В Україні готуються зміни по вину. Днями Верховна Рада прийняла за основу законопроект №9139 про виноград та продукти виноградарства. Він передбачає впровадження у вітчизняне законодавство європейських норм, зокрема щодо якості вина. Також парламент проголосувала загалом за проект №9030, яким спростив виноробство для невеликих виробників. Теоретично українці можуть розраховувати, що вино в Україні стане кращим, а відвертий «шмурдяк» почне зникати з магазинних полиць. Але можуть зрости й цінники. Тим більше що винороби зараз активно лобіюють підвищення мінімальних цін на вино. Що все це означає для споживача, і яке вино питимемо?
Реєстр виноробів та карта вин
Українські депутати взялися за вино. 9 серпня до сесійної зали винесли одразу два проекти на цю тему. Законопроект №9139, який Рада прийняла за основу та зараз готує до другого читання, передбачає глобальні зміни правил гри на винному ринку.
Згідно з ним, до українського законодавства вносяться норми низки європейських директив, і на ухвалення цього проекту Україна підписалася у плані заходів щодо імплементації Угоди про Асоціацію з ЄС. Як український ринок вина робитимуть європейським? Нововведень кілька:
- По-перше, в Україні з’явиться виноградарсько-виноробний реєстр. До нього будуть вносити всі господарства, що спеціалізуються на вирощуванні винограду, і виробників вина. Плюс – дані щодо площ виноградників, урожаю, обсягів виробництва вина.
За цим реєстром можна буде легко відстежити, скільки реально вирощується винограду та скільки з нього виробляється вина, скільки сировини завозиться та звідки. Це дозволить оперативно виявляти ситуацію, коли вина виробляється набагато більше, ніж під нього є сировини (а це активно практикується на нашому ринку). Якщо випливе дисбаланс, то зрозуміло, що з сировиною «експериментують».
- По-друге, визначили, які сорти винограду у нас можна вирощувати для виноробства. Це, зокрема, Ізабелла, Ной, Жакез, Клінтон, Ербемон та ін.
Якщо виявиться, що насадження на винограднику не відповідають сортовим вимогам – їх мають викорчувати. Те саме з вина – якщо перевіряльники виявлять, що напій «не справжній» або не якісний (скажімо, перевищено норми щодо цукру – його має бути не більше 66,7 грам на літр) – все піде під утилізацію.
- По-третє, прописали, якими мають бути ароматизовані вина (це новинка для нашого ринку, але виробники з нею активно експериментують).
Наприклад, аперитив – ароматизоване вино, яке допускає додавання спирту. Вермут також може містити спирт, але обов’язкова умова – ароматична добавка на основі полину.
Є також «гірке ароматизоване вино» – напій з гірким смаком, спиртом та ароматичними добавками (різновиди – вино з хініном, «американо», вино на основі яєчних жовтків, з гвоздикою та корицею) або, наприклад, вино «майтранк» (з нотками цитрусових та трав). Для любителів «бульбашок» – напій Кальте Енте – на основі ігристого з додаванням лимона.
Загалом ароматизовані вина можна буде виготовляти на основі білого або червоного вина з різними добавками. При цьому міцність має бути не нижчою за 7%. Виняток – сангрія та деякі інші види напоїв (там міцність 4,5%)
Що стосується традиційного вина, то в проекті прописали, що воно повинно вироблятися зі свіжого винограду або сусла методом бродіння (тобто без додавання спирту), а його міцність може варіюватися від 9% до 20%.
«Шампанського», яке так називати не можна через правила захисту географічних назв (а законодавець ще раз акцентує на цьому увагу), дозволено випускати кілька видів. – від «газованого вина» (з додаванням діоксиду вуглецю) до «ігристого» (бульбашки повинні з’являтися в процесі природного бродіння) та «ігристого якісного» (міцність якого вище, ніж звичайного ігристого – не менше 9% проти 8,5%).
