Вилучення майна в бізнесу на потреби армії є необхідною мірою під час війни. У компанії з Дніпра поліція вилучила автівку, що знаходилася в лізингу, однак до військової частини вона так і не доїхала. Чому так трапилося та яким чином вдалося повернути авто, розповіла інспекторка Ради бізнес-омбудсмена Олена Чорна спеціально для Forbes
У Forbes Ukraine є спільнота в LinkedIn. Там ми пишемо практичні кейси компаній, розповідаємо про інноваційну економіку та публікуємо поради з особистого розвитку і управління командою. Жодних новин. Приєднуйтесь за цим посиланням
Під час воєнного стану повноваження держави для забезпечення негайних оборонних потреб суттєво розширилися, що, безперечно, необхідно. Під час воєнного стану держава може примусово вилучати майно, тобто здійснювати реквізицію. Подібний крок має бути виправданим, процес реквізиції майна – зрозумілим та передбачуваним, а власник має отримати справедливу компенсацію.
Рада бізнес-омбудсмена ще на початку повномасштабного вторгнення підготувала довідку, присвячену відчуженню/вилученню майна. А через деякий час у провадженні Ради опинилася скарга щодо вилученої на потреби ЗСУ автівки, яка зрештою на фронт так і не доїхала.
У березні 2023 року до Ради звернулася по допомогу компанія з Дніпра, що займається лізингом автомобілів. У липні 2022-го підприємство передало клієнту в лізинг одну зі своїх автівок. У вересні 2022 року клієнт перестав сплачувати регулярні внески за автомобіль, це насторожило представників компанії, які вирішили з’ясувати, в чому справа. Як згодом з’ясувалося, автівка була вилучена у клієнта представниками поліції й передана начебто на потреби ЗСУ. Компанія була не проти того, щоб автівка принесла користь там, де вона дійсно потрібна, але щодо процедури вилучення виникло багато запитань.
Перш за все лізингова компанія мала дізнатися про реквізицію автомобіля не від свого клієнта, коли він перестав сплачувати платежі за автівку, а отримати документи про реквізицію майна, а саме акт про примусове відчуження або вилучення майна та документ, що містить висновок про вартість майна. Жодних документів компанія, на жаль, не отримувала. Ці документи є підставою для подальшої компенсації вартості майна. Фактично в компанії реквізували майно, яким вона не може користуватися та отримувати дохід, і немає навіть надії на компенсацію вартості такого майна після закінчення війни.
Тривалий час підприємство намагалося з’ясувати місцеперебування автівки й направило 11 адвокатських запитів у різноманітні органи, але це нагадувало ходіння по зачарованому колу.