Часто саме так складаються обставини для сучасних аграріїв. Окрім надскладних соціально-політичних, додаткові виклики створює ще і природа з непростими кліматичними умовами. Тому, відповідно, все це змушує виробників бути більш гнучкими та організованими у технологічних процесах та збільшує ризики у веденні бізнесу. Проте хліб на столі у кожній родині — це заслуга кожного українського виробника, починаючи від невеликого за розміром господарства фермера чи одноосібника та закінчуючи великими агропідприємствами, які зіткнулись сьогодні віч на віч зі своїми проблемами.
Тепер по суті. Давайте поговоримо у цій статті про те, чого нам очікувати від озимих зернових культур у цьому сезоні. З огляду на сухе та спекотне літо 2024 року, теплу осінь та м’яку зиму з невеликою кількістю снігу і позитивними температурами, перезимівля озимих зернових культур відбувається переважно за відсутності снігу на поверхні та замерзлого ґрунту. Все це проходить за незначної суми мінусових температур повітря. Подальші лютневі похолодання зі снігом на незамерзлу землю не сильно вплинуть на запаси вологи у грунті, оскільки її там зовсім мало (основні запаси вологи зосереджені у верхньому шарі ґрунту 50–60 см, нижче ж цієї позначки її практично немає). Звичайно ж, значною причиною також є й порушення сівозміни, насичення її культурами, які «витягують» вологу з нижніх горизонтів, та кліматичні аномалії, які спостерігаються вже кілька останніх років. Які ризики можуть нести такі умови для фітопатологічного стану озимих зернових культур? Давайте розберемося разом.
Патогенні гриби!
На загущених, добре сформованих посівах ранніх і середніх строків сівби у більшій частині України спостерігаємо розвиток збудників борошнистої роси, септоріозу, плямистостей ячменю. Відповідно рівень ураження становить до 5 %, залежно від регіону та технології захисту та протруєння насіння. Також на полях зі слабким та недостатньо якісним протруєнням насіння спостерігається розвиток тифульозу (особливо на полях з великою кількістю рослинних решток) та снігової плісняви. Причина всьому — випадіння першого снігу на незамерзлу землю та зимові «вікна» з плюсовими температурами, висока вологість повітря за невисокої температурі від 4 °С, які й спровокували розвиток збудників цих хвороб.
Що ж робити на полях, де маємо тифульоз і снігову плісняву? Як правило, снігова пліснява проявляється після танення снігу внаслідок ураження збудником Microdochium nivale (син. Fusarium nivale). Вона визначається водянистими плямами з білим павутинним нальотом, який склеює листки культури. Уражені листки втрачають життєздатність та відмирають. Часто таке ураження призводить до пошкодження та відмирання вузла кущення культури та всієї кореневої системи, що спричиняє загибель всієї рослини. Але найпроблемнішим є те, що конідіальне спороношення патогену залишається біля/на уражених частинах рослини. У роки з прохолодною весною вже від 5 °С збудник активно прогресує, тому дуже важко знайти відповідне рішення для його контролю за таких температурних умов, оскільки основній масі фунгіцидних продуктів, які наявні на ринку, потрібно від 10 °С та вище для їхньої нормальної активності. Проте обробка сходів фунгіцидом Інпут® Classic у нормі від 0,8 л/га ранньою весною після відновлення ними вегетації дасть можливість проконтролювати збудника снігової плісняви та уникнути подальшого розвитку фузаріозного опіку листя. Оскільки препарат проявляє активність вже від 5 °С і має довготривалу захисну активність (більш ніж чотири тижні), він паралельно вирішить питання й інших збудників хвороб – борошнистої роси та септоріозу.
А як щодо тифульозу? Збудник Typhula incarnata також розвивається в умовах холодної та вологої погоди. Патоген зимує в рослинних залишках і ґрунті і починає активно розвиватися під сніговим покривом вже за температур від 0 °C. Найвищі ризики ураження — саме у лютому, коли сніг на незамерзлій поверхні ґрунту попадає у температурні перепади, у періоди відлиг, і саме у цей час верхній шар ґрунту, як правило, перезволожений. Хвороба проявляється у вигляді білуватого або брудно-білого нальоту на листках культури. Грибниця патогену проникає у ґрунт, приклеюючи листки до землі. Далі уражується вузол кущення та утворюються склероції. А от у разі якісного протруєння насіння, наприклад Ламардор® Про, і подальшої осінньої обробки фунгіцидами Авіатор® Хpro або Фалькон® (діаграма 1, рис. 2) такої ситуації можна було б уникнути.
Та, якщо вже так сталося, що збудник інфікував наш посів, то що робити у такому випадку? Відповідь доволі проста — необхідно дочекатись можливості й провести легке боронування голчастими боронами, яке зруйнує грибницю та підсушить верхній шар ґрунту, а потім провести фунгіцидну обробку рослин. Яким препаратом варто це зробити? Вибір на ринку насправді не такий вже і великий.