- По-четверте, виноробів обіцяють регулярно перевіряти – умови виробництва на кожному етапі плюс якість готової продукції (проби на цукор, спирт, якість води, кислотність, діоксид сірки та ін.). Перевірки будуть також виноградників та окремо – щодо імпортної сировини. І, якщо виявлять порушення, штрафуватимуть. Наприклад, за порушення норм щодо додавання цукру або за кислотністю вина – штраф у 30 мінімалок (близько 200 тисяч гривень), порушення звітності з винного реєстру – 50 мінімальних зарплат (близько 350 тисяч), а повторне – 100 мінімалок (670 тисяч).
Спроба використовувати чужі торгові марки та географічні назви (те ж шампанське, наприклад) – штраф від 10 до 500 мінімальних зарплат (від 67 тисяч до майже 3,5 млн).
Виноробня – у кожному дворі
Ще один винний проект, який в цілому ухвалила Рада – №9030 – про спрощення роботи для невеликих виноробів. Зокрема, скасовується необхідність отримувати ліцензії
Натомість створять реєстр малих виноробів. «Це так званий заявний принцип ліцензування. Він спростить доступ до виробництва для малих виноробів», – пояснила голова Асоціації крафтових виноробів Світлана Цибак.
“Знизять вимоги до матеріально-технічної бази, а також дозволять закуповувати українську сировину. «До цього малі винороби не мали права купувати сировину, можна було використати лише свою”, – каже Цибак.
“Малим виноробам надали право закуповувати виноград, плоди,ягоди, мед українського походження”,- добав голова секретаріату Ради підприємців при Кабміні Андрій Забловскький.
Ще один бонус – щорічна звітність замість помісячної. А розливати вино невеликим виробникам дозволили не лише у стандартні пляшки, а й у алюмінієві банки чи кеги.
Але за порушення на виробництві та за звітністю (якщо їх виявлять) каратимуть, хоча штрафи знизили. “Зараз за помилки у звітності штраф 17 тисяч буде – трохи більше тисячі гривень”, – зазначила Світлана Цибак.
У Раді підрахували, що на скасуванні ліцензій бюджет втратить лише 20 тисяч гривень на рік. Зате в перспективі малих виноробень в Україні має стати багато
Як зазначили в Асоціації крафтових виноробів, це має дати потужний поштовх до розвитку нішевого виноробства. Можливість працювати без ліцензій та особливих вимог до матеріально-технічної бази справді на руку виноробам. По-суті, це дозволить легалізуватись десяткам якщо не сотням виноробів, які і так працюють у Закарпатській, Одеській, Миколаївській областях та інших регіонах.
«Бум малого виноробства у нас триває з 2014 року. І зараз ми очікуємо на ще більшу активізацію цього сегменту ринку», – говорить Цибак.
Як зміниться смак вина та цінник
Що всі ці нововведення означають для пересічних українців. Теоретично, можна розраховувати поліпшення якості вина, і зниження частки «щмурдяка».
«Буде простежуваність продукції – від виноградника до готового вина. Це відсіче несумлінних виробників», – прогнозує Цибак.
Але це якщо закон справді дотримуватиметься, а тут головне – контроль. Чи контролери зможуть подолати тіньовий ринок вина (а він просто величезний), і скільки на це знадобиться часу – питання відкрите.
Та підвищення якості – це ще нові цінники. Тому, швидше за все, вино в Україні дорожчатиме.
У Мінекономіки вже підготували проект постанови Кабміну щодо підвищення мінімальних цін на алкогольні напої, зокрема вино. Згідно з ним, звичайні вина подорожчають відразу на 62% (до 111 гривень за пляшку), ігристі – на 28% (цінник не може бути нижчим за 107 гривень за пляшку).
«Вина по 69 гривень за пляшку, як зараз у роздробі пропонують деякі виробники, вже не буде», – каже Світлана Цибак.
Але цінники коригуються з інших причин. Як пояснюють у Мінекономіки – через зростання вартості сировини, енергоносіїв, зарплат. Нові законодавчі норми у них ще не враховано. Тобто ціни можуть ще більше зрости. Вже зараз є українські вина, пляшка яких коштує до 500 гривень та навіть більше. І частка такої продукціїхї буде зростати.
