Центральна Україна стала фокусом АгроЕкспедиції-2025. Полтавська, Кіровоградська та Черкаська області демонструють, як аграрії пристосовуються до кліматичних викликів: відмовляються від оранки, переходять на verti-till і no-till, тестують нішеві культури та оновлюють техніку.
Як господарства впоралися з весняними заморозками та літньою спекою? Чи варто очікувати рекордних врожаїв, якими славляться місцеві чорноземи? Як війна та кон’юнктура ринку вплинули на структуру посівів?
Разом із Credit Agricole Bank команда мала змогу побачити, як бізнес інвестує навіть у часи невизначеності, а з гібридами «КВС-УКРАЇНА» — як господарства отримують стабільний результат попри дефіцит вологи.
Полтавщина: тренди агросезону-2025
- У 2024 році область посіла сьоме місце за обсягами зібраного врожаю.
- Нерівномірність опадів – короткі зливи чергувалися з тривалими посухами, що по-різному впливало на продуктивність полів.
- Господарства постійно розглядають можливість запровадження нішевих культур у сівозміну для підвищення прибутковості. Незважаючи на проблеми з експортом, площі під ріпаком не скорочують, орієнтуючись на внутрішній ринок.
- Рівень опадів з початку 2025 року, залежно від господарств, становив 230-270 мм. Це відносно небагато, але краще, ніж у південніших областях.
- Через дефіцит вологи деякі господарства зменшили норму висіву, що призвело до зниження потенційного валового збору врожаю.
- Аграрії все частіше відмовляються від традиційної технології обробітку ґрунту на користь мінімальної.
- Невеликі господарства активно орендують сільгосптехніку, оскільки не мають коштів на придбання власної або не роблять цього з міркувань безпеки. Загалом Полтавська область у 2025 році демонструє зростання валового виробництва сільгосппродукції на тлі нерівномірних опадів і нестабільного теплового режиму.
«По погоді — згоріли південні райони. В бік Карлівки кукурудза згоріла дуже сильно. Люди «влетіли» з цією посухою. У нас річки обміліли, десь на 1-1,5 м впав рівень води. Біля Котельви люди молотили сою по 0,7-0,8 т/га, кукурудзу — 2-6 т/га. «Маяку» пощастило з кукурудзою, у нас дощів небагато було, але випало десь 40 мм якраз тоді, коли він найбільше потрібен. Це допомогло витягнути урожайність кукурудзи на чорноземах», — розповідає Володимир Вербич, агроном підприємства «Маяк».
Агрокомпанія «Скіф» — половина врожаю йде на корм для корів
Неподалік Котельви на Полтавщині АгроЕкспедицію-2025 приймає підприємство «Скіф», яке обробляє близько 4 тис. га.
Цьогоріч структура посівів у господарстві була такою:
- Кукурудза зернова: 1000+ га, на силос — 650 га. Середня урожайність зернової кукурудзи наразі становить 9,5 т/га.
- Пшениця: 650 га, урожайність 4,5 т/га.
- Соя: 650 га, урожайність 2,5 т/га.
- Соняшник: 400 га, урожайність 3,4 т/га.
- Жито на силос: 280 га, урожайність 14 т/га.
Такий набір культур зумовлений наявністю молочної ферми на 3500 голів ВРХ, пояснює власник компанії Олексій Бовдир. Кукурудзу і жито на силос він називає перспективними культурами, в майбутньому планує вирощувати їх під поливом. На полях використовують відходи тваринництва, щорічно вносячи їх на 350-400 га.
Вирощують гібриди кукурудзи КВС МІЛЕКАНО (ФАО 350), КВС РІКАРДО (ФАО 320) і КВС ФОРТУРІО (ФАО 360).
«Попри війну агровиробники продовжують розвивати бізнес. Сьогодні активно будуються нові тваринницькі комплекси, оновлюється техніка та розробляються плани щодо нових енергетичних об’єктів в агросекторі», — підсумовує начальник управління агроекспертизи Credit Agricole Bank Ігор Гуржій візит на Полтавщину.
