У технологіях вирощування сільськогосподарських культур мікродобрива відіграють дедалі більшу роль. Незначні обсяги внесення гною, застосування концентрованих форм мінеральних добрив, зростання продуктивності сільськогосподарських культур істотно зрушили баланс елементів живлення в бік його дефіциту, що збільшило потребу у широкому застосуванні мікродобрив у позакореневі підживлення сільськогосподарських культур. І хоча комерційна пропозиція представлена переважно композиційними формами мікродобрив, які містять шість і більше мікроелементів, проте залишаються білі плями щодо ширшого застосування окремих мікроелементів, до яких належить кремній.
Кремній недостатньо вивчений сьогодні, проте зарубіжні публікації вказують на високу його ефективність в посівах сільськогосподарських культур.
Метою наших досліджень було вивчити ефективність застосування кремнію у позакореневе підживлення буряків цукрових. Добриво вносили окремо та у комбінації з бором у фази змикання листків у рядках та міжряддях.
Результати досліджень показали, що в середньому за 2021–2023 рр. внесення кремнію у позакореневе підживлення у фазі 6–8 та 10–12 листків підвищило врожайність буряків цукрових до фону мінеральних добрив на 3,2–5,5 т/га за абсолютного показника 65,1–67,4 т/га. Підвищення врожайності коренеплодів було статистично достовірним за сумарної дози кремнію 1,0 та 1,4 л/га, тоді як доза 0,6 л/га внесена у позакореневе підживлення впливала на врожайність неістотно.
Ефективність позакореневих підживлень кремнієм зростала за поєднаного внесення з борним мікродобривом. Внесення кремнію у два позакореневі підживлення сумарною дозою 0,6–1,4 л/га та бору в дозі 1,0 кг/га підвищило врожайність коренеплодів до фону мінеральних добрив (N90P60K90) на 4,5–6,4 т/га, що було статистично достовірним і засвідчило ефективність такого заходу.
Найвищу врожайність буряків цукрових забезпечило внесення кремнію у позакореневе підживлення в дозі 0,7 л/га та бору в дозі 1 кг/га дворазово — у фазі 6–8 листків та 10–12 листків: урожайність коренеплодів — 68,3 т/га зі зростанням до фону мінеральних добрив на 6,4 т/га, до контролю без добрив – на 23,8 т/га.
Застосування кремнієвих і борних мікродобрив неістотно впливало на вміст цукрів у коренеплодах буряків цукрових. На контролі без добрив вміст цукрів у коренеплодах становив 18,4 %, за внесення N90P60K90 — 18,3 %, за внесення позакоренево кремнію на фоні мінеральних добрив — 18,4–18,5 %, поєднання кремнію і бору —18,5–18,6 %.
Найвищий уміст цукрів у коренеплодах спостерігали за внесення кремнію в дозі 0,5 та 0,7 л/га та бору в дозі 1 кг/га у фазі 6–8 листків та повторно у фазі 10–12 листків: цукристість коренеплодів 18,6 % зі зростанням до фону мінеральних добрив на 0,3 %.
Збільшення врожайності коренеплодів та підвищення їхньої цукристості за застосування кремнію та бору значно підвищило біологічну продуктивність буряків цукрових. За дворазового позакореневого підживлення кремнієм сумарною дозою 0,6 л/га збір цукру підвищився порівняно з фоном мінеральних добрив (N90P60K90) на 0,6 т/га, дозою 1,0 л/га — на 0,8 т/га, дозою 1,4 л/га — на 1,1 т/га; за додаткового дворазового внесення бору в дозі 1,0 кг/га — відповідно на 0,9, 1,1 та 1,3 т/га.
Найефективнішим визначено внесення кремнію позакоренево в дозі 0,7 л/га та бору в дозі 1 кг/га у фазі 6–8 листків та повторно у фазі 10–12 листків по фону N90P60K90: збір цукру становив 12,7 т/га зі зростанням до фону мінеральних добрив на 1,3 т/га, до контролю без добрив — на 4,5 т/га.
Застосування кремнієвих та борних мікродобрив покращило технологічну якість коренеплодів буряків цукрових. Дворазове позакореневе підживлення кремнієм сумарною дозою 0,6 л/га обумовило вміст кондуктометричної золи в коренеплодах — 0,324 %, вихід меляси — 2,43 %, втрати цукру в мелясі – 1,22 %, що порівняно з фоном мінеральних добрив було меншим – відповідно на 0,023 %, 0,17 % та 0,09 %. Подальше збільшення сумарної дози кремнію у позакореневе підживлення до 1,0–1,4 не впливало істотно на технологічну якість коренеплодів.
Незначно технологічна якість коренеплодів покращилась за поєднаного внесення у позакореневе підживлення кремнію і бору. Так, внесення бору в дозі 1 кг/га на фоні доз кремнію 0,6 та 1,0 л/га + N90P60K90 обумовило вміст кондуктометричної золи в коренеплодах – 0,321 %, вихід меляси – до 2,41 %, втрати цукру в мелясі – 1,21 %, порівняно з внесенням лише кремнію втрати цукру в мелясі зменшились на 0,01–0,03 %.
Отже, найвищої продуктивності буряки цукрові досягали за проведення дворазового позакореневого підживлення кремнієм в дозі 0,7 л/га та бором в дозі 1 кг/га у фазі 6–8 та 10–12 листків по фону N90P60K90: урожайність коренеплодів — 68,3 т/га, збір цукру — 12,7 т/га з перевищенням фону мінеральних добрив на 6,4 та 1,3 т/га, відповідно. Проведення двох позакореневих підживлень кремнієм та бором покращило технологічну якість коренеплодів, зменшило втрати цукру в мелясі та збільшило на 0,2–0,4 % вихід цукру на заводі порівняно з фоном мінеральних добрив N90P60K90.
В. Іваніна, доктор с.-г. наук, професор; В. Гурська, аспірантка Інститут біоенергетичних культур і цукрових буряків НААН
Джерело: propozitsiya.com
