Синтетичні засоби захисту як аналоги природних речовин біопрепаратів. Грибні фунгіциди та препарати комплексної дії — журнал Пропозиція

Гриб Trichoderma lignorum

Грибні фунгіцидні препарати. Препарати на основі грибів роду Trichoderma 

  За рахунок високої біологічної активності гриби роду Trichoderma сприяють активному розкладанню органічних речовин у процесах амоніфікації та нітрифікації, збагачують ґрунт біологічно активними речовинами, а також підвищують стійкість рослин до захворювань. Гриби цього роду також синтезують стимулятори росту, антибіотичні речовини і літичні ферменти.   Найчастіше використовують препарати, які виробляють на основі грибів Tr. lignorum (viride), Tr. harzianum, Tr. koningii: Триходермін-БЛ, Трихофіт, ТрихоПлант, Агромар, Різодерма, Сім Дерма тощо. Гриб Tr. lignorum пригнічує патогени, які передаються через ґрунт і рослинні рештки, розвиток яких пов’язаний з ґрунтом (Fusarium, Pythium, Phoma та ін.). Tr. harzianum пригнічує розвиток грибів із родів Ascochita, Sclerotinia, Botritis та ін.  

Біофунгіциди на основі грибів родів Chaetomium, Fomes та інших

У біологічному захисті рослин від хвороб використовують препарати на основі таких видів родів Chaetomium, Fomes: Хетомік, Престоп, Мікосан, Казумін 2Л, Ампеломіцин, Коніотірін, Сімтес, Нематофагін-БЛ.    Біофунгіцид Хетомік розроблено на основі гриба-антагоніста Chaetomium cochliodes і застосовують для захисту від збудників кореневих хвороб: кореневі гнилі зернових і зернобобових культур; сіра та біла гнилі гороху, сої, соняшнику, овочевих культур; фузаріоз і фузаріозне в’янення гороху, сої, люпину, льону, багаторічних трав, овочевих культур; фузаріозна гниль і коренеїд цукрових буряків; звичайна і срібляста парша картоплі; ризоктоніоз картоплі та овочевих культур і поліпшення живлення рослин.   Біоагент препарату гриб-антагоніст Chaetomium cochliodes активно колонізує кореневу систему та обмежує розвиток фітопатогенних грибів-збудників кореневих гнилей сільськогосподарських культур. Крім живої культури гриба біофунгіцид містить фітогормональні речовини, які за характером дії на рослини належать до ауксинів, гіберелінів і брасиностероїдів, а також арахідонову кислоту, яка є біогенним еліситором, що індукує системну імунну відповідь рослин на дію патогенів і несприятливих екологічних чинників. Розвиваючись і накопичуючись у зоні кореневої системи, біоагент хетомік захищає кореневу систему від фітопатогенів з моменту проростання насіння і до кінця вегетації рослин. Препарат застосовують перш за все для передпосівної обробки насіння, а також вегетуючих рослин або внесення в ґрунт разом з органічними речовинами (гноєм, соломою тощо).  

  Препарат Престоп на основі гриба Gliocladium catenulatum рекомендовано для боротьби з хворобами рослин: сіра гниль, фузаріоз та ризоктоніоз. Біофунгіцид дозволено для використання на полях органічного землеробства, на яких вирощують полуницю, малину та овочі. Спосіб застосування і норми витрти: обприскування овочевих (2,0–3,0 кг/га) і ягідних (6,0 кг/га) рослин проти комплексу грибних хвороб.   Біофунгіцид Мікосан, активною основою якого є лужний екстракт афілофорального гриба Fomes fomentarius (трутовик справжній), виготовляють у двух препаративних формах: Мікосан «Н» та Мікосан «В». Мікосан «Н» застосовують проти коренеїда та інших хвороб цукрових буряків, обробляючи насіння перед висіванням — 10 л/т та проти комплексу хвороб пшениці, ячменю, кукурудзи та гороху – з нормою витрати 7 л/т. Мікосан «В» рекомендують застосовувати проти парші, борошнистої роси та інших хвороб яблуні (обприскування дерев у період вегетації — 10–12 л/га).  

  Біофунгіцид Коніотірін на основі гриба-гіперпаразита Ampelomyces quisqualis застосовують проти борошнистої роси огірка шляхом обприскування рослин суспензією пікноспор. Препарат Сімтес, що водорозчинним концентратом лужного екстракту плодових тіл афілофоральних грибів та соку борщівника Сосновського і ВАС, застосовують для передпосівної обробки насіння пшениці та ячменю проти кореневих гнилей та сажкових хвороб — 7 л/т, обприскування посівів цих культур проти сажкових хвороб — 12 л/га. Щоб підвищити імунітет цукрових буряків до хвороб, обробляють насіння (35 л/т) та обприскують посіви цієї культури (15 л/га).  

  Препарат Нарцис на основі хітозану – 50 % (отримують із панцирів крабів), янтарної кислоти — 30 %, глютамінової кислоти — 20 % при застосуванні проявляє рістстимулюючу, імуно-моделюючу, адаптогенну, фунгіцидну і нематоцидну дію. Виробляють три форми препарату: Нарцис-К (замочують насіння овочевих і декоративних культур для підвищення росторегуляції і стимуляції імунітету в 0,25 %-ному розчині протягом 10–12 год); Нарцис-Н (обробляють кореневу систему рослин проти галових нематод і кореневих гнилей, поливаючи ґрунт 0,25 %-ним розчином з розрахунку 0,15–0,4 л на рослину); Нарцис-В (обприскують рослини проти грибних хвороб 0,5 %-ним розчином).   Таблиця. Біологічні грибні фунгіциди  

Біопрепарати комплексної дії (біоінсектофунгіциди) 

Біоінсектофунгіцидами комплексної дії є наступні препарати: Фітопсин, Гаубсин, Гаупсін, Біоксін, Спектрал Дуо.   Комплексний мікробіологічний біопре­па­рат Фітопсин, що містить у своєму складі два штами бактерії Pseudomonas aureofaciens, призначений для захисту сільськогосподарських рослин від грибних та бактеріальних хвороб, гусениць листогризучих шкідників (листокруток, п’ядунів, вогнівок, совок, плодожерок тощо) шляхом передпосівної обробки насіння та обприскування вегетуючих рослин. Бактерії Pseudomonas aureofaciens, потрапляючи у ґрунт разом з обробленим насінням, активно заселяють ризосферу (кореневу систему) рослин і, живлячись кореневими виділеннями, продукують ферменти й антибіотики, які пригнічують розвиток фітопатогенів. Під час обробки вегетуючих рослин чинять антимікробну, фунгіцидну та ентомопатогенну дію. Обприскування рослин: зернові, зернобобові, цукрові буряки, соняшник (фузаріозні та гельмінтоспоріозні кореневі гнилі, борошниста роса, бура іржа, листкова плямистість, церкоспороз, сіра гниль) 2–4 л/га; картопля, капуста, помідори (ризоктоніоз, фітофтороз, парша) — 2–4 л/га; виноград (мілдью, оїдіум, сіра гниль) — 4 г/га; суниця (сіра гниль) — 4 л/га; огірки відкритого і закритого ґрунту (фузаріозне в’янення, справжня і несправжня борошниста роса) – 3–5 л/га; плодові культури (моніліоз).   Препарат комплексної фунгіцидно-інсектицидної дії Гаупсін, що містить суміш двох штамів бактерії Pseudomonas aureofaciens, рекомендовано до застосування в садах, виноградниках, на овочевих і зернових культурах проти комплексу хвороб і шкідників способом передпосівної обробки насіння (3–4 л/т) та обприскувань рослин у період вегетації (4–6 л/га). Препарат Гаубсин на основі різних штамів бактерії Pseudomonas chlororaphis subsp. aureofaciens ефективний проти комплексу шкідників і хвороб на яблуні (яблунева плодожерка, попелиці, парша, борошниста роса). Застосовують для обприскування дерев у період вегетації з нормою витрати 10 л/га. Обприскування необхідно проводити через кожні 15 днів після цвітіння дерев.   Біоінсектофунгіцид Біоксін, що містить два штами бактерії Pseudomonas aureofaciens, рекомендовано до застосування проти фітофторозу і бавовникової совки на помідорах способом обприскування з нормою витрати 8 л/га та на винограді проти комплексу хвороб (25 л/га).   Комплексний інсекто-фунгіцидний препарат Спектрал Дуо на основі бактерій Bacillus subtilis пропонується до застосування проти комплексу хвороб і шкідників кукурудзи, зернових культур і ріпака озимого способом передпосівної обробки насіння з нормою витрати — кукурудза — 2,5 л/т, зернові культури та ріпак — 1,6 л/т.  

Антибіотики у захисті рослин

На сьогодні відомо понад 3800 мікробних метаболітів, що виявляють антибіотичні властивості, і близько 35 тис. сполук отримано синтетичним шляхом у вигляді похідних і аналогів антибіотиків. За останні 50 років проведено широкі випробування антибіотиків для боротьби зі збудниками хвороб рослин. Виявлено, що антибіотики мають деякі переваги в боротьбі з фітопатогенними мікроорганізмами порівняно з багатьма фунгіцидами. Вони легко проникають в органи і тканини рослин, і їхня дія меншою мірою залежить від несприятливих кліматичних умов; чинять антибактеріальну дію в тканинах рослин і порівняно повільно інактивуються; у дозах, рекомендованих до застосування, не впливають негативно на ріст і розвиток рослин і водночас вибірково діють на збудників їхніх хвороб – бактерії і гриби.   Антибіотики класифікують за їхнім біологічним походженням, механізмом дії на організми і хімічним складом. У сфері біологічного захисту рослин використовують здебільшого класифікації, що ґрунтуються на біологічному походженні антибіотиків. До першої групи відносять антибіотики, які продукують мікроорганізми з роду Eubacteiales, до другої – утворювані мікроорганізмами з роду Actinomycetales, до третьої — продуковані недосконалими грибами, до четвертої – базидіоміцетами та аскоміцетами, до п’ятої — лишайниками, водоростями і нижчими рослинами, до шостої групи включено антибіотики тваринного походження.   У захисті рослин застосовують переважно антибіотики 2-ї, 3-ї і 6-ї груп, на основі яких синтезують препарати, що пригнічують розвиток збудників різноманітних хвороб сільськогосподарських культур, а також гербіциди, інсектициди, або стимулятори росту рослин. Перевага антибіотиків як продуцентів живих організмів полягає в тому, що вони діють високоселективно і не забруднюють довкілля, оскільки швидко розпадаються на прості сполуки. У зв’язку з існуванням проблеми виникнення резистентних форм мікроорганізмів у рослинництві застосовують здебільшого такі антибіотики, які не застосовують у медичній практиці.   Основним недоліком антибіотиків є розвиток стійкості до них у патогенів. Відзначають розвиток резистентності до антибіотиків, що виникає не тільки при вирощуванні патогенів на штучних живильних середовищах, але і в організмі рослин. Здатність збудників захворювань рослин до швидкої адаптації до антибіотиків знижує ефективність препаратів. З цієї причини небажано застосовувати антибіотики, які використовували для медичних цілей, проти збудників хвороб рослин.   За кордоном для боротьби зі збудниками хвороб рослин виготовляють препарати, що являють собою і відомі медичні антибіотики, і суміші різних антибіотичних речовин з фунгіцидами під різними фірмовими назвами. До таких препаратів відносять: агристеп (37 %-ний сульфат стрептоміцину), фітоміцин (20 %-ний нітрат стрептоміцину), алриміцин-100 (сульфанат стрептоміцину з тераміцином), фітостреп (15 %-на суміш стрептоміцину з окситет-рацикліном у співвідношенні 10:1).   В Україні, як було зазначено, застосування антибіотиків, які використовують у медичних цілях, для захисту рослин не рекомендовано. Тому вивчають дію препаратів, з певних причин відбракованих для медичного застосування чи спеціально відібраних проти збудників хвороб рослин. Пройшли виробничі випробування і дозволені для застосування для захисту рослин препарати на основі антибіотика трихотецин – проти борошнистої роси огірка в закритому ґрунті і фітобактеріоміцину – для передпосівної обробки насіння квасолі і сої проти бактеріозів та на інших культурах проти кореневих гнилей тощо.   В Україні дозволено до широкого застосування в біологічному методі захисту рослин два антибіотики: трихоцетин та фітобактеріоміцин. Нині ведуть пошук антибіотиків немедичного призначення для застосування в захисті рослин.  

  Трихоцетин отримують промисловим способом в результаті глибинного вирощування гриба Trichothecium roseum. Антибіотик Трихотецин застосовують в основному проти борошнистої роси огірка в закритому ґрунті (2 кг/га), а також проти парші та плодової гнилі яблуні (0,1 – 0,15 кг/га).   Фітобактеріоміцин (ФБМ) є антибіотиком, що належить до стрептотрицинового ряду і продукується ґрунтовими актиноміцетами бактеріями Streptomyces griseus або Streptomyces lavendulae, штам 696. Рекомендовано до застосування шляхом передпосівного обпудрювання насіння квасолі, сої та пшениці проти кореневих гнилей та обробки кореневої системи розсади капусти проти бактеріозів.  

  Антибіотик Фітолавін на основі фітобактеріоміцину рекомендовано до застосування на капусті — проти бактеріозів і чорної ніжки. Обробляють кореневу систему роз­сади перед висаджуванням у ґрунт в 0,2 %-ному розчині та обприскують рослини в період вегетації з нормою витрати 1,2–1,6 л/га.    Препарат Казумін 2Л, який є антибіотиком (продуктом ферментації бактерії Streptomyces kasugaensis), помилково відносять у каталогах і на сайтах до грибів. Можливо це повязано з тим, що Streptomyces kasugaensis належить до Актиноміцетів (Actinomycetales — променисті гриби), яка є великою таксономічною групою грам-позитивних мікроорганізмів, здатних до створення розгалужених ниток, що нагадують грибний міцелій. У сучасній мікробіології актиноміцети мають назву актинобактерии (Actinobacteria). Вони займають проміжне місце між грибами та бактеріями. Рекомендовано до застосування способом обприскування: на яблуні проти бактеріального опіку – 3,0–4,0 л/га, на помідорах проти комплексу бактеріальних хвороб – 1,5 л/га, на капусті проти бактеріозів – 3,0 л/га, на рисі проти пірикуляріо­зу і бактеріозів 1,0–1,5 л/га.  

  Біологічний бактерицид і фітоплазмоцид системної дії Фітоплазмін на основі комплексу макролідних антибіотиків (Тилозин A, B, C, D), які вироблені ґрунтовим актиноміцетом Streptomyces fradiae, використовується для захисту сільськогосподарських рослин від бактеріозів і фітоплазмозів. Єдиний зареєстрований препарат в Україні для захисту помідорів від столбура і бактеріальної вершинної гнилі, знижує рівень розвитку кореневих гнилей. Має властивості стимулятора росту. Високоефективний проти різних форм бактеріозів. Має тривалий період захисної дії (не менше 3–4 тижнів), високу швидкість дії (12–24 год), короткий термін очікування (одна доба). Безпечний для людей і тварин. Не токсичний для ентомофагів і комах-запилювачів. Препарат не фітотоксичний у рекомендованих виробником нормах витрати. Рекомендовано до використання на помідорах у відкритому і закритому ґрунті проти бактеріальних хвороб способом поливу рослин з нормою витрати 6,0–12,0 л/га та обприскування — 3,0–4,0 л/га.   Сергій Хаблак, агроном, доктор біологічних наук, Інститут харчової біотехнології та геноміки

Джерело: propozitsiya.com