Через припинення функціонування українського морського торгового шляху, вітчизняні компанії будуть змушені тимчасово зупинити частину своїх виробничих потужностей, зменшити виробництво продукції на третину, що може спричинити щомісячні фінансові втрати у розмірі 150-200 мільйонів доларів.
Такий прогноз представив провідний аналітик GMK Center Андрій Тарасенко, про що повідомляє Укрінформ.
«За безпосередніми розрахунками, припинення роботи морського торгового шляху обійдеться українській металургійній промисловості в 150–200 мільйонів доларів збитків щомісяця лише через зменшення експортних обсягів. Проте ця цифра, ймовірно, є заниженою, оскільки не враховує вторинні наслідки: збільшення витрат на транспортування сировини, зростання питомих операційних витрат на тонну сталі через втрату ефекту масштабу та ризик повної зупинки певних виробничих ліній», – зазначається в аналітичному звіті.
У першому півріччі 2026 року морським шляхом здійснювалося 50% експорту сталі з України, 95% експорту чавуну та 50% експорту залізної руди.
Галузеве видання проводить паралелі з ситуацією блокади експорту у 2022 році, коли українська гірничо-металургійна галузь також зіткнулася з труднощами, але змогла їх подолати. Однак, нинішня ситуація, на думку експерта, є більш складною, оскільки обставини, за яких відбувається припинення експортних поставок, змінилися.
По-перше, з липня набув чинності механізм імпортних квот, який призведе до скорочення експорту української сталі до країн Європи на 60% порівняно з рівнем 2025 року, або на 1,3-1,5 мільйона тонн. Водночас, імпортні квоти ЄС застосовуються виключно до готової сталевої продукції, тоді як майже половина морського експорту складається з напівфабрикатів (переважно квадратна заготовка).
За перші шість місяців 2026 року цей потік сягав приблизно 520 тисяч тонн. Перенаправлення його на сухопутні транспортні шляхи є економічно невигідним, оскільки маржинальність таких поставок і так близька до нуля — через виплати в рамках механізму CBAM. Внаслідок цього, до зазначеного вище прямого зменшення виробництва через імпортні квоти в ЄС додається скорочення приблизно на 1 мільйон тонн на рік у сегменті напівфабрикатів.
По-друге, через зниження світових цін на залізну руду, експорт цієї продукції з України через європейські порти, який у 2022 році був виходом із ситуації, зараз не є рентабельним. Тому значна частина потужностей з видобутку залізної руди, ймовірно, буде законсервована, а виробництво в цьому секторі може зменшитися на 35% порівняно з показниками першої половини 2026 року.
По-третє, ситуація із припиненням роботи морського торгового шляху також вплине на імпорт. Після втрати Покровської вугільної групи, українські металургійні підприємства використовують імпортне вугілля, причому близько 70% цього імпорту постачається зі США та Австралії. Тепер, без морського шляху, вугілля доведеться доставляти до одного з європейських портів, а потім транспортувати до України залізницею. Цей маршрут може виявитися удвічі дорожчим за попередній, що збільшить вартість вугілля приблизно на 15%.
Крім того, через морські порти до України надходив прокат із покриттям з Туреччини, а також різні види продукції, які взагалі не виробляються в країні, — товстолистовий прокат, фасонний прокат. Припинення роботи торгового шляху призведе до шоку на внутрішньому ринку: частина асортименту, який неможливо виробити локально, може просто зникнути з ринку або суттєво подорожчати.
Усі ці фактори, на думку експертів, роблять нинішню кризу серйознішим випробуванням із потенційно невідворотними наслідками для компаній галузі.
Як повідомлялося раніше, представники України, Європейської комісії, Молдови та Румунії провели чотиристоронню зустріч, присвячену посиленню роботи Шляхів солідарності, розширенню можливостей дунайських портів та забезпеченню стабільного транзиту української продукції в умовах зростання російських атак на портову інфраструктуру.
Source: www.ukrinform.ua