«В поточному році відбувається реалізація накопиченого попиту, сформованого війною. Це потребує залучення значних фінансових ресурсів (як власних, так і кредитних). Креді Агріколь розуміє потреби агровиробників і, відповідно, пропонує адаптовані банківські рішення. Ми будуємо стійкий бізнес разом із нашими партнерами, тому маємо партнерські програми, які повністю задовольняють потреби агровиробників», — пояснює він.
Обробіток ґрунту в компанії комбінований, вибір залежить від культури-попередника. Переважно працюють за технологією mini-till. Для кукурудзи застосовують глибоке рихлення. Для жита ґрунт обробляють дисковим знаряддям, ріпак сіяли за no-till, попередником пшениці був соняшник після проходу агрегатом Horsch Cultro, який добре подрібнив стерню.
«Колись зробили експеримент: одне поле виорали, а інше обробили глибокорозпушувачем. Результати вражаючі. Там, де орали — 1,8 т/га, а де не орали — 2,6 т/га. А межа окупності — 1,7 т/га. Тобто, пройшовшись плугом, фактично отримали збиток», — ділиться досвідом Олексій Бовдир, власник компанії «Скіф».
Мінімальний обробіток ґрунту в дії: досвід, цифри й техніка Захід-Агро МХП
За словами агронома господарства Володимира Кононенка, «Скіф» експериментує з післяжнивним соняшником. Якщо отримають 1,5-2 т/га, це буде чудово.
Під урожай 2025 року господарство посіяло озимий ріпак, але брак вологи завадив. Довелося його передискувати і сіяти кукурудзу на силос. Також повітряна посуха дещо знизила урожайність зернових, адже припала на фазу цвітіння.
«Маяк»: піщані ґрунти — не вирок для врожаю
Агроекспедиція рухається Полтавщиною до підприємства «Маяк», розташованого поблизу села Соснівка, яке обробляє 3,3 тис. га. Господарство обробляє не лише чорноземи, а й піщані ґрунти. «Пісочні пляжі» — не вирок врожаю, каже агроном Володимир Вербич, просто потрібен інший підхід. На піщаних ґрунтах вносять менші норми добрив, але роблять це частіше, щоб ґрунт встиг їх увібрати.
Щодо основних сільгоспкультур, то Володимир Вербич не бачить сенсу переходити на вирощування більш ранніх гібридів кукурудзи, щоб зменшити вплив погодних факторів на врожай.
«Від культури, звичайно, залежить, але не завжди ранні гібриди себе виправдовують. Особливо в цю посуху. Чим раніший гібрид, тим швидше він проходить дозрівання, і тим більше шансів, що він не дочекається дощу. Наприклад, гібриди кукурудзи з більшим ФАО мають пролонговану фазу — тобто більше шансів на вищу врожайність. Тому я б не радив ставити лише на ранній соняшник, кукурудзу, сорти пшениці. Рік на рік не схожий, і не кожен рік ранні сорти вистрілюють. Тому краще міксувати», — пояснює агроном.
В реаліях Полтавщини максимальна врожайність кукурудзи цього року — 9-10 т/га, додає Юрій Підлісний, торговий представник «КВС-УКРАЇНА» у Полтавській області. Натомість по Україні стеля врожайності — 15 т/га, а на поливі може досягати 18 т/га.
Володимир Вербич нагадує, що цього сезону на полях, де є чорнозем, випало 220 мм опадів за сезон, тоді як на піщаних, біля яких росте ліс — бувало до 300 мм. Але реальної вологи в ґрунтах все одно не вистачає.
«Ми сіяли в сухий ґрунт. Потім у нас тричі пройшли дощі по 10-15 мм, навіть не 20-30 мм. Тому вологи там не накопичилось, лише виникло сприятливе середовище для розвитку хвороб. Тому коли кажуть, що на Полтавщині достатньо опадів — є певний нюанс», — уточнює він.
Володимир Вербич додає, що господарство вже третій рік вирощує коріандр. Господарство шукає свою нішову культуру, яка найкраще підійде під його поля та регіональну специфіку.
На ринках ЄС український коріандр коштує більше $1 тис/т. Та чи легко вирощувати культуру?
