“>
Розглядається ініціатива запровадження невеликого платежу при придбанні товарів у магазинах, кошти якого спрямовуватимуться до спеціального страхового фонду для покриття збитків роздрібних компаній, спричинених російськими обстрілами. Ця тема обговорювалася на позачерговій нараді 5 серпня за участю прем’єр-міністра Сергія Корецького та представників бізнесу, що постраждав від масштабної атаки на склади, яка відбулася напередодні вночі.
За словами одного з учасників зустрічі, який повідомив агентству "Інтерфакс-Україна", мова йде про незначний відсоток від кожної транзакції в торговельних мережах.
"Окремий напрямок – страхування воєнних ризиків. Очікуємо на допомогу міжнародних партнерів у розробці ефективних механізмів", – написав Корецький за підсумками зустрічі у своєму Telegram-каналі.
Подібна концепція створення галузевого страхового фонду вже тривалий час обговорюється серед мереж автозаправних станцій. Ворог суттєво посилив атаки на них, особливо в регіонах поблизу лінії фронту, з кінця весни. Представники двох великих мереж та однієї страхової компанії зазначали агентству, що це питання було предметом обговорення на нарадах у Міністерстві економіки та довкілля, і до цих дискусій вже долучені фахівці страхової галузі.
Як повідомив співрозмовник агентства "Інтерфакс-Україна", відносно новою ідеєю, представленою на зустрічі з прем’єр-міністром (який добре знайомий з цією проблематикою з часів свого керівництва НАК "Нафтогаз України" та її дочірньої компанії "Укрнафта"), стала пропозиція залучити до цього фонду міжнародних партнерів для спільного пропорційного поповнення його коштів разом з українським бізнесом.
Як інформувало агентство "Інтерфакс-Україна", основоположна ідея рівномірного розподілу страхового навантаження на бізнес по всій країні була закладена в основу законопроєкту "Про систему страхування воєнних ризиків". Цей документ розроблявся Національним банком спільно з Мінекономіки та був поданий народними депутатами до Верховної Ради наприкінці 2024 року. Однак, цей законопроєкт не пройшов розгляд у профільних комітетах, а його головними опонентами виступили представники девелоперського бізнесу.
"Він (законопроєкт №12372 "Про систему страхування воєнних ризиків" – ІФ-У) не був ухвалений, тому що він не є необхідним. Страхування воєнних ризиків уже функціонує", – прокоментував це питання в інтерв’ю агентству "Інтерфакс-Україна" в середині червня голова парламентського комітету з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев. Він також закликав бізнес до більш активної участі в новій державній програмі страхування воєнних ризиків.
На даний момент державна підтримка реалізується за двома напрямками: страхування через ПрАТ "Експортно-кредитне агентство" (ЕКА) за пільговими тарифами для прифронтових територій, а також компенсація різниці страхових премій для компаній, що перевищує 1%, при страхуванні воєнних ризиків. Проте, великий бізнес раніше критикував ці програми за суттєві обмеження страхових виплат. Зокрема, у випадку ЕКА, ліміт становить до 200 млн грн на один об’єкт із тарифною ставкою до 4,05% для інвестиційних кредитів та 8,05% для прямих інвестицій. У випадку компенсацій страхової премії, ліміт становить до 30 млн грн, при цьому максимальна сума компенсації страхової премії – 3 млн грн.
Про критичну недостатність цих сум свідчать наслідки нещодавніх російських обстрілів великих складських комплексів балістичними ракетами. Зокрема, власник мережі магазинів Winetime, компанія "Аснова Холдинг", попередньо оцінив втрати запасів товарів після знищення основного складу продукції під Києвом балістичними ракетами в ніч з 18 на 19 липня у 300 млн грн.
"Ми зазнали величезних збитків – це мільярди гривень", – заявив 5 серпня співвласник найбільшого українського рітейлера Rozetka Владислав Чечоткін, коментуючи наслідки руйнування розподільчого комплексу компанії вночі.
Обговорення ідеї запровадження обов’язкового страхування воєнних ризиків для всіх видів бізнесу, частково субсидованого коштами міжнародних партнерів, було ініційовано керівником Центру економічної стратегії Глібом Вишлінським на його сторінці у Facebook 5 серпня.
На його думку, це частково могло б вирішити проблеми тих, хто перебуває в зоні досяжності балістичних ракет або навіть керованих авіабомб, але мусить продовжувати діяльність, а також вирівняти географічні ризики ведення бізнесу в різних регіонах.
Доцільність такого кроку підтримав під час обговорення член правління ПриватБанку, відповідальний за корпоративний бізнес та малий і середній бізнес, Євген Заіграєв.
"Це відома міжнародна практика колективного розподілу ризиків, і ми працюємо над подібним рішенням. Рік тому ми разом з НБУ подавали законопроєкт про страхування воєнних ризиків, який мав схожу логіку, але тоді він не пройшов розгляд Комітету ВР через низку факторів, зокрема, через сприйняття бізнесом обов’язкового страхування як додаткового податку", – прокоментував ексзаступник міністра економіки Андрій Телюпа, який входить до наглядових рад державних установ, таких як ЕКА, Фонд розвитку підприємництва (ФРП, реалізує програму пільгових кредитів "5-7-9") та ПрАТ "Українська фінансова житлова компанія" (Укрфінжитло, реалізує програму іпотечного кредитування "єОселя").
На його переконання, цю ініціативу слід активно просувати спільно з бізнес-спільнотою заздалегідь.
Як ключові контраргументи під час обговорення лунали думки про те, що таке обов’язкове страхування може розглядатися як значний додатковий податок та як субсидування одного бізнесу за рахунок іншого. Крім того, відзначалася надзвичайно висока вартість страхування на сьогодні.
"Отже, ще один немалий податок на бізнес. Звідки в людини таке ставлення до бізнесу?" – написав керівник аналітичного відділу інвестиційної компанії Concorde Capital Олександр Паращій.
"За результатами останньої зустрічі Міністерства економіки з бізнесом з цього питання, стало зрозуміло, що проблема не лише в грошах/субсидіях, а й у високій концентрації ризиків. У Києві нічого не страхують навіть під величезні 10-12%… На тій самій зустрічі зазначалося, що були відмови у страхуванні в Дніпрі, Чернігові та інших містах", – зазначила директорка аналітичного департаменту та головна економістка інвестиційної компанії Dragon Capital, яка є значним гравцем на українському ринку нерухомості, Олена Білан.
"У прифронтових регіонах комерційне страхування взагалі відсутнє, тому поки тривають воєнні дії, це, по суті, лише умовне "квазі-страхування", подібне до того, що зараз реалізується через ЕКА", – вважає Телюпа.
Як стало відомо, в ніч на 5 серпня Росія здійснила найбільший за час війни балістичний удар по логістичних та розподільчих об’єктах у передмісті Києва. Про знищення своїх об’єктів повідомили лідери своїх галузей: маркетплейс Rozetka, "Нова пошта", торговельні мережі "Епіцентр", Fozzy та Novus, дистриб’ютори автохімії LIQUI MOLY, автомобільних запчастин "Тойота-Україна" та Bosch Ukraine, а також продавці одягу та взуття Intertop та Puma.
Днем раніше ворог завдав удару по Дніпру, після якого про знищення складів повідомили у соціальних мережах найбільший український виробник товарів для дому "Біосфера", провідний гравець ринку морозива "Ласунка" та виробник шоколаду Millennium.
Прем’єр-міністр Корецький після ворожого обстрілу 5 серпня заявив, що уряд організує зустрічі з представниками бізнесу з метою забезпечення безперервності роботи логістичних та торговельних компаній. За його словами, Міністерство економіки та довкілля отримало відповідні доручення.
За підсумками зустрічі, він повідомив про заплановану найближчим часом окрему нараду з керівництвом Національного банку України, представниками банківського сектору та відповідними міністерствами щодо механізмів кредитної підтримки бізнесу.
Крім того, зазначив Корецький, уряд готує рішення щодо децентралізації міжнародної логістики та розширення митного коридору. Держава також готова надати бізнесу пріоритетний доступ до наявних приміщень для розсередження складських потужностей. Прем’єр-міністр доручив Міністерству економіки, АРМА та Фонду державного майна протягом трьох днів підготувати перелік таких об’єктів.
Source: interfax.com.ua