Українська металургія опинилася на межі виживання через російські обстріли, блокаду портів та протекціонізм Євросоюзу. Таку думку в розмові з Forbes Ukraine висловив операційний директор «Метінвесту» Олександр Мироненко.

2026 рік став одним із найскладніших для групи. За рік собівартість виробництва зросла на 30% переважно через логістику та витрати на електроенергію. Серед доступних закордонних ринків залишився лише ЄС, який обмежує імпорт сталі.
Наразі в Україні працюють лише Центральний та Північний ГЗК, які завантажені на 50%. Підприємства виробляють окатки та високоякісний залізорудний концентрат, продаючи його до Євросоюзу.
Південний ГЗК, спільне підприємство групи, перебуває в простої через закриття українських портів. Інгулецький ГЗК зупинено з 2024 року через високі ціни на електрику, що робить виробництво неефективним. Актив законсервовано і може відновити роботу за сприятливої ринкової кон’юнктури (ціна за тонну залізорудного концентрату не менш ніж $135–150).
У серпні-вересні росіяни атакували меткомбінати «Каметсталь» і «Запоріжсталь». Підприємства зупинено, активи перебувають на стадії відновлення та розбору завалів.
За словами Олександра Мироненка, повне відновлення пошкоджених фондів «Запоріжсталі» коштуватиме десятки мільйонів, адже виробничий ланцюг заводу фактично розірвано. Терміни оцінюють.
«За деякими контрактами ми оголошуємо форс-мажор, бо це дійсно форс-мажор. Далі спілкуємося з нашими контрагентами щодо перенесення термінів контракту або про його скасування. Це багатомільйонні контракти. Намагаюсь оцінити втрати для компанії», — повідомив операційний директор.
Він нагадав, що металургія загалом давала до 7% ВВП України, а зараз ці показники наближаються до нуля.
Олександр Мироненко наголосив на необхідності зняття блокади портів, адже без цього відновлені активи не зможуть працювати на повну потужність.
«У нас зупинився Південний ГЗК — це близько 1 млн т на місяць руди, яка йшла на експорт. Північний і Центральний ГЗК відправляли через порти ще орієнтовно до 0,5 млн т. Тобто 1,5 млн т щомісяця — те, що вилетіло з експорту через порти. А додайте сюди ще металопродукцію», — зазначив він.
Крім того, після зупинки активів у Покровську компанії довелося імпортувати близько 250 тис. т вугілля щомісяця, переважно через українські порти. Судна вивантажували в портах Великої Одеси, після чого завантажували, наприклад, залізорудним концентратом для експорту. Наразі це зупинено.
«Метінвест» перевів усі коксохімічні заводи на максимальні періоди коксування. Все, що можливо перевезти залізницею або через порти Польщі чи Констанци, доставляється, але це збільшує вартість логістики на 50–60%. Через блокаду портів, за словами операційного директора групи, ринок ЄС єдиний, куди компанія може експортувати продукцію, інші ринки закрито через дорогу логістику. Інколи, за сприятливої кон’юнктури, через Польщу до США відвантажується чавун.
Олександр Мироненко зазначив, що у 2022–2023 роках компанія мала запас міцності, створений у довоєнні роки. Нині його вже немає не тільки в групи, а й у жодної компанії.
«Без державної підтримки, без допомоги іноземних партнерів ми просто не випливемо. Є факт закриття портів, факт підвищення тарифів, факт масованих обстрілів підприємств. І це стосується практично всіх більш-менш великих виробників в Україні», — наголосив він.
Операційний директор «Метінвесту» вважає, що для металургії, як для великої експортно орієнтованої галузі, мають бути фонди, схожі до таких у енергетиці, які передбачають фінансування на відновлення після ударів.
Мироненко повідомив, що наразі робиться все можливе, щоб утримати компанію на плаву. Це включає непопулярні заходи: максимальне скорочення витрат, зменшення персоналу та інші кроки.
Також буде скорочено інвестиційну програму. Група вже відмовилася від деяких проєктів, ще не розпочавши їх. Проте багато обладнання закуплено в перших двох кварталах, частину робіт виконано. Зокрема, нещодавно завершили ремонт доменної печі №1 на «Каметсталі», яка зазнала пошкоджень. За підсумками 2026 року, скорочення інвестиційної програми становитиме максимум 15–20%, але плани на наступний рік будуть коригуватися.
«Метінвест» завершив І півріччя 2026 р. зі збитком у розмірі $202 млн. На результати вплинули вищі операційні видатки, збиток від ліквідації дочірніх підприємств та зростання фінансових витрат.
Source: gmk.center
