“>
Національний банк України (НБУ) ініціює запровадження обов’язкових маркерів ризику (низький, середній, високий) для всіх платіжних транзакцій, які надаватимуться платіжними сервісами. Згідно з проєктом постанови регулятора, транзакції з високим ризиком будуть автоматично припинятися до з’ясування деталей та отримання схвалення від клієнта.
Зазначається, що транзакції з низьким рівнем ризику здійснюватимуться автоматично, тоді як середньоризикові операції можуть потребувати підтвердження користувача або перевірки персоналом постачальника платіжних послуг. Кожен постачальник визначить критерії для кожного рівня ризику у своїх внутрішніх документах.
Проєкт має на меті встановити уніфіковані підходи до контролю та узгодження платіжних операцій як частину управління операційними ризиками. Постачальники платіжних послуг муситимуть здійснювати постійний моніторинг та щоденну звірку платіжних операцій.
У разі технічних чи інших перешкод для здійснення моніторингу, установа повинна буде обробляти платежі лише за умов, коли такий контроль є можливим, та негайно інформувати НБУ про інцидент високого рівня критичності, але не пізніше ніж через годину після його виникнення.
Платіжний моніторинг спрямований на виявлення нетипових, несанкціонованих, помилкових або неналежних операцій і не є заміною фінансового моніторингу з метою протидії відмиванню коштів та фінансуванню тероризму.
Для ідентифікації нетипових операцій постачальники платіжних послуг зможуть застосовувати моделі, що базуються на штучному інтелекті та машинному навчанні. При їх використанні установи повинні будуть забезпечувати безперервне навчання моделей та регулярне оновлення вхідних даних.
Серед ознак незвичної активності проєкт включає, зокрема, відкриття великої кількості рахунків або емісію платіжних інструментів, концентрацію однотипних операцій, нетипові суми та надмірну частоту переказів. Як приклад наводиться надходження понад 10 поповнень за менш ніж 60 хвилин.
Постачальники платіжних послуг повинні будуть вести реєстр клієнтів, чиї операції вимагають посиленого контролю. До цього реєстру, зокрема, вноситимуться фізичні особи, які делегували право управління рахунком третім сторонам, торговці, що порушили правила прийому електронних платіжних засобів, а також отримувачі, чия фактична діяльність не відповідає присвоєному коду категорії торговця.
Відомості з такого реєстру зберігатимуться протягом року. Під час моніторингу постачальники матимуть можливість встановлювати для клієнтів ліміти на операції, обмеження щодо кількості платіжних інструментів або відкриття додаткових рахунків, відповідно до угод та внутрішніх правил.
Проєкт також встановлює заходи для боротьби з міскодингом – невідповідністю присвоєного отримувачу коду категорії діяльності його фактичній роботі. Еквайри зобов’язані перевіряти діяльність отримувачів, аналізувати транзакції та їх аномальні сплески, а також інформацію на вебсайтах, у соціальних мережах, чат-ботах та додатках.
Окремі процедури моніторингу можуть бути передані на аутсорсинг процесинговій установі, проте відповідальність залишатиметься за постачальником платіжних послуг. Залучена установа не матиме права самостійно зупиняти та аналізувати нетипові операції, приймати рішення щодо їх виконання, змінювати правила чи встановлювати маркери ризику.
Вимоги будуть застосовуватися до банків та небанківських постачальників платіжних послуг, за винятком малих платіжних установ. Після затвердження постанови вони матимуть 90 днів від дати набуття чинності для приведення своєї діяльності у відповідність до нових правил.
Центральний банк приймає зауваження та пропозиції до проєкту до 31 липня 2026 року включно.
За оцінками Національного банку, впровадження цих вимог не спричинить додаткових витрат для громадян, однак учасники ринку можуть нести додаткові витрати у випадку залучення сторонніх компаній до моніторингу операцій на умовах аутсорсингу.
Source: interfax.com.ua