Фото: informator.ua Чому підвищуються вартості та чи виправдані аналогії
Ціни на електроенергію в Україні збільшуються з середини травня. За три останні місяці вони підскочили майже на 25%, і поки що тенденція до зниження відсутня. Мова йде про показники ринку на наступну добу (РДН), де енергію закупляють підприємства та промисловість. Тарифи для населення залишаються незмінними через державне регулювання.
З перших днів серпня Україна протягом кількох доби фіксувала найвищі ціни на європейському ринку, свідчать дані Європейської мережі операторів передачі (ENTSO-E).
Наприклад, 10 серпня вартість електроенергії на внутрішньому ринку досягала 110 євро за МВт-год. Для порівняння: у Швейцарії цей показник становив 53 євро, у Франції — 33 євро, а у Швеції — лише 7 євро.
Ключових причин такого розриву кілька. Перша — значна залежність України від атомної генерації, яка забезпечує кожен другий кіловат. Наразі частина енергоблоків АЕС знаходиться на плановому ремонті.
Крім того, через низький рівень води виробництво енергії на ГЕС скоротилося майже втричі. Це змушує замінювати дешеві джерела дорожчими, зокрема, використовувати теплові станції на газі.
Також у системі виникає дефіцит, особливо в пікові вечірні години. Додатковий вплив мають обмеження на імпорт електроенергії з ЄС.
«Вдень ми маємо надлишок сонячної енергії, а вночі — атомної. Ввечері ж генерування від СЕС зменшується, а попит зростає. Через втрати потужностей через обстріли ми імпортуємо 1,5-2 ГВт, і ця енергія є найдорожчою. Таким чином, наша залежність від Європи зростає», — коментує експерт Українського інституту майбутнього Андріан Прокіп.
Фото: znaj.ua фахівець енергетичної галузі Українського інституту майбутнього Андріан Прокіп
Наприкінці липня НКРЕКП збільшила на 60% граничні ціни на імпорт енергії у вечірній період (17:00–22:00). Зміна прайскепів дозволила частково покрити дефіцит за рахунок європейських постачальників.
«Підвищення лімітів дало змогу збільшити імпорт з ЄС у 2,3 рази, уникнувши відключень споживачів. Метою було запобігти дефіциту та забезпечити стабільність постачання для промисловості. Саме зміна прайскепів не обов’язково тягне за собою підвищення цін», — зазначив директор програм ЦЕНТРУ Розумкова Володимир Омельченко.
Однак порівняння цін на РДН України з іншими європейськими країнами потребує врахування низки нюансів.
По-перше, у Європі влітку ціни традиційно знижуються через активність сонячних станцій. Крім того, структура генерації в різних державах суттєво відрізняється: Іспанія орієнтована на СЕС, Франція — на АЕС, Норвегія — на ГЕС.
По-друге, в Україні РДН залишається основним ринком для бізнесу, тоді як у Європі переважають довгострокові контракти, а одноденні угоди виконують допоміжну роль.
Фото: oilreview.kiev.ua директор енергетичних програм Центру Разумкова Володимир Омельченко
По-третє, дані РДН не включають додаткові витрати на передачу, податки тощо. За підсумками першого півріччя кінцеві ціни для промисловості в Україні відповідають середньоєвропейському рівню — 164 євро, тоді як у Німеччині — 257 євро, Румунії — 195 євро, Польщі — 194 євро.
«На відміну від України, жодна європейська енергосистема не зазнала руйнувань через російські атаки», — підкреслив Омельченко.
Імпорт електроенергії збільшується
На початку серпня Україна суттєво наростила закупівлі енергії з Європи. Це очікуваний крок через зростання споживання через спекоту та ремонти трьох блоків АЕС. Після повернення одного з них дефіцит має зменшитися.
Близько третини імпортної енергії надходить через Угорщину, що створює ризики. Після атак українських БПЛА на станції трубопроводу «Дружба» угорська сторія погрожувала припинити постачання.
Фото: cfts.org.ua Трубопровід «Дружба»
Проте ймовірність зупинки поставок низька: угорський оператор діє незалежно від уряду, а країна отримує значний прибуток. «У разі аварійної допомоги Угорщина отримує повну оплату за високими тарифами. Відмова від доходів та порушення європейських правил були б нерозумними», — вважає Юрій Бойко з Укренерго.
За перше півріччя Україна витратила на імпорт понад 160 млн євро. Ситуація може покращитися у вересні після завершення ремонтів АЕС та зниження попиту.
Кошти на газ знайдені
Україна вже запасла 10,5 млрд м³ газу. Щоденні закачування перевищують 50 млн м³. Сприятливі ціни в Європі (близько 380 доларів) дозволяють економити 10% коштів.
Спад цін зумовлений перевиконанням ЄС планів наповнення сховищ, зростанням поставок з Норвегії та США. «Імпорт у півтора рази перевищує минулорічні показники», — заявив заступник міненерго Микола Колісник.
Фото: mev.gov.ua Заступник міністра енергетики Микола Колісник
За темпів закачування Україна досягне 13 млрд м³ газу. Більшість коштів — позики, зокрема 500 млн доларів від ЄБРР із гарантіями Єврокомісії. Додатково Норвегія виділила 100 млн доларів.
«13,2 млрд м³ достатньо при помірній зимі. Але при зниженні власного видобутку через обстріли потрібен додатковий імпорт», — зауважує Юрій Бойко.
Фото: Укрінформ Член наглядової Ради ‘Укренерго’ Юрій Бойко
За оцінками DiXi Group, для безпеки взимку потрібно 15 млрд м³. Урядова програма покриває базові потреби, але залишає менше резерву на форс-мажори.
