В українському аграрному секторі (без урахування агропереробки) за даними 2025 року було зареєстровано 18 угод M&A (злиття та придбання) на сукупну вартість близько $167 млн.
Про це інформує InVenture.
«Більшість угод у 2025 році було здійснено за сприяння українського капіталу, одночасно на ринку відзначалися окремі операції з виходу зарубіжних інвесторів з аграрних активів в Україні», — констатують спеціалісти.
Значну роль у 2025 році відігравали транзакції, спрямовані на об’єднання сільськогосподарських активів, вдосконалення операційних моделей і вертикальну інтеграцію. Інвестори зосереджувались на збільшенні операційної результативності, скороченні витрат і посиленні контролю над ланцюгами створення вартості — від вирощування продукції до зберігання, логістики та переробки.
Однією з характерних рис минулого року стала поява великої кількості пропозицій з продажу агропідприємств і земельних банків у прифронтових областях через загрози безпеці, пошкодження інфраструктури та збільшення операційних витрат.
Водночас посилилася тенденція релокації агробізнесу до центральних і західних регіонів України. Це призвело до стабільного попиту на придбання агроактивів у регіонах з більш прогнозованими умовами ведення бізнесу.
Додатковим чинником стало збільшення вартості прав оренди землі. У деяких західних регіонах України вартість прав оренди сільськогосподарських земель досягала $3000 за гектар. У чорноземних областях центру та заходу України більшість угод укладалися за цінами в діапазоні $1500–$2500 за гектар.
«Окремим обмежувальним фактором була структура розрахунків за угодами. Деякі власники агроактивів наполягали на здійсненні платежів за межами країни або використанні іноземних юрисдикцій для остаточних розрахунків. Для багатьох інвесторів це створювало додаткові регуляторні, валютні та комплаєнс-ризики і ускладнювало закриття операцій.
В результаті, навіть за наявності підтвердженого інтересу та узгоджених основних економічних показників, значна частина переговорів у 2025 році не завершувалася укладанням угод. Головними причинами були розбіжності в оцінці вартості активів, різні очікування сторін щодо майбутніх ризиків, а також відмінні стратегічні плани продавців і покупців», — пояснили експерти, згадавши приклад ймовірної угоди між Kernel та ІМК і зазначивши, що схожі сценарії спостерігалися і в ряді інших транзакцій.
І додали, що ринок 2025 року залишався вибірковим: угоди зосереджувалися навколо якісних активів, а різниця між очікуваннями продавців та інвестиційними апетитами покупців обмежувала фактичну кількість закритих операцій. Саме ці чинники визначатимуть структуру аграрного M&A-ринку України в середньостроковій перспективі.