>
Першочерговими завданнями, які новий прем’єр-міністр та уряд мають невідкладно вирішити стосовно української промисловості, є питання бронювання військовозобов’язаних, підготовка до зимового періоду, включаючи дефіцит та вартість електроенергії, а також підтримка всіх чинних програм розвитку в рамках платформи "Зроблено в Україні", наголошує генеральний директор Федерації роботодавців України (ФРУ) Руслан Іллічов.
"Одним із ключових викликів, безумовно, є ситуація з бронюванням, адже до 1 вересня необхідно пройти верифікацію, і це найважливіше питання для бізнесу, інакше просто не буде робочої сили", – повідомив він агентству "Інтерфакс-Україна".
Іллічов зазначив, що промислові підприємства не мають труднощів із критерієм бронювання, що стосується заробітної плати, оскільки вона є досить високою, перевищуючи 26 тис. грн у більшості з них.
"Однак, наприклад, досі не до кінця зрозуміло, як функціонуватиме координаційний центр, який планується створити для верифікації. Час минає, і ми, ймовірно, звернемося до уряду з проханням продовжити цей граничний термін на місяць", – поділився гендиректор ФРУ.
Другим значним викликом для нової виконавчої влади він назвав підготовку до зими, зокрема прогнозований дефіцит електроенергії та її ціну.
"Це один з основних запитів від промисловості – якою буде вартість електроенергії. Уряд Свириденка запровадив кілька вдалих нововведень, зокрема так звані "довгі контракти", які дозволять бізнесу планувати витрати на електроенергію. У понеділок відбувся перший такий аукціон з продажу електроенергії, і весь обсяг знайшов покупців", – констатує він.
Іллічов також підкреслив необхідність збереження поточних програм підтримки промисловості в межах загальноукраїнської платформи "Зроблено в Україні".
"Ми вважаємо їх дуже ефективними: це й локалізація, і галузева підтримка, наприклад, часткове відшкодування (25%, 15%) для покупців вітчизняної техніки та обладнання, це грантові програми, завдяки яким багато компаній придбали виробниче устаткування, програма "5-7-9", яку слід далі розвивати. Тобто, всю платформу "Зроблено в Україні" потрібно щонайменше зберегти та вдосконалювати", – висловив думку гендиректор ФРУ.
Серед пріоритетних питань він також виділив військові ризики, впровадження більш дієвої системи страхування та підтримки підприємств, що зазнали руйнувань, а також спрощення доступу до фінансових ресурсів.
"Ми бачимо, що за 2025 рік 71% усіх капітальних інвестицій складають власні кошти підприємств, що на 20% більше, ніж у 2024 році. Іноземний капітал становить менше 1%. Отже, український бізнес є головним інвестором країни, наші компанії продовжують розбудовувати та розвивати виробництво, і для них так само потрібні стимули для інвестицій та більш зрозумілий, спрощений доступ до фінансування", – поінформував Іллічов.
Він зазначив, що існують проєкти підтримки в індустріальних парках, і вони демонструють непогані результати, але більшість компаній залежать від державних стимулів для інвестування.
"Тому серед наших головних пріоритетів – ухвалення розроблених Дмитром Кисилевським законопроєктів щодо "капексів" (часткова компенсація капітальних інвестицій через податки), який вже прийнято у першому читанні. Нам потрібні ці інструменти для подальшого стимулювання зростання інвестицій. Це також може бути стовідсоткова амортизація основних засобів під час введення їх в експлуатацію", – зазначає він.
Крім того, на думку Іллічова, необхідна зміна політики Національного банку, оскільки, на його погляд, він наразі обмежує кредитування реального сектору економіки.
"Регуляції, які наразі залишаються такими ж, як були до війни, вимоги до позичальників – все це потребує змін, більшої гнучкості. Необхідно створити нову систему кредитування, можливо, з ширшим спектром інструментів, таких як портфельні гарантії, щоб бізнес мав більше можливостей для отримання доступних кредитів. Звісно, програма "5-7-9" функціонує, але вона не призначена для великого бізнесу, тоді як один з найуспішніших експортоорієнтованих секторів – це бізнес великих компаній", – пояснив експерт.
Він також нагадав про такі проблеми, як збитки українського бізнесу від запровадження з 1 липня тарифних квот на металопродукцію та необхідність сплати за сертифікати CBAM з 2027 року, а також про можливі затримки у вирішенні проблемних питань через реорганізацію міністерств.
"Відбуватиметься поділ міністерств, і тут виникають питання щодо дозволів, ліцензій, щоб це не завдало значних труднощів бізнесу. Тому ми очікуємо і наголошуємо, що в умовах війни потрібен максимально технологічний перехід та оновлення, щоб уникнути затримок", – підсумував гендиректор ФРУ.
Як було оголошено, Верховна Рада України 16 липня 2026 року призначила Сергія Корецького на посаду прем’єр-міністра України та оновила склад уряду.
Source: interfax.com.ua