«Ми шукаємо нішу? Так, як і всі інші — вирощуємо і завжди шукаємо вигідні нішеві культури. Десь же заробити треба, і треба чимось перестраховуватись. Ми постійно робимо невеликі пілотні проєкти на 40-50 га, щоб не набити шишок. Поїдемо краще на тік, покажу наш коріандр», — каже агроном.
Коріандр як спецію можна реалізувати одразу після збирання, поки він має необхідні властивості. Культура прибуткова — її вирощують останні три роки, врожайність цього року склала 1,25 т/га. Все, що не продано одразу, йде на продаж як сировина для парфумерії, особливо хороший попит на нього в Німеччині.
З наступного сезону «Маяк» вперше почне вирощувати озимий горох на 95 га. Торік на нього була хороша ціна. Також компанія планує посіяти приблизно 100 га льону. Це специфіка регіону, на Полтавщині традиційно вирощували луб’яні культури. Технічні коноплі господарству не цікаві, бо для них потрібна окрема технологія, техніка та обладнання.
Також привабливим він називає кондитерський соняшник сортів Білочка і Лакомка, врожайність яких зазвичай становить 0,7 т/га. Його сіють на 100 га, і він коштує вдвічі дорожче за звичайний товарний соняшник.
«Хто з кондитерським соняшником працює, той знає, що воно того варте», — пояснює агроном.
Натомість жито, просо, гречка — незручні культури, додає він, бо ціна надто коливається з року в рік і рідко приносить прибуток.
Кіровоградська область: Тренди 2025
- Станом на 23 жовтня на Кіровоградщині найбільшу частку у валовому зборі займає озима та яра пшениця — 1,9 млн т. Крім того, намолочено 342,1 тис. т ячменю, 55,7 тис. т ріпаку та 57,5 тис. т гороху.
- Обмолочено 96,6% площ соняшнику. Дорогою до підприємств траплялися незібрані посіви, подекуди рослини помітно відставали у рості. За даними Мінекономіки, середня врожайність соняшнику на вказану дату в області становить 1,72 т/га.
- Кукурудзи на вказану дату зібрано лише 24% площ. Середня врожайність 2,5 т/га. У сезоні 2024/2025 площі під кукурудзою в області скоротилися з 310,6 тис. га до 292,4 тис. га. Відвідані підприємства підтвердили тенденцію до відмови від цієї зернової.
- Озимими зерновими планують засіяти понад 484 тис. га. З початку посівної до вересня випало лише близько 150 мм опадів. Тож сіяли в суху землю, а першу вологу отримали лише 10 днів тому (станом на 15 жовтня). Це дало поштовх до проростання пшениці, яка нині переважно у фазі шильця.
- Озимий ріпак також сіяли в сухий ґрунт. Сходи з’явилися через півтора місяця, нерівномірні, у фазі 2-5 листків, але останні опади помітно покращили ситуацію.
Загалом у центральних та південних регіонах спостерігається тенденція до зміщення строків сівби на пізніші. За словами Олександри Кірічек, менеджерки з продукту «Ріпак» «КВС-УКРАЇНА», якщо ще 4–5 років тому ріпак сіяли наприкінці липня, на початку чи в середині серпня (що вважалося оптимальним періодом), то останніми роками посівна дедалі частіше зміщується до кінця серпня — навіть до середини вересня. Це пов’язано з осінньою посухою, яка для центрального регіону стала типовою.
«15 вересня — це максимум для сівби, адже біологію культури не обдуриш. Температура і волога – це одне питання, але є ще тривалість світлового дня та сума активних температур. Це коли ми просто не можемо отримати потрібну фазу рослин. Але якщо рослини заходять у зиму у фазі до 6 листків, то ми втрачаємо потенціал врожаю. Тобто фаза яровизації має пройти після 6 листків, краще навіть після 6-8», — зазначає Олександра Кірічек.
«Омельяненко»: Кукурудза — у минулому, у фокусі — озимі
В агропідприємстві «Омельяненко» (5 тис. га) ріпак сіяли в середині серпня в суху землю. Станом на 15 жовтня сходи були рівномірні, у фазі 2–3 листків, подекуди 4–5. Є ще час, щоб рослини досягли оптимальної фази для зимівлі, зазначає заступник директора Сергій Омельяненко.
Через посуху підприємство поступово переходить на озимі культури. Починали з 200 га ріпаку, планували розширити площу до 1 тис. га, але не дозволяє погода. З квітня по вересень випало не більше 150 мм продуктивних опадів.
Під озимою пшеницею та ячменем близько 2 тис. га. Також збільшують площі під озимим і ярим горохом — із 400 га до 600–700 га під урожай 2026-го.
«Рентабельність є, попередник чудовий. Чому б ні? Технологія нескладна, зберігати є де, ціна гарна. І минулого року гарна була, і цього тримається», — пояснює Сергій Омельяненко.
Під соняшником раніше було понад 2 тис. га, тепер близько 1,8 тис. га. А от кукурудза для підприємства — це вже минуле. Її площі скоротили з 2,5 тис. га до 700 га у 2025 році, а наступного року залишать лише 200 га. Від сої відмовилися.
«Не до двору. Цього року в неї доля ще гірша, ніж у кукурудзи. Результати нас ніколи не задовольняли. Пробували вирощувати — не вийшло. Краще сіяти горох», — каже Сергій Омельяненко.
Озимий горох: сівба і захист. Вдале рішення для сучасних кліматичних умов
Пшеницю зібрали з врожайністю 5,5 т/га (фуражна), горох — 3,8 т/га, ячмінь — 5,5 т/га. А ось по ріпаку врожайність показала 1,8 т/га. Весняні заморозки у травні додали стресу рослинам, тому результат скромний, але, за словами Сергія Омельяненка, «на нуль вийшли».
Соняшник зібрали ще у вересні з урожайністю 2–3 т/га. І цей показник кращий, ніж у сусідів. Вологість 18%. Кукурудзу почали збирати 2-3 вересня, залишилося ще 100 га. Залежно від поля врожайність коливається в районі 3–5 т/га, вологість 13–14%. Різниця між полями — через дощі та різний обробіток ґрунту: по оранці — 3 т/га, по strip-till — понад 4 т/га, пояснює заступник директора.
Останні 5 років підприємство відмовляється від оранки. Для збереження вологи застосовують verti-till (під зернові) та strip-till (під соняшник, кукурудзу та ріпак).
«Ріпак ми сіємо Horsch Focus, вона відразу нарізає смуги і сіє за один прохід. А вертикальний обробіток ґрунту працює найкраще під зернові: після соняшника агрегат подрібнює рештки, а диски створюють вібрацію і розбивають пересушений верхній шар ґрунту. Тоді можна сіяти пшеницю напряму», — говорить Сергій Омельяненко.
З цього року повністю переходять на КАС і відмовляються від селітри. Половину врожаю реалізовують до кінця грудня — і трейдерам, і самі возять на порти. За словами Сергія Омельяненка, ціни на зернові стабільні, тому вигідніше продавати одразу. Соняшник залишають, але намагаються реалізувати все до Нового року, форвардів не укладають.
«Криничуватська»: Знайти якісне насіння озимого гороху — ще той квест
В агрофірмі «Криничуватська» (2,8 тис. га) у структурі посівів теж переважають озимі культури — пшениця, ячмінь і ріпак (навесні 125 га передискували через травневі морози). Також вирощують соняшник і сорго. А ось від кукурудзи, як і в попередньому підприємстві, відмовилися. Причина та сама — посуха.
«Які б технології не використовували, але коли немає опадів — урожаю не отримаєш. Я їжджу по Галичині і бачу, як там вирощують кукурудзу по 10 т/га. Вони цілу зиму її косять, тракторами тягають комбайни, потім весною орють і знову сіють кукурудзу. А у нас два роки поспіль посуха: ставки пересихають, а рівень води в річці впав на півтора метра», — розповідає директор агрофірми «Криничуватська» Анатолій Петренко.
Загалом підприємство намагається більше переходити на озимі. Під урожай 2026 року в кінці жовтня планують посіяти 50 га озимого гороху. Анатолій Петренко розповідає, що знайти на українському ринку насіння озимого гороху виявилося справжнім випробуванням. Багато хто хоче посіяти цю культуру, тому на ринку з’явилися недобросовісні продавці, які пропонують навіть ярий горох замість озимого.
«Компанія закупила під мене горох. Насіння ідеальне, без брухусу, з бірками, лабораторним аналізом. Я кажу: «Дай мені масу тисячі насінин, щоб розрахувати посівну норму». Зв’язуємося з тією лабораторією, а там заявляють, що таких результатів не надавали. Афера в чистому вигляді. Ціна на першу репродукцію — 20 тис. грн. Від постачальника цього я відмовився. Знайшли надійного у Сазоновці», — додає директор.
В агрокомпанії практикують verti-till, використовують дисковий агрегат Horsch Tiger. Він дозволяє обробляти ґрунт неглибоко та одночасно вносити добрива на потрібний рівень. Директор впевнений, що завдяки verti-till, добривам і прямому посіву вдалося зібрати непоганий врожай. Пшениця показала 4 т/га (2–3 клас), ячмінь — 4,2 т/га, соняшник — 2 т/га (48%+ олійність). Під час візиту на підприємстві незібраним залишалося тільки сорго. Пшеницю вже всю реалізували, соняшник притримують.
Осіння посівна стартувала в оптимальні строки. Ріпак (240 га) сіяли після дощу — рослини отримали 5–6 листків, обробили препаратом на основі тебуконазолу, внесли бор і інсектицид. Нещодавні 20 мм опадів допомогли сходам. Сподіваються на додаткові дощі. Озимі пшениця та ячмінь у фазі шильця.
Агрофірма має елеватор на 10 тис. т одночасного зберігання та ангар із сучасною технікою. Попри війну, продовжують інвестувати в оновлення техпарку, стару техніку продають, найману не використовують. Допомагає в цьому Credit Agricole Ukraine.
Олександр Вощенко, керівник групи з роботи з малим та середнім бізнесом Credit Agricole Bank, розповідає, що розпочинали співпрацю з фінансування купівлі самохідного обприскувача, потім трактора, надавали кошти на обігові потреби, працювали з векселями. Зараз завершують договір фінансового лізингу і планують подальшу співпрацю. Загалом лізинг техніки набирає обертів. Зокрема, банк надає послуги лізингу з такими виробниками та дистриб’юторами, як John Deere, Fendt, Wielton, MAN, Massey Ferguson, Lemken тощо. По Кіровоградській області банк працює в усіх районах.
«Маємо клієнтів з багатьох громад, багатьох ми фінансуємо вже понад десять років. З агрофірмою «Криничуватська» — співпрацюємо понад п’ять років. Це сталі, довготривалі партнерські відносини», — додає Олександр Вощенко.
Черкаська область: Тренди 2025
- У Черкаській області станом на середину жовтня зібрано 85% соняшнику. Середня врожайність 2,65 т/га. Загалом площі під олійною зросли з 226,6 тис. га у 2024-му до 250,7 тис. га у 2025-му.
- Збір кукурудзи тільки розпочався. На вказану дату обмолочено всього 20% площ. Посіви під кукурудзою теж зросли: з 346,3 тис. га до 370,6 тис. га у 2025-му.
- Посівна озимих в області продовжується. Посів озимої пшениці виконано на 77,5% площ. Загалом очікується, що під урожай 2026 посіють 200,2 тис/га проти 211,5 т/га у минулому сезоні. Площі під житом і ячменем озимими практично не зміняться. Під ріпаком збільшаться до 32,5 тис. га (проти 26,7 тис. га у 2024-му). Ріпаком зараз засіяно 96% площ.
«Кищенці»: Ріпак по no-till і буряк по verti-till
З Кіровоградщини прямуємо на Черкащину — до підприємства «Кищенці» (15,7 тис. га). Цього року під пшеницю тут відвели 2 тис. га, ячмінь — 1,25 тис. га, ріпак — 1,05 тис. га, кукурудзу на зерно — 3,3 тис. га.
Соняшник займає 2,4 тис. га, цукровий буряк — 1603 га, з яких 700 га засіяно гібридом «КВС-УКРАЇНА» (КОНЦЕРТІНА КВС). Площі під буряком трохи скоротили, бо культура дуже вимоглива до вологи й чистоти поля, говорить головний агроном Юрій Лизун.
Разом з Олегом Логою, фахівцем з агросервісу «КВС-УКРАЇНА», оглядаємо посіви цукрового буряку КОНЦЕРТІНА КВС. Посіяний 18 квітня. На початку копки врожайність становить 56 т/га. Візуально на коренеплодах ознаки кореневої гнилі відсутні.
«Гібрид високоврожайний, стійкий до кореневих гнилей, афаноміцесу та фузаріуму. Він універсальний, його можна копати як у ранні строки, так і залишати для середніх та пізніх строків копки», — зазначає Олег Лога, фахівець з агросервісу «КВС-УКРАЇНА».
У сівозміні «Кищенців» також присутня люцерна (1,4 тис. га), кормовий клин для тваринництва (488 га) та овочі (цибуля, морква, капуста) під якими близько 700 га. За словами Юрія Лизуна, раніше в «Кищенцях» вирощували й нішеві культури — квасолю, нут, але відмовилися на користь традиційних, бо вони і маржинальні, і більш стійкі до погодних умов, які склалися в області.
Від початку року тут випало всього 308 мм опадів (для порівняння — у середньому буває 400–480 мм), з них лише 60 мм за літо — саме тоді, коли буряку, сої й соняшнику найбільше потрібна волога, і 20 мм випало 29 вересня. В таких умовах довелося сіяти ріпак. Почали посівну 5 серпня. Всі площі засіяли за два дні. По сходам ріпаку провели вже п’ять обробітків, зокрема і дві рістрегуляції. Більше про це — у відео.
Щодо врожайності:
- Пшениця — 8,9 т/га (2–3 клас).
- Озимий ячмінь — 8,9 т/га.
- Озимий ріпак — 3,4 т/га.
- Соняшник — 3,4 т/га, олійність 46–56% (зібрано 38%).
- Кукурудза на зерно — 12,7 т/га при вологості 21% (зібрано близько 7%).
Цукровий буряк показав 51 т/га, цукристість 19,5%. Він потрапив під посуху — у липні та серпні не було жодного дощу, тож копати почали рано, ще 5 вересня.
«Цього року добре себе показали пшениця, ячмінь і ріпак. По силосу середній урожай — 43 т/га. Наступного року плануємо трохи додати площ під силосну кукурудзу — приблизно до 1300 га. Будуємо новий тваринницький комплекс, тому будемо розширюватися», — говорить Юрій Лизун, головний агроном підприємства «Кищенці».
Урожайність у «Кищенцях» удвічі вища, ніж у тих підприємствах центральних областей, які відвідали. Юрій Лизун пояснює це поєднанням природної родючості ґрунтів (класичного чорнозему) і системного підходу до їхнього збереження. Що мається на увазі?
- Вносять 10 т/га перегною під пшеницю, ячмінь і ріпак, 15 т/га — під кукурудзу та буряк. Вносять хвилями, щоб поле отримало свою «дозу» і 3–4 роки можна було за нього не турбуватися.
- Залишають рослинні рештки у полі. Відмовилися від плуга. Використовують no-till, mini-till і verti-till. Якщо оранка — то тільки під овочі. Техніку орендують у сусідів.
- Сівозміна: поля з ріпаком і соняшником максимально розводять через присутність буряка у сівозміні.
- Правильний підбір сортів і гібридів. Їздять, вивчають і обирають тільки ті, що справді здатні витримувати стресові умови.
- Живлення по аналізах ґрунту: проводять детальні проби (~3 тис. га) і точково коригують цинк, магній, бор, кислотність. Ну і потім сподіваються на дощ.
Окрема «філософія» — уніфікація техніки. Соняшник, ріпак, сою, кукурудзу й цукровий буряк сіють із міжряддям 50 см. Це зручно, економить ресурси, а знижена норма висіву дозволяє рослинам краще розвиватися навіть у стресових умовах.
Загалом технологію обробітку в «Кищенцях» щоразу підбирають залежно від двох чинників — вологозабезпечення та попередника. Якщо вологи бракує й попередником була соя — наступну культуру сіють по no-till. Якщо ж вологи достатньо — застосовують mini-till або verti-till. До прикладу, озимий ріпак цього року висівали за всіма трьома технологіями.