The United Nations Compensation Commission (UNCC), яка працювала 31 рік — до 2022-го. Комісія здійснила реєстрацію, оцінку та присудила компенсацію за очищення та відновлення від шкоди, завданої ґрунтам, водам, прибережним екосистемам тощо. Проте, належними до розгляду Комісія визнала близько 6% від усіх випадків шкоди, завданої довкіллю Кувейту.

Юрисдикція Міжнародного кримінального суду передбачає лише чотири найсерйозніші воєнні злочини: геноцид, злочин проти людяності, воєнні злочини та злочин агресії. І хоча МКС може порушувати судові переслідування за шкоду, заподіяну довкіллю внаслідок воєнних злочинів, його повноваження в цьому питанні вкрай обмежені, оскільки Суду заборонено тлумачити злочин за аналогією. Отже, прийняття екоциду як п’ятого серйозного злочину для переслідування з боку МКС є найбільш доцільним.

5 січня 2023 року було ухвалено Резолюцію Парламентської асамблеї Ради Європи “Вплив збройних конфліктів на довкілля”. Документ наголошує на необхідності кодифікації поняття “екоцид” як на національному, так і на міжнародному рівні. ПАРЄ висловила рішучу підтримку зусиль щодо внесення змін до Римського статуту шляхом доповнення його новим злочином – екоцидом. Відповідно до ухваленого тексту Резолюції, необхідно внести зміни до Римського статуту та включити до його тексту екоцид, що виступатиме окремим видом злочину. У Резолюції проголошено, що держави-члени зобов’язані вжити всіх необхідних заходів із заборони використання забороненої зброї під час збройних конфліктів. Така зброя непропорційно впливає на довкілля, завдаючи йому значної шкоди, а також робить неможливим життя людей у зоні ведення бойових дій.

18 квітня 2024 року Парламентською Асамблеєю Ради Європи була ухвалена резолюція авторства української народної депутатки Юлії Овчинникової “На шляху до стратегій Ради Європи щодо здорових морів та океанів для протидії кліматичній кризі”. Документ закликає ухвалити Екологічний договір для України, що є складовою Формули миру Президента України.

16 листопада 2023 року на рівні Європейського Союзу ухвалено угоду, що стосується посилення відповідальності за шкоду, завдану довкіллю: нова Директива більш точно визначає екологічний злочин та додає нові види кримінальних порушень у сфері довкілля, замінюючи попередню Директиву щодо екологічних злочинів: 2008/99/EC.

Країни-члени повинні до 20 травня 2025 року адаптувати національні законодавства до нових правил. І деякі з них вже почали змінювати свої кримінальні закони. Франція у 2021 році Законом про клімат і стійкість визнала “екоцид” як правопорушення згідно з національним законодавством (стаття 231-3), що передбачає до 10 років ув’язнення за вчинення злочинів, що “завдають серйозної та довготривалої шкоди здоров’ю, флорі, фауні або якості повітря, ґрунту чи води”, хоча Громадська кліматична асамблея прагнула більш суворої класифікації цього злочину.

У лютому 2024-го Бельгія стала першою країною ЄС, що запровадила кримінальну відповідальність за екоцид у рамках перегляду Кримінального кодексу країни. Згідно з новим КК Бельгії, особи, які завдають серйозної та непоправної шкоди навколишньому середовищу (наприклад, розливи нафти в морі біля берегів Бельгії), можуть бути засуджені до ув’язнення на термін від 15 до 20 років, а компанії — оштрафовані на суму від €1,2 млн до €1,6 млн.

Бельгія також стала першою країною ЄС, яка визнала екоцид міжнародним злочином на рівні з воєнними злочинами, злочинами агресії, злочинами проти людяності та геноцидом. Новий кодекс набуде чинності через два роки та зробить Бельгію 12 країною у світі, що криміналізувала екоцид. Обговорення кримінальної відповідальності за екоцид наразі проводиться на парламентському та/або урядовому рівні ще принаймні у 23 країнах. А Інститут європейського права працює над відповідним визначенням для ЄС.

Важливо не лише покарати росіян за злочини екоциду, вчинені в Україні, але й змусити всіх сучасних та майбутніх агресорів компенсувати заподіяну війною екологічну шкоду. І в цьому плані підрив Каховської ГЕС — подія, що має стати ключовим фактором у формуванні на міжнародному рівні нового мислення щодо воєнних злочинів проти довкілля.

Закликаємо світову спільноту до рішучих дій у захисті нашого спільного довкілля та притягнення до відповідальності всіх винних у злочинах проти природи.

Більше новин та актуальних матеріалів Investory News у нашому каналі в Telegram

Олена Мошенець