Урсула фон дер Ляєн: "Родина – це початок майбутнього"

Перша жінка-очільниця Єврокомісії та міністерка оборони Німеччини

Урсула Гертруда фон дер Ляєн (при народженні Альбрехт) з’явилася на світ 8 жовтня 1958 року у комуні Іксель, що в Брюсселі, Бельгія. Її батьками були Ернст та Адель Альбрехт.

Батько Урсули, Ернст Альбрехт, був відомим німецьким політиком. Він займав посаду генерального директора Головного управління з питань конкуренції Єврокомісії та був міністром-президентом федеральної землі Нижня Саксонія. Ернст походить з роду бременського барона Людвіга.

Її мати два роки присвятила журналістиці, але після народження сімох дітей була змушена відмовитися від професії. Урсула виховувалася разом із п’ятьма братами (її молодша сестра Беніта-Єва померла у віці 11 років), і, за її словами, це значною мірою вплинуло на формування її характеру.

У тринадцятирічному віці вона повернулася до Німеччини, історичної батьківщини своїх предків. Проживала у Ганновері.

Урсула отримала середню освіту в гімназії. Вона завжди демонструвала відмінні успіхи у навчанні та мала різноманітні захоплення. Окрім вивчення іноземних мов, вона цікавилася музикою, займалася верховою їздою та любила велосипедні прогулянки.

Спочатку дівчина мріяла про кар’єру археолога. Однак у 1977 році її інтереси змістилися в бік макроекономіки, яку вона почала вивчати в Геттінгенському університеті та Вестфальському університеті імені Вільгельма у Мюнстері.

У 1978 році вона проходила навчання у Лондонській школі економіки. Цей переїзд був вимушеним через загрозу її безпеці, оскільки політична діяльність її батька викликала невдоволення терористичної організації Фракція Червоної Армії.

У 1980 році фон дер Ляєн вступила до Ганноверської медичної вищої школи. Через сім років вона успішно склала державні іспити та отримала дозвіл на медичну практику. Після цього вона почала працювати асистенткою лікаря-гінеколога в клініці свого навчального закладу.

У 1991 році Урсула здобула ступінь доктора медицини, завершивши аспірантуру в Університеті Ганновера імені Лейбніца.

Ще у 1986 році Урсула одружилася з Хайко фон дер Ляєном, німецьким лікарем, бізнесменом та представником шляхетної родини. У 1992 році сім’я переїхала до Сполучених Штатів, де її чоловік викладав у Стенфордському університеті. На деякий час жінка призупинила свою професійну діяльність, зосередившись на сімейних справах.

У 1996 році родина фон дер Ляєн повернулася до Ганновера. Завдяки своєму перебуванню в Америці, Урсула фон дер Ляєн здобула глибоке розуміння американської політичної культури та англосаксонської ментальності в цілому.

З 1998 по 2002 рік Урсула фон дер Ляєн працювала науковою співробітницею Фрідріха Вільгельма Шварца на кафедрі епідеміології, соціальної медицини та досліджень охорони здоров’я в Ганноверській вищій медичній школі. У 2001 році вона отримала ступінь магістра медицини.

У 2003 році жінка наважилася зробити значний крок у політичну сферу, хоча членом партії Християнсько-демократичного союзу вона була з 1990 року.

4 березня 2003 року вона зайняла посаду міністра соціальних питань, жінок, сім’ї та охорони здоров’я в уряді землі Нижня Саксонія під керівництвом прем’єр-міністра Крістіана Вульффа.

22 листопада 2005 року фон дер Ляєн склала присягу, ставши міністром у справах сім’ї, людей похилого віку, жінок і молоді Німеччини в першому уряді Ангели Меркель.

Після парламентських виборів 2009 року фон дер Ляєн обійняла посаду міністра праці та соціальних питань у другому уряді Ангели Меркель.

17 грудня 2013 року Урсула фон дер Ляєн стала міністром оборони від великої коаліції ХДС/ХСС та СДП у третьому уряді Ангели Меркель, зайнявши історичне місце першої жінки на цій посаді.

14 березня 2018 року вона знову отримала портфель міністра оборони від великої коаліції ХДС/ХСС та СДП у четвертому уряді Меркель.

У 2019 році міністерство оборони під керівництвом Урсули фон дер Ляєн було звинувачене в порушенні правил державних закупівель. Пізніше політик визнала, що під час укладання контрактів було допущено низку помилок, і що вжито нових заходів для запобігання подібним інцидентам у майбутньому. Політична діячка оголосила про свою відставку з посади міністра оборони Німеччини.

Фон дер Ляєн стала першою жінкою, яка очолила Європейську комісію, обійнявши цю посаду з 1 грудня 2019 року.

Стосовно України: У 2015 році Урсула фон дер Ляєн виступала проти постачання зброї Україні для боротьби з росією, ймовірно, вважаючи, що це лише посилить конфлікт. Міністерка підтримувала ідею переговорів між сторонами конфлікту.

Однак у 2022 році її погляди кардинально змінилися. Як Президентка Єврокомісії, Урсула фон дер Ляєн стала однією з перших, хто підтримав санкції проти росії. Крім того, політикиня активно сприяла наданню допомоги українським біженцям у Європі.

Видатні цитати:

• “Є достатньо прикладів, зокрема за кордоном, які показують, що виховання дітей сприяє розвитку кар’єри, а не є перешкодою”.

• “Немає поганих матерів, які залишають своїх дітей заради роботи. Є погана держава з такими умовами праці, що вирощування дітей стає надзвичайно складним завданням”.

• “Батько, для якого час, проведений з дітьми, так само важливий, як і робочий час, є не слабаком, а піонером”.

• “Хоча молодь бігає швидше, старші знають коротші шляхи”.

• “Не бійтеся проявляти ініціативу. Свого майбутнього чоловіка я помітила в університеті, але не знала, як до нього підійти. Якось я побачила, як він міняє колесо, і запропонувала свою допомогу, хоча нічого не розуміла в цьому”.

• “Діти знову повинні стати бажаними та зайняти своє місце в нашому житті”.

• “Ідеальний батько і чоловік прагне стати не другосортною матір’ю, а першокласним батьком”.

• “Гендерна рівність може вважатися досягнутою, коли керівні посади займають порівну чоловіки та жінки”.

Цікаві факти:

• Під час навчання у Великій Британії Урсула Альбрехт використовувала псевдонім Розі Ладсон, обравши прізвище своєї прабабусі. Зміна імені була вимушеним заходом самозахисту від Фракції Червоної Армії, німецької ліворадикальної терористичної організації.

• У Урсули та Хайко семеро дітей, які народилися між 1987 та 1999 роками: Девід (1987), Софія (1989), Марія Донат (1992), близнючки Вікторія та Йохана (1994), Егмонт (1998) та Грасія (1999).

• На відміну від багатьох політиків, які віддають перевагу відпусткам на узбережжі, для Урсули найкращий відпочинок – це час, проведений з родиною у власному саду.

• Чоловік політикині, Хайко фон дер Ляєн, з грудня 2020 року обіймає посаду медичного директора компанії Orgenesis, що спеціалізується на клітинній та генній терапії.

• У політичних колах Берліна її ім’я та прізвище скорочують до “UvdL”. Її батько звертався до неї “Розочка” (Röschen). Під час роботи в уряді Меркель її у вузьких колах називали “запасним канцлером”.

• Окрім німецької, політикиня вільно володіє французькою та англійською мовами.

• У 2010 році фон дер Ляєн розглядалася як можливий кандидат на посаду президента Німеччини, проте партія ХДС зрештою підтримала Крістіана Вульфа.

• У 2016 році, перебуваючи на посаді Міністра оборони, Урсула опинилася в центрі дипломатичного скандалу. Під час візиту до Саудівської Аравії вона відмовилася носити традиційний ісламський одяг, відомий як абайя. “Право вибирати собі одяг – це право, яке однаково належить як чоловікові, так і жінці. Мене дратує, коли жінок змушують носити абайю”, – заявила вона.

• Фон дер Ляєн була єдиним міністром, який незмінно входив до складу Кабінету протягом усього періоду правління Ангели Меркель.

• Політикиня удостоєна двох нагород:

Великий хрест ордена “За заслуги перед Литвою” (Литва, 2 березня 2017) – за видатні заслуги у розвитку міждержавних відносин Литви та Німеччини, зміцнення двостороннього військового співробітництва, особистий внесок та підтримку у зміцненні безпеки Литви.

Орден князя Ярослава Мудрого I ступеня (Україна, 23 серпня 2022) – за значні особисті досягнення у зміцненні міждержавного співробітництва, підтримку державного суверенітету та територіальної цілісності України, вагомий внесок у популяризацію Української держави у світі.

• Урсула фон дер Ляєн тричі відвідувала Київ під час повномасштабного вторгнення.

• Коли Урсулу запитали про бажане місце проживання у Брюсселі після початку роботи в Європейській комісії у 2019 році, вона попросила надати їй резиденцію в офіційній штаб-квартирі Європейської комісії, будівлі “Берлеймонт”. Імовірно, вона мешкає на одному з верхніх поверхів.

Джерело: amp.my, life.liga, svoboda, 24tv, dw, vikna, deutschland, відкриті дані

Більше новин та актуальних матеріалів Investory News у нашому каналі в Telegram

Катерина Тоцька