У компанії «Байєр» у портфоліо є надійний та перевірений часом продукт Фалькон® який дасть змогу вже від 5 °C провести обробку і проконтролювати патоген завдяки комбінації діючих речовин у його складі. Паралельно препарат допоможе проконтролювати збудників борошнистої роси та септоріозу, які добре перезимували на посівах у цьому сезоні. Це коротко про першу обробку посівів (Т0), якщо її не провели восени, і це про посіви, на яких є ризик ураження згаданими вище патогенами. Добре. А які ж тоді інші сценарії розвитку та догляду можливі у цьому сезоні?
Довга затяжна та прохолодна весна з відновленням вегетації озимими культурами, що спостерігалось уже у січні в деяких регіонах України. Розуміння того, коли прийде тепла погода, буде напряму впливати на перший весняний догляд за посівами та визначатиме його терміни. Давайте розглянемо кілька шляхів розвитку подій. Перший – весна справжня – довга та прохолодна. З достатньою кількістю вологи та помірними температурами. Обробка фунгіцидами проводиться залежності від ситуації з патогенами, але профілактично не пізніше кінця кущення — початку виходу в трубку. Для такої обробки потрібні препарати, які надійно контролюватимуть борошнисту росу, особливо на загущених інтенсивних посівах із високим потенціалом урожайності, де застосовували високі норми азотних добрив.
Важливим є те, що ці препарати мають працювати вже від 5 °C. У продуктовому портфелі компанії «Байєр» це Деларо® Форте, Каюніс®, Солігор®, Фалькон® та Інпут® Classic, які завдяки формуляції КЕ та наявності діючої речовини спіроксамін мають швидку потужну активність щодо контролю збудника. Логічно постає питання: «Чому ж так відбувається?». У відповідь наводимо результати досліджень (рис. 3, 4), які демонструють пришвидшення транслокації протіоконазолу, притаманне продуктам компанії «Байєр» з якісною КЕ формуляцією, яка діє на 30 % швидше, ніж стандартні або генеричні продукти з протіоконазолом, якими сьогодні ринок України вже переповнений.
Така формула дає змогу швидко та якісно доставити активний компонент до патогену та локалізувати його негативний вплив шляхом різних механізмів дії на збудника. А швидкість його виявлення відіграє при цьому важливе значення, особливо за потреби лікувальної дії.
Тепер пропоную розглянути інший розвиток подій.
Коротка весна з різким переходом до літніх температур вже у квітні – травні. Такий сценарій є чи не одним із найгірших для озимих зернових, особливо тих які слабкими вийшли з зими і перебувають у фазі один листок–початок кущення. Вони мають мало шансів нормально розкущитись та використати той азот (якщо він там, звісно, є)) для відбудови вегетативної маси рослини та генеративних органів. Різкий перепад температури призводить до пересушування верхнього шару грунту і слабка коренева система не встигає за вологою у нижні горизонти. Відповідно це ускладнює формування та існування рослин та призводить до реутилізації поживних речовин з нижнього ярусу листків до верхнього і потім у колос. Частою помилкою у такий час є недооцінення впливу патогенів для збереження того потенціалу врожаю, який фізіологічно ще можливий. Чому? Так все просто. Оскільки за високих температур збудники прогресують швидко і їхня поява стає несподіваним сюрпризом (так було у сезоні 2024 року у деяких виробників, які знехтували першою якісною фунгіцидною обробкою, або ж використали генеричні продукти). Це у подальшому призвело до різкого спалаху хвороб. В окремих господарствах західного регіону навіть діагностувалася жовта лінійна іржа. Виникала потреба у додаткових витратах на якісні продукти, які, на жаль, уже не змогли реанімувати втрачену безповоротно листкову поверхню. Тому питання наступне «Що, як та чим робити?» Саме про це говорить нам народна мудрість «Тоді дали хліб, як зубів не стало». Тобто, всі технологічні елементи мають бути вчасними.
На невисоких за рівнем урожайності посівах можна провести обробку фунгіцидом Інпут® Classic нормою 1,0 л/га у фазі третього–четвертого міжвузля, за умови відсутності проявів важко контрольованих хвороб раніше, у фазі кущення–початок виходу у трубку. І наступну, другу обробку, провести по фазі початок цвітіння препаратом Тілмор® нормою 1,25 л/га.
Якщо посіви високопродуктивні, то перша обробка проводиться у фазі кущення–початок виходу в трубку одним із (на вибір) препаратів: Деларо® Форте, Каюніс®, Солігор®, Фалькон® та Інпут® Classic. Потім друга обробка, по прапорцевому листку, одним із препаратів (на вибір) — Медісон®, Авіатор® Хpro, Аскра® Хpro, Деларо® Форте, Каюніс®, Інпут® Classic. А вже третя обробка таких посівів проводиться традиційно по фазі початок цвітіння препаратом Тілмор® 1,25 л/га. Такий підхід до захисту листкової поверхні допоможе максимально реалізувати потенціал урожаю, закладений у технології вирощування культури та зберегти інвестиції наших виробників у складних умовах сьогодення.
Пам’ятаємо про народну мудрість — коли буде що дати до хліба, той будемо з хлібом.
Нехай технології компанії Байєр Вам приносять прибутки! Гарних Вам урожаїв!
Олександр Кузьмінський, Сергій Танасов
компанія «Байєр»
Джерело: propozitsiya.com
