Українське молочне скотарство трансформується у нову стратегію зростання — КУРКУЛЬ

” data-title=”Дефіцит робочої сили змушує молочні ферми до роботизації” data-url=”https://kurkul.com/news/41728-kadroviy-defitsit-zmushuye-molochni-fermi-perehoditi-na-robotizatsiyu”> Дефіцит робочої сили змушує молочні ферми до роботизації 25 липня 2026 208 0

Вітчизняне молочне скотарство переживає один із найскладніших періодів: галузь потерпає від гострої нестачі персоналу, зростання вартості електроенергії та потреби відповідати європейським стандартам.

Фахівці вважають, що в найближчі роки залишаться конкурентоспроможними ті господарства, які інвестують у роботизовані системи, автоматизацію та підвищення продуктивності. Про це йдеться у спеціальному проєкті «Молочний парадокс: корів менше, надоїв більше, а в супермаркетах — імпорт» на Kurkul.com.

Таким чином, сьогодні українське молочне тваринництво стикається з низкою безпрецедентних викликів:

Критична нестача кадрів. Процеси мобілізації та міграція призвели до значного дефіциту кваліфікованих працівників. За даними АВМ, найбільша потреба існує в операторах машинного доїння, ветеринарних лікарів, зоотехніків, водіїв та механізаторів для сільськогосподарської техніки, а також техніків з обслуговування сучасного обладнання.

«Саме тому автоматизація та роботизація поступово стають не лише способом підвищення продуктивності, а й необхідністю. Роботизовані системи доїння, автоматичне годування, цифровий моніторинг здоров’я тварин та використання елементів штучного інтелекту дозволяють суттєво зменшити залежність від ручної праці. Водночас такі технології потребують значних інвестицій та висококваліфікованих спеціалістів для їх експлуатації. Саме тому без доступних програм фінансування темпи модернізації можуть бути недостатніми», — вважає керівниця проєктів по співпраці із переробними підприємствами АВМ Олена Жупінас.

З думкою експертки погоджується Олексій Антонов з компанії GEA Group AG. Він зазначає, що дедалі більше господарств розглядають роботизоване доїння саме через кадровий дефіцит.

«Зазвичай господарства з невеликим поголів’ям, де менеджментом займається сам власник, обирають рішення з добровільним автоматизованим доїнням. А великі структуровані підприємства з 1000 і більше голів ВРХ розглядають групове автоматизоване доїння, яке може бути реалізоване як лінійними системами DairyRobot R9650, так і роботизованими каруселями DairyProQ. Кожен обирає свій стиль управління», — додає він.

Читати за темою: Команда Latifundist Media дослідить сучасний стан молочної галузі України

Енергетична вразливість. Молочна ферма — це підприємство безперервного циклу. Процеси швидкого охолодження молока та вентиляції великих тваринницьких приміщень вимагають колосальних обсягів енергії. Перехід на альтернативні джерела (біогазові установки, потужні сонячні електростанції) потребує значних капіталовкладень.

Вимоги євроінтеграції. Наближення до стандартів ЄС вимагає від українських ферм суворого дотримання екологічних норм (утилізація гною, зменшення викидів метану) та європейських стандартів добробуту тварин (animal welfare), що суттєво збільшує витрати на будівництво нових комплексів.

Хто виживе і за рахунок чого?

Майбутнє ринку належить виключно високоефективним учасникам. Основними інструментами виживання стануть роботизація (впровадження роботів-доярів для вирішення проблеми дефіциту кадрів), модернізація систем годівлі за допомогою штучного інтелекту та жорсткий комп’ютерний облік економіки стада. Неефективні ферми з надоями менше 7 тис. кг на корову неминуче покинуть ринок.

Український молочний бізнес впевнено рухається шляхом «американізації». Це означає остаточне домінування мегаферм промислового типу з поголів’ям від 1000 до 5000 і більше дійних корів. Тільки такі гігантські масштаби дозволяють знизити адміністративні та операційні витрати на кілограм молока, побудувати власні комбікормові заводи, інсталювати потужні системи автоматизації та диктувати свої умови переробникам.