Ствердження Нацбанку України про те, що зниження облікової ставки до 20% забезпечить курсову стійкість національної валюти, привабливість гривневих заощаджень, подальше сповільнення інфляції та надасть імпульсу економічному відновленню, викликають серйозні питання з боку незалежних експертів. На їх думку, ми вкотре чуємо терміни та заяви політиків, а не фахівців галузі. А реально на ситуацію впливають зовсім інші чинники.
Прогнози курсу гривні від НБУ
15 вересня Правління НБУ ухвалило рішення знизити облікову ставку з 22% до 20%. Було зазначено, що споживча інфляція знижувалася швидше, ніж очікувалося, однак базова була близькою до прогнозу НБУ.
«Інфляція в річному вимірі в серпні сповільнилася до 8,6%. Цінова динаміка виявилася ліпшою, ніж очікував НБУ, передусім за рахунок збільшення пропозиції продуктів харчування. Так, гарні врожаї посприяли зниженню цін на крупи, борошно, овочі та деякі фрукти. Водночас зниження базової інфляції (до 10% р/р у серпні) було близьким до липневого прогнозу НБУ. Заходи банку із забезпечення привабливості гривневих активів і стійкості валютного ринку сприяли подальшому поліпшенню курсових та інфляційних очікувань. Загальна тенденція до зниження інфляції зберігатиметься, проте потенціал її швидкого сповільнення майже вичерпано», – заявили в НБУ.
Так, з одного боку, кращі врожаї обмежуватимуть зростання цін і в наступні місяці. Зберігатиметься також вплив від фіксації окремих тарифів на житлово-комунальні послуги. Це сприятиме подальшому зниженню інфляції. З іншого боку, тиск на витрати бізнесу залишатиметься значним як через втрати, пов’язані з війною, так і через подорожчання електроенергії та пального. Цей чинник може стримувати сповільнення інфляції. Міжнародні резерви України утримуються на високих рівнях завдяки значним обсягам офіційного фінансування. За підсумками серпня вони перевищували 40 млрд дол. США.
«Власних доходів і внутрішніх залучень не вистачає для покриття бюджетних видатків, отже, міжнародна допомога і надалі буде головною запорукою беземісійного фінансування бюджету», – зазначають у Нацбанку.
Ураховуючи баланс ризиків, стрімке зниження інфляції та спроможність підтримувати курсову стійкість, Правління НБУ вирішило знизити облікову ставку до 20%.
Ставка за тримісячними депозитними сертифікатами і надалі дорівнюватиме обліковій ставці. Водночас ставка за депозитними сертифікатами овернайт знижена на 2 в. п. до 16%, а за кредитами рефінансування – на 2 в. п. до 22%.
«Контрольоване пом’якшення процентної політики додасть імпульсу економічному відновленню, не створюючи загроз для макрофінансової стійкості», – обіцяють в НБУ.
Регулятор скоригує параметри операційного дизайну монетарної політики. Зокрема, до 35% з поточних 70% знизиться частка залишків строкових депозитів фізичних осіб, що враховується під час розрахунку ліміту вкладень банків у тримісячні депозитні сертифікати. Це посилить стимули для банків надалі конкурувати за вкладників і нарощувати портфелі строкових депозитів.
Надалі НБУ передбачає продовження циклу зниження облікової ставки, реалізація якого узгоджуватиметься з необхідністю підтримання привабливості гривневих активів як передумови для стійкості валютного ринку та сталого зниження інфляції.
Прогноз курсу гривні від експерта
В то же час аудитор, економічний експерт Михайло Крапивко вважає, що таким чином Нацбанк просто привів відсоткову ставку у відповідність з реаліями – юридично узаконив те, що вже давно відбулося по факту.
«Якщо подивитися на вартість української гривні, то за останній рік запозичення у вигляді облігацій внутрішньої державної позики, то середньострокові давно не перевищують 19,5 відсотків. Тому 20 – це досить об’єктивна картина», – приводить він.
Експерт впевнений, що такі дії регулятора на курс валют вплинуть менше всього. І прямого зв’язку тут не бачить. Бо це короткострокове запозичання грошей на внутрішньому ринку банківською системою. А також основою господарчої пені. Але на стійкості банківської системи це негативно не відобразиться. Що стосується питання привабливості гривневих заощаджень, то Михайло Крапивко наводить, що зниження облікової ставки ніколи не робило заощадження більш привабливими.
«Тим більш що ця ставка давно 20%, а депозит під цей відсоток ви навряд чи розмістите – буде значно менше. Тому тут також сумнівний момент. Мається на увазі те, що якщо облікова ставка знижує знецінення національної валюти – то тоді ця валюта отримує меншу ризикованість. І повинна стати більш привабливою. Але це – на рівні макроекономіки, а не громадян. Дає більшу сталість економіці», – підкреслює експерт.
Відносно заяв Нацбанку про імпульс, який отримає економіка через зниження облікової ставки, він просто не розуміє, про який імпульс сталості можна казати, коли військові ризики вище будь-яких економічних?
«Як можна про це говорити, коли держава втрачає довіру у бізнесу, у економіки. Тому про це говорять політики, а не спеціалісти. Це їх термінологія. Якби ставку зробили 5% – це могли б стати поштовхом для чогось. А так просто юридично визнали те, що вже відбулося фактично», – акцентує Михайло Крапивко.
Все ж можливості для укріплення національної валюти сьогодні існують. Правда, вони мало залежать від дій Нацбанку. Скоріше навпаки – регулятор вимушений проводити політику, яку йому диктує реальність.
«Наші співвітчизники в Європі вже давно витратили свої ресурси з України. І заробляють собі на життя вже там. І це буде відбиватися більшою стабільністю гривні. Менше валюти придбається неконтрольовано, менше грошей вивозиться з країни. Навпаки – зростає надходження до України за рахунок того, що люди пересилають звідти кошти родичам. Переводять до нас євро. Замість валютних витоків отримуємо додаткові валютні вливання. Але від політики Нацбанку це не залежить аж ніяк. Це і є одними з тих факторів, які призвели до необхідності знизити облікову ставку – а не навпаки», – каже Михайло Крапивко.
Ігор Темін
Підписуйтесь на наш Telegram-канал, щоб не пропустити важливих новин. За новинами в режимі онлайн прямо в месенджері слідкуйте на нашому Telegram-каналі Інформатор Live. Підписатися на канал у Viber можна тут.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:
- Михайло Радуцький розповів, коли Верховна Рада прийме закон про канабіс
- Міністр охорони здоров'я заявив про нові вимоги для аптек: про що йдеться
- Очільник Укренерго розповів, кому та за яких умов відключатимуть електроенергію з жовтня
- Чи збирається бізнес підвищувати зарплати своїм працівникам у 2024 році: опитування ЄБА
