Основні показники без змін
20 вересня Мінфін представив у Раді проєкт бюджету на 2025 рік. Нардепів з опозиційних фракцій обурила пропозиція виділити 44,2 млрд гривень на Дорожній фонд, тоді як підвищення мінімальної зарплати на наступний рік уряд не передбачив, залишивши її на рівні 8000 гривень, а прожитковий мінімум — 2920 гривень.
Фото: facebook/Ірина Геращенко Міністр фінансів Марченко презентує проєкт бюджету на 2025 рік.
До першого читання депутати обіцяли виправити ці норми, аби спрямувати кошти з будівництва й ремонту доріг на армію, та запропонувати підвищення соцстандартів. Водночас, як і передбачає процедура розгляду, основні макропоказники бюджету залишаються без змін:
— зростання ВВП на 2,7 % (до 8466,3 млрд грн);
— інфляція — 9,5 %;
— середньомісячна зарплата — 24389 грн;
— курс гривні до долара — 45 грн за 1 дол.;
— доходи — 2336,3 млрд грн (у т.ч. загальний фонд — 2095,2 млрд грн);
— видатки — 3938,2 млрд грн (3643,6 млрд грн);
— дефіцит бюджету — 1640,6 млрд грн (1549,5 млрд грн), або 19,4 % ВВП.
Пріоритетним видатком на наступний рік буде національна безпека й оборона — 2,22 трлн грн — майже 26,3 % ВВП, або 56,4 % усіх видатків.
Фото: EPA/UPG Військовослужбовці 154 окремої механізованої бригади прикривають маскувальною сіткою САУ 2С1 «Гвоздика» на передовій у Харківській області, 9 жовтня 2024 р. Побажання депутатів відхилили
До першого читання парламентарії подали на розгляд бюджетного комітету 2098 пропозицій, які, якби їх врахували, потребували б додатково 5,7 трлн грн.
Основну частину правок запропонували члени опозиційних фракцій «Європейської солідарності», «Батьківщини», «Голосу» й групи колишнього спікера Дмитра Разумкова. Усіх їх відхилили.
Зокрема, депутати Олексій Гончаренко (ЄС) і Вадим Івченко («Батьківщина») пропонували встановити з 1 січня 2025 року мінімальну заробітну плату в розмірі 10905 гривень з одночасним відповідним підвищенням у погодинному розмірі.
Однак правки стосувалися не лише підвищення соціальних стандартів громадян. Були й традиційні депутатські хотілки: гроші на дороги й ремонти в округах, на сумнівні стратегії та програми.
Наприклад, той самий Вадим Івченко пропонував закласти видатки на субвенцію місцевим бюджетам, щоб реалізувати Стратегію розвитку фізичної культури і спорту на період до 2028 року.
Дмитро Кисилевський («Слуга народу») подав правку про «збільшення статутного капіталу приватного акціонерного товариства “Українська фінансова житлова компанія” для реалізації житлової політики держави шляхом забезпечення громадян житлом». Також Кисилевський наполягав виділити кошти міжнародних донорів на добудову метрополітену в Дніпрі.
Фото: Макс Требухов
Сергій Козир («Слуга народу») просив на ремонт автомобільних доріг Миколаївської області — загалом 3,5 млрд грн.
Очільниця «Батьківщини» Юлія Тимошенко з усією фракцією наполягала на «новій бюджетній програмі для Міністерства внутрішніх справ України — “Субвенція з державного бюджету місцевим бюджетам на впровадження місцевих автоматизованих систем оповіщення населення”» з обсягом бюджетних призначень 3,23 млрд грн.
Фігурант антикорупційних розслідувань Сергій Лабазюк («За майбутнє») просив 500 млн грн на нову бюджетну програму «Субвенція з державного бюджету місцевим бюджетам на придбання шкільних автобусів». І це коштом меншого фінансування кадрів закладів вищої освіти на ті самі 500 млн грн.
Сергій Мовчан («Слуга народу») теж просив 1 млрд грн субвенції місцевим бюджетам на будівництво, реконструкцію, ремонт й утримання автомобільних доріг. Джерелом, що мало б покрити вказані видатки, вказав «надходження від приватизації державного майна».
Микола Тищенко й Георгій Мазурашу («Слуга народу») пропонували розширити на 500 млн грн бюджетну програму «Субвенція з державного бюджету місцевим бюджетам на забезпечення діяльності фахівців із супроводу ветеранів війни та демобілізованих осіб та окремі заходи з підтримки осіб, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України» для Міністерства у справах ветеранів України.
Фото: EPA/UPG Гроші на дороги спрямують на нацбезпеку
До першого читання таки врахували декілька важливих правок від депутатів. За словами голови Бюджетного комітету Роксолани Підласої («Слуга народу»), парламентарі запропонували уряду до другого читання внести такі ключові зміни:
— усі джерела наповнення Дорожнього фонду (це 43,2 млрд грн наступного року) спрямувати в загальний фонд бюджету — на першочергові потреби, насамперед національної безпеки та оборони;
— щонайменше 2 млрд грн спрямувати на гуманітарне розмінування;
— виключити пропозицію перевести рахунки в банках лікарень до Держказначейства. За оцінками Ольги Стефанишиної («Голос»), це «допоможе врятувати незалежність українських лікарень»;
— так звану чорнобильську пенсію / доплату непрацюючим пенсіонерам у зоні відселення виплачувати лише тим, хто дійсно жив у зоні відчуження з 1986-го по 1993 рік (ціна питання виплати пенсій новим поселенцям — близько 15 млрд грн);
— переглянути ідею запровадження у 2025 році премій суддям місцевих судів і переглянути видатки на їх забезпечення;
— розглянути можливість профінансувати (4,8 млрд грн) нові пасажирські вагони;
Фото: Пресслужба Укрзалізниці
— розглянути можливість спрямувати 4 % ПДФО до бюджетів ОТГ й одночасно відмовитися від субвенції з державного бюджету обласним бюджетам на компенсацію різниці в тарифах на комунальні послуги;
— залишити 12,9 млрд грн бюджетам органів місцевого самоврядування.
Прокурорів залишили без підвищення зарплат
Під час розгляду правок до першого читання більшість членів бюджетного комітету підтримали пропозицію виконувача обов’язків генпрокурора Олексія Хоменка підвищити зарплати прокурорам у 2025 році аж на 37 %.
Ефект МСЕК: хто замінить Костіна в кріслі генпрокурора?
Після розголосу депутати відмовилися робити це.
Телемарафон на 1,5 млрд грн
Без змін залишили фінансування телемарафону «Єдині новини» — 1,5 млрд гривень.
Фото: politanaliz.com.ua Телемарафон «Єдині новини»
Європейська комісія розкритикувала телемарафон у своєму звіті, що є частиною щорічної оцінки країн-кандидатів на вступ до ЄС.
Голова Комітету з питань свободи слова Ярослав Юрчишин («Голос») вважає, що такі оцінки Європейської комісії вкрай негативний дзвіночок.
«У Брюсселі висловили сумніви щодо об’єктивності телемарафону й зауважили, що він фінансується з держбюджету. Також розкритикували роботу телеканалу “Рада”», — додав Ярослав Юрчишин.
Отже, до першого читання врахували по суті дві речі: гроші на дороги направлять на оборону, а прокурорам збили підвищення зарплат.
«Тепер чекаємо на повернення тексту в Раду від уряду», — констатував перший заступник голови Комітету з питань фінансів, податкової та митної політики Ярослав Железняк («Голос»).
