Новий тиждень економічних контрастів: від ризиків для експорту та ринку пального до сигналів від МВФ
ОСНОВНА «ВАЛЮТНА» ГАЛУЗЬ ЗНОВУ ПІД ТИСКОМ ВОРОГА
Український аграрний експорт знову опинився під тиском через атаки на портову інфраструктуру та цивільні судна. Цього разу питання не у врожаї, а в логістиці. Російські удари по портових об’єктах і суднах створюють додаткові ризики для стабільної роботи морського коридору, через який Україна постачає продукцію на світові ринки.
Лише за останні тижні поточного року ворог майже 30 разів атакував порти і два десятки разів – іноземні цивільні судна. Загалом від початку повномасштабного вторгнення пошкоджено понад тисячу об’єктів портової інфраструктури та більше ніж 220 суден. Значна частина з них – суховантажі, які використовуються для перевезення українського зерна.
Після останніх атак частина судновласників тимчасово призупинила захóди до українських портів через безпекові ризики. Водночас у державі наголошують: Україна не вводила жодних обмежень, а робота над відновленням регулярного судноплавства триває.
Як зазначив міністр аграрної політики та продовольства Тарас Висоцький, рішення про «паузу» ухвалили саме судновласники.
«Ще вчора (21 липня, – ред.) до портів заходили чотири-п’ять суден. Станом на сьогодні (22 липня, – ред.) захі́д суден призупинився. Ми як держава зі свого боку нічого не обмежували, це рішення судновласників», – сказав Висоцький.
За його словами, стабільна робота морського коридору є питанням національної безпеки, тому уряд опрацьовує рішення для відновлення судноплавства. Утім, говорити про зупинку експорту поки що зарано. Ситуація залишається динамічною, а короткострокова пауза не має критично вплинути на аграрні постачання.
Український морський коридор продовжує працювати. За час його роботи через українські порти вже перевезено понад 200 млн тонн вантажів, з них більше ніж 120 млн тонн – аграрна продукція.
У січні–червні 2026 року загальний обсяг експорту основних зернових, олійних культур і продуктів їх переробки становив приблизно 27,3 млн тонн. Із цього обсягу 24,6 млн тонн, або 88,4%, експортовано морським транспортом. Якщо порівнювати з аналогічним періодом минулого року, то у 2026-му за шість місяців відвантаження збільшилися на 14,2%, а через морські порти – на 13%.
Однак уряд готується і до можливих складніших сценаріїв. Якщо через безпекові ризики виникатимуть довші затримки з вивезенням продукції, додатковим викликом стане зберігання нового врожаю.
Очікується, що цьогорічний урожай зернових та олійних культур в Україні буде на рівні 80 млн тонн, з яких 45 млн тонн треба експортувати. Водночас є значні обсяги залишків з попереднього сезону, зокрема за балансом 2025/2026 маркетингового року сукупний обсяг залишків пшениці, кукурудзи та ячменю оцінюється в майже 10,2 млн тонн, що у 2,5 раза перевищує показники попереднього МР.
«Ми розуміємо, що через такі затримки може виникнути додаткова потреба у зберіганні. Тому будемо завчасно готуватися: частину рішень реалізовуватимемо через власні закупівлі, частину – через звернення до партнерів. У нас уже є досвід використання зернових рукавів, який допомагав у попередні періоди. Потенційно може йтися про потребу в додаткових потужностях на рівні 10–12 млн тонн», – підсумував Висоцький.
Навіть в умовах нових атак система експорту не зупиняється: головне завдання тепер – забезпечити безперебійну логістику та підготувати додаткові резерви.
ПАЛЬНЕ ДОРОЖЧАЄ: ЧОМУ ЦІНИ ЗРОСТАЮТЬ І ЧОГО ЧЕКАТИ
Український ринок пального готується до нового етапу зростання цін. Ще на початку липня експерти зазначали, що між подорожчанням закупівельної вартості пального та цінами на АЗС була певна затримка. Однак за кілька тижнів ситуація змінилася – оператори почали поступово переглядати ціни в бік збільшення.
Головна причина – залежність України від імпортного пального. Коли дорожчає ресурс на зовнішніх ринках, це одразу впливає на український ринок: змінюється закупівельна ціна, а також зростають витрати на логістику та доставлення.
За словами директора консалтингової групи «А-95» Сергія Куюна, на ринку виникла ситуація, коли оптові ціни стали вищими за роздрібні. Частина мереж ще могла продавати пальне за старими цінами завдяки запасам, які були придбані раніше.
«Насправді це лише початок зростання цін. Наприкінці позаминулого тижня ми побачили ситуацію, коли оптові ціни були вищими за роздрібні. Довго так тривати не може, тому було очевидно, що ціна зростатиме», – пояснив Куюн у коментарі для Укрінформу.
Source: www.ukrinform.ua