За словами віцепрем’єра – міністра економіки Юлії Свириденко, нестача робочої сили в Україні на сьогодні складає 4,5 млн людей. Повернення людей, людського ресурсу для бізнесу є проблемою номер один, нагальнішою навіть за інвестиції, наголосив голова наглядової ради EFI Group, співзасновник Українського інституту майбутнього Ігор Ліскі.
Фото: Lb.ua
Співзасновник та співголова Odesa Business Club, співзасновник та СЕО CLIXAR Дмитро Казавчинський вважає, що питання людського ресурсу стає руба і вимагає комплексного розв’язання, тому що бізнес зіштовхнувся не тільки з проблемою нестачі рук, але й з небажанням людей працювати.
“Ситуація дуже сумна, велику кількість людей ми втратили. Але якийсь момент в Одесі, в регіоні, який фактично вже далеко знаходиться від фронту, ми побачили, що частина людей, яка до нас приїхала, намагається отримати допомогу, розселитися, можливо, почати трудову діяльність, зовсім не хоче працювати. На жаль.
Притоку працівників немає, а військкомати продовжують діяти з тією самою швидкістю. І, в принципі, прогнози кажуть про те, що можливе посилення цього тиску. Тому у нас будуть великі провали з населенням, що працює, і це питання, треба розглянути широко, воно стосується всіх без визначення”, – зазначив Казавчинський.
Фото: LB.ua Дмитро Казавчинський, співзасновник та співголова Odesa Business Club, співзасновник та СЕО CLIXAR
На думку Ігоря Ліскі, перше, що треба зробити – спробувати повернути людей додому.
“Почати треба, звичайно, з активних, які хочуть працювати, які є головним золотим фондом українського потенціалу. Що для цього треба? Якісні робочі місця. Ми маємо зруйновані заводи, фабрики на Сході – у Маріуполі, Краматорську, Бахмуті. Купа людей приїхала з Харкова, з Запоріжжя. Нам потрібні якісні робочі місця. І це проблема номер один. Я називаю це новою індустріалізацією. Тобто треба тим людям, які хочуть працювати, дати можливість. Особливо, коли почнуть, дай Боже, після скорої нашої перемоги повертатися з фронту. Їм потрібно дати робочі місця”, – заявив Ліскі.
Але й цього недостатньо, зауважив він, – потрібно повертати жінок з дітьми, “які вже спробували французькі, німецькі, італійські, бельгійські, британські школи”.
“Це вже конкуренція за якість життя. І тут нам потрібна освіта. Тому що, якщо ми не повернемо дітей, це втрачений потенціал. Золотий генофонд, який буде працювати на інші держави. І давайте будемо відвертими: умовні Німеччина, Польща, Італія, Франція, Британія, Сполучні Штати вже розкусили цю історію. Німці вже зараз борються, щоб залишити в них українців. Особливо дітей. Вони зрозуміли, що це не турки, не сирійці. Це біла освічена, християнська нація, працьовита, яка дуже швидко асимілюється і починає бути там основою суспільства.
Всі вже знають досвід Канади, яку побудували українці на половину. І розробляють програми, як їх там (українців. – ред.) залишити. Треба конкурувати – і перше – це робочі місця, друге – якість життя”, – відзначив голова наглядової ради EFI Group.
Фото: LB.ua Ігор Ліскі, голова наглядової ради EFI Group, співзасновник Українського інституту майбутнього
На його думку, нам потрібна нова осмислена урбаністика. Потрібно не забувати, як би складно не було під час війни, про культуру, медицину, освіту, справедливість.
“Всі (українці за кордоном. – ред.) вже звикли, що в судах, в поліції є справедливість, що ти можеш піти в суд і, не бувши якимось “блатним”, “козирним”, чогось домогтися. Тому цю історію треба швидко змінювати і не відбудовувати фасади в Краматорську у зруйнованих лікарях, а думати, як проінвестувати, зробити новий, модерновий підхід до якості життя”, – каже Ліскі.
І третій важливий крок – стимулювання бізнесу, вважає бізнесмен.
Що робить влада
Влада шукає можливість для того, щоб підтримати малий і середній бізнес, особливо в сфері створення нових робочих місць, каже Володимир Кузьо, заступник міністра економіки.
“Це так звана програма «Є робота», яку ми підтримуємо, і фінансування, яке ми маємо підтримувати. Тому що чим більше буде інвестицій, чим більше буде створено нових робочих місць, тим меншими будуть кост-витрати на соціальну інфраструктуру.
Ми віримо, що реалізувати себе в Україні може бути набагато легше, ніж реалізувати себе за кордоном. І з нашої сторони, надається розшук механізмів стимулювання для власної справи малого й середнього бізнесу і ініціаторів. Ми в такому випадку зможемо підтримувати людей”, – сказав Володимир Кузьо.
Фото: LB.ua Володимир Кузьо, заступник міністра економіки
Натомість міністр економіки Юлія Свириденко погоджується з тезою, що українці добре адаптуються до життя за кордоном, і чим довше вони там залишаються, тим менше вірогідність, що вони повернуться. І на ухвалення рішення щодо повернення в першу чергу впливає безпековий фактор (має бути чи членство в НАТО, чи будь-яка інша безпекова гарантія), а також фактор заходу великих інвестицій.
“Другий момент – це забезпечення житлом. Розпочали програму “єВідновлення”, масову іпотеку. Ми анонсували її спочатку для пільгових категорій – військовослужбовців, медиків, вчителів. З 1 серпня – це вже масова іпотека.
По плану цього року ми хочемо видати 10 тисяч таких іпотек. Я вже бачу, що в мене є проблема – в черзі стоять 42 тисячі українських сімей, які хочу придбати житло. Тому я вважаю, що забезпечення житлом – теж один із факторів повернення”, – каже міністр.
Також вона згадала кредитну програму 5-7-9 і грантові проєкти.
“Грантові програми ми розпочали рік тому. 10 тисяч грантів вже сьогодні видали. Основна вимога – створення 1-2 робочих місця. Місяць тому ми додали ветеранський компонент для цих грантових програм – для ветеранів та членів їхніх родин. Вони мають можливість отримати до мільйона гривень, якщо створюються чотири робочі місця, два з яких – ветеранські. І це якраз стимул для того, щоб повертатися”, – зазначила Свириденко.
Крім того, уряд, за її словами, запровадив програму з перенавчання і навчання, здобуття додаткових кваліфікацій.
“Те, що ми бачимо сьогодні на ринку, думаю, більшість підприємців зі мною погодиться, називається структурне безробіття. У нас є безробітні, але немає тих людей, які могли б замінити ваших працівників, які покинули країну, тому що просто немає у безробітних достатньо кваліфікацій і тих навичок, які вимагає сьогоднішній український бізнес і реалії. Тому весь цей комплекс робимо”, – каже міністр.
Фото: скрин відео
До того ж Свириденко відзначила напрям гуманітарного розмінування, яким опікується Міністерство економіки.
“Скільки б ми з вами не розмовляли про відновлення, відбудову, у нас третина території замінована. Я ці цифри завжди боюсь казати на загал – 174 тисячі потенційно замінованих кілометрів. І теж наша роль – правильно організувати цей процес, відкрити ринок, спустити сертифікацію, щоб приватні оператори зайшли і де можна розпочати розмінування сільськогосподарських земель, лісів, підводне розмінування”, – розповіла міністр економіки.
Наостанок вона закликала не втрачати зв’язків з українцями, які перебувають за кордоном, і не поляризувати суспільство, а навпаки казати: “Ми вас чекаємо, у нас є дієві програми, ми працюємо над тим, щоб ви повернулися і у вас було безпечне середовище для життя”.
