Чи зможе штучний інтелект замінити людину?

Дослідження ШІ-викладача з Big Money University та CEO Dronehub Вада Мельника

Навряд чи хтось не чув про штучний інтелект. Він зараз широко використовується майже у всіх сферах: від піару та бізнесу до дизайну і навіть світу моди.

Однак, як і будь-яка нова технологія, що має потенціал суттєво вплинути на наше життя, штучний інтелект має як своїх прихильників, так і противників. Є ті, хто стверджує, що ШІ вже зараз покращує нашу реальність, підвищує продуктивність та розширює горизонти для розвитку та навчання.

Супротивники ж вважають, що безконтрольний розвиток ШІ, без належного регулювання, може призвести до втрати робочих місць і навіть до краху цивілізації.

Вад Мельник, викладач зі штучного інтелекту в Big Money University та засновник і CEO компанії Dronehub, поділився своїм баченням цієї теми.

Технологічні прориви зазвичай помітні здалеку. Лише через десятиліття можна було з упевненістю сказати, що персональні комп’ютери трансформували наше життя на краще, і сьогодні без них складно уявити роботу чи дозвілля. Так само й гаджети — колись вони були чимось дивовижним. І коли перший iPhone з’явився на ринку, він змінив спосіб нашого спілкування, відкривши абсолютно нові напрямки для бізнесу, зокрема, ігри та мобільні додатки.

Чи стане штучний інтелект наступним таким проривом?

Не можна заперечувати, що ми переживаємо складні часи. Пандемія, збої в ланцюгах постачання, інфляція, зростання міжнародної напруженості продемонстрували, що загроза війни в XXI столітті не обмежується лише місцем конфлікту. Через глобалізацію вона впливає на функціонування всього світу, і особливо — світової економіки.

Після першої хвилі захоплення технологіями на основі штучного інтелекту ми бачимо, що наявні інструменти ШІ не настільки досконалі, як їх спочатку презентували. Нам ще належить пройти довгий шлях, щоб вони досягли рівня людського інтелекту, не кажучи вже про здатність виконувати різноманітні завдання та вирішувати проблеми комплексно. Проте, завдяки сплеску інтересу до таких технологій, спричиненому насамперед Chat GPT, більшість світових компаній змушені враховувати цю тенденцію та інвестувати у власні рішення. З такими стрімкими темпами розвитку та ентузіазмом інвесторів, штучний інтелект незабаром може стати надійною підтримкою для бізнес-процесів.

«Можливості штучного інтелекту зростають експоненційно — від виконання простих автоматизованих завдань до складних алгоритмів, що дозволяють навчатися та приймати рішення. Машинне навчання, обробка природної мови та комп’ютерний зір дали ШІ змогу виконувати завдання, які колись вважалися суто людськими. Наприклад, штучний інтелект може аналізувати величезні обсяги даних з точністю та швидкістю, незрівнянними з людськими, керувати автомобілями та навіть створювати музику», — зазначає Вад Мельник.

Він підкреслює, що яскравим прикладом цієї трансформаційної сили є співпраця Dronehub з однією з найбільших залізничних компаній світу.

Традиційно, обслуговування понад 30 тис. км залізничних колій було надзвичайно трудомістким завданням, яке вимагало щоденних перевірок 12 тис. працівників на наявність тріщин, перешкод та інших аномалій. Цей процес, хоч і був критично важливим, але був дуже неефективним і дорогим.

«У межах інноваційної ініціативи ми спільно розробили технологію, що використовує автономні дрони, оснащені системами штучного інтелекту. Ці дрони здатні виявляти 16 типів залізничних аномалій, що значно спрощує процес інспекції. Після кількох років розробки ця технологія досягла вражаючого показника ефективності — понад 80% у більшості тестів. Такий стрибок у продуктивності не лише демонструє потенціал ШІ у виконанні складних завдань, але й позиціонує його як реальну альтернативу ручній праці, потенційно заощаджуючи до $480 млн щорічно та дозