Післясходові бур’яни – це група бур’янів, які зазвичай з’являються після висівання основної культури в поле. Ці бур’яни можуть стати серйозною проблемою для вирощування, оскільки конкурують за такі ресурси, як світло, вода, поживні речовини та простір. І найголовніше — можуть суттєво впливати на врожайність та якість вирощуваних агрокультур.
Боротьба з післясходовими бур’янами є невід’ємною частиною агровиробництва. Ефективне управління цими бур’янами вимагає комплексного підходу, який об’єднує традиційні методи з сучасними технологіями та розумним використанням хімічних та біологічних засобів контролю. Лише завдяки такому інтегрованому підходу агровиробники можуть забезпечити стабільний та ефективний розвиток культур та збільшити їх врожайність.
Розглянемо проблеми, які створюють післясходові бур’яни у посівах просапних культур (кукурудза, соя, соняшник, цукрові буряки та інші), та ефективні стратегії їхнього контролю.
Основні проблеми
Конкуренція за ресурси. Бур’яни конкурують з агрокультурами за ресурси, такі як вода, світло та поживні речовини.
Ризик поширення хвороб. Бур’яни, як правило, є резервантами збудників хвороб та їхніх поширювачів, то ж є чудовим місцем для розмноження шкідливих організмів та сприяють швидкому поширенню хвороб серед агрокультур.
Сприяння виникненню резистентності. Використання одного типу гербіцидів може призвести до розвитку резистентності післясходових бур’янів, що робить боротьбу з ними більш складною.
На просапних культурах, таких як соя, кукурудза, соняшник та інші, різні види бур’янів можуть становити серйозну загрозу для врожаю. Давайте розглянемо деякі з найпоширеніших бур’янів та їх характеристики.
Осот жовтий польовий (Sonchus arvensis L): відзначається високою репродуктивною здатністю та швидким розповсюдженням. Рослина виробляє велику кількість насіння, яке може далеко розноситися вітром, водою чи за допомогою транспортних засобів, сприяючи швидкому поширенню по полях. Основна шкода, яку осот жовтий завдає агрокультурам, полягає в конкуренції за ресурси. Його швидкий ріст та розвинена коренева система конкурують з агрокультурами за воду, світло та поживні речовини, призводячи до зниження врожайності.
Коренева система осоту може бути дуже розгалуженою та проникати на значну глибину в ґрунт. Це ускладнює обробіток ґрунту та може впливати на рівномірність та ефективність вирощування агрокультур.
Деякі види осоту виробляють речовини, що можуть мати алелопатичний вплив на оточуючі рослини. Це може призводити до того, що осот випереджує агрокультури в рості та розвитку.
Осот може слугувати прихистком для різноманітних хвороб та шкідників. Це може збільшити ризик зараження агрокультур інфекціями та підвищити потребу у заходах з контролю за шкідниками.
Амброзія полинолиста (Ambrosia artemisiifolia L.): це бур’ян із сімейства айстрових, має перисті листки та зелені квітки. Його пилок може викликати алергічні реакції у людей. Амброзія полинолиста, розвиваючи потужну надземну масу і кореневу систему, спричиняє пригніченню культурних рослин. Найчастіше потерпають від неї ярі зернові й просапні культури (ячмінь, пшениця, кукурудза, буряк, овочеві, баштанні культури тощо). Погіршує якісні показники зерна. Спричиняє виснаження та зневоднення ґрунту адже утворення однієї тонни сухої речовини амброзія полинолиста споживає 15,5 кг азоту і 1,5 кг фосфору, а також використовує близько 950 т води.
Основним заходом боротьби є агротехнічний метод: правильне чергування культур у сівозміні, обробка ґрунту, догляд за посівами, спрямований на зниження запасів насіння бур’яну в ґрунті й запобігання повторного засмічення як ґрунту, так і врожаю агрокультур. На землях дуже засмічених амброзією, кращим заходом по очищенню ґрунту від запасів насіння є використання чистого пару, де, за правильного обробітку, засміченість бур’яном знижується на 70–80 %.
На невеликих площах та присадибних ділянках амброзію потрібно прополювати і скошувати не менше 3–4 разів за літо. На значних площах слід застосовувати гербіциди. Хімічний метод боротьби з амброзією є найбільш дієвим. Асортимент гербіцидів, що усувають даний карантинний вид, є досить широким. Вибір препарату здійснюють у залежності від культури та фази її розвитку.
Враховуючи велику шкідливість амброзії полинолистої, як для сільського господарства, так для здоров’я людини, боротьба з нею є одним з важливих і першочергових завдань усіх землекористувачів. Амброзія може швидко розмножуватися та конкурувати з культурами, зменшуючи врожайність.
Лобода біла (Chenopodium album L.) — злісний ярий бур’ян, який дає до 700 тисяч насінин від однієї рослини. Сходи з’являються в період з березня по жовтень, цвітіння настає в липні-серпні, дозрівання насіння відбувається з серпня по жовтень. Свіжодозріле насіння має низьку схожість в періоди підвищеної вологості, але в посушливі роки добре зберігає життєздатність на глибині до 8–10 см. Починає проростати з глибини 0,5–3 см. При оранці землі переміщується ближче до поверхні, що при добрих погодних умовах сприяє появі масових сходів.
Для успішної боротьби із засміченістю полів потрібно знати, як виглядає лобода біла. Це однорічна дводольна трав’яниста рослина з прямим розгалуженим стеблом висотою 20 – 100 см, морфологічними особливостями якої є: коренева система стрижнева з добре вираженим головним коренем, від якого відходять бічні корінці. Листя чергові. Перші листочки неправильної продовгуватої або овально-ромбоподібної форми досягають у довжину 15–25 мм, у ширину — близько 8–13 мм. Верхні листки мають яйцевидно-ланцетний вид із невеликими зубчиками. Покриті борошнистим нальотом. У пазухах черешків часто присутні плями пурпурного кольору. Квітки двостатеві, дрібні, зібрані в складні колосовидні суцвіття. Оцвітина складається із п’яти листочків.
Плоди округло-здавлені, схожі на горішки темно-сірого або світло-рудого кольору діаметром 1,5–1,75 мм і товщиною близько 0,75 мм. Велике насіння може проростати в рік дозрівання, дрібне — на другий рік після обсіменіння, дуже дрібне кругле — на третій рік.
Лобода біла має потужні корені, які поглинають величезну кількість ґрунтової води та виснажують землю. Вона засмічує посіви зернових, зернобобових, овочевих та технічних культур, завдаючи їм багатосторонньої шкоди:
- зменшує вміст поживних речовин та мінеральних добрив в ґрунті, в тому числі калію — більше ніж на 10 %;
- на удобрених землях досягає висоти до двох метрів, завдяки чому створює тінь та становить конкуренцію по світу та ґрунтовій волозі;
- істотно знижує врожайність кукурудзи, цукрового буряку, картоплі, ярих зернових та ріпаку;
- є джерелом поширення хвороб та місцем локалізації шкідливих комах, які знищують культурні рослини.
Плоскуха звичайна (Echinochloa crus-galli L.). Однорічна яра пізня рослина висотою 30–100 см з прямостоячим або біля основи колінчастовисхідним, голим стеблом. Корінь мичкуватий. Листки широколінійні або лінійно-ланцетні, по краях гострожорсткуваті, без язичка, темно-зелені. Суцвіття – прямостояча, нещільна волоть з гострошорсткими колосоподібними гілочками, трохи поникла. Плід – зернівка яйцеподібна, однобічноопукла, на верхівці загострена, блискуча, зеленувато-біла, довжиною 2-2,25, шириною 1,25-1,75, товщиною 1-1,75 мм. Маса 1000 плівчастих зернівок 1,5-2 г. Максимальна плодючість 60 тисяч зернівок, проростають вони з глибини не більше 12-14 см і зберігають схожість до 13 років. Мінімальна температура проростання зернівок 4…6 °С, оптимальна 26…28 °С, максимальна 50…52 °С. Краще проростає при вологості ґрунту 40–80 %. Внесення в ґрунт NPK підвищує схожість насіння. Сходи з’являються з квітня, цвіте в червні – вересні, плодоносить з серпня до пізньої осені.
Плоскуха звичайна завдає шкоди просапним культурам, зокрема кукурудзі та сої. Ось кілька способів, якими цей бур’ян може впливати на вирощування цих культур.
Конкуренція за ресурси. Плоскуха активно конкурує за воду, живлення та світло з культурами, зменшуючи їх доступ до необхідних ресурсів для нормального росту та розвитку.
Зниження врожайності. Бур’ян може призвести до зменшення врожайності кукурудзи та сої через обмеження росту та розвитку культурних рослин.
Швидке поширення. Плоскуха є однорічним бур’яном, який може швидко розповсюджуватися та засідати посівні поля, зростаючи на шкоду культурам.
Вплив на якість врожаю. Наявність бур’яну може також вплинути на якість врожаю, оскільки бур’ян викликає проблеми зі збиранням та обробкою культур.
Для боротьби з плоскухою звичайною використовують страхові гербіциди, агротехнічні методи (такі як обробка ґрунту та правильне внесення добрив), а також вибір сортів культур, які є менш чутливими до конкуренції з бур’яном.
Стратегії ефективної боротьби з післясходовими бур’янами
- Використання різних методів обробітку ґрунту: ротація культур та використання різних методів обробітку ґрунту можуть допомогти зменшити популяцію післясходових бур’янів та нівелювати їхню конкуренцію з агрокультурами.
- Ефективне використання гербіцидів: спеціалізовані гербіциди можуть бути використані для контролю післясходових бур’янів. Важливо враховувати різноманіття гербіцидів для запобігання резистентності.
- Використання біологічних методів контролю: використання природних ворогів бур’янів, наприклад, комах або грибів, може бути ефективним методом боротьби з ними без збільшення хімічного навантаження на рослини.
- Сучасні технології: використання сучасних технологій, таких як сільськогосподарські дрони та автоматизовані системи обробки, може полегшити виявлення та контроль післясходових бур’янів.
Втім на сьогодні найпопулярнішим методом боротьби із бур’янами серед агровиробників є використання різноманітних гербіцидів. Вибір гербіциду для боротьби з бур’янами залежить від конкретних умов, видів бур’янів та культур, що вирощуються. Зазвичай, гербіциди для боротьби з післясходовими бур’янами можуть бути поділені на кілька основних груп.
Страхові гербіциди: препарати цієї групи вносять в період вегетації, обираючи ті фази розвитку бур’янів, у які вони є найбільш чутливими до дії гербіцидів (при цьому не варто забувати, що препарати слід вносити лише у певні, строго визначені фази розвитку культурних рослин). Переважна більшість посходових гербіцидів знищує тільки пророслі рослини і не здатна стримувати появу нових хвиль бур’янів. За механізмом дії страхові гербіциди поділяють на контактні та системні.
Контактні препарати при потраплянні на рослину викликають місцеве ураження ділянок тканини, які відмирають.
Системні гербіциди за потрапляння на поверхню рослини проникають в її внутрішні структури та по судинній системі розносяться по всіх вегетативних та генеративних органах, викликаючи комплексне ураження всього рослинного організму. Це особливо актуально при боротьбі із багаторічними бур’янами, які мають потужну кореневу систему. Значний вплив на ефективність дії посходових гербіцидів мають атмосферні опади та температура повітря. Оптимальними умовами вважаються температура, що не перевищує 25 °С та відсутність опадів протягом 4–6 годин після обробки. Вагомою перевагою страхових гербіцидів є те, що користувач може візуально оцінити, які саме бур’яни присутні в посіві, та підібрати саме той гербіцид або їх комбінацію, яка буде найоптимальнішою в кожному конкретному випадку. Системні гербіциди використовуються для обробки листя рослин, через яке проникають діючі речовини і спричинюють загибель бур’янів (Старане Преміум, Фюзілад Форте, Пантера, Центуріон, Сальса, Титус, Акурон Уно, Аденго, Гезагард, Кордус Флекс, Діален Супер, Дербі, Дуал Голд, Елюміс, Каллісто, Бетанал Експерт тощо).
Гербіциди суцільної дії: ці препарати знищують усі рослини, на які потрапляють: як бур’яни, так і агрокультури. Завдяки системному розподілу гербіциди суцільної дії діють як на надземні частини рослин, та і на підземні стебла та кореневища, що запобігає повторному відростанню шкодочинної рослинності. Найчастіше такі препарати являють собою солі гліфосату (ізопропіламінна, калійна або амонійна). Гліфосат: широко використовується для боротьби з різними видами бур’янів. Важливо враховувати, що гліфосат є неселективним гербіцидом, тобто він може пошкодити агрокультури, якщо вони не є гліфосат-толерантними.
Перед використанням будь-якого гербіциду важливо враховувати такі фактори, як види бур’янів у конкретному полі, фаза росту культури, погодні умови та можливий вплив на навколишнє середовище. Тому краще звернутися до місцевих агрономів чи консультантів, які можуть надати конкретні поради щодо вибору та правильного застосування гербіцидів у конкретних умовах вашого господарства.
О. Єрмоленко, [email protected]
Джерело: propozitsiya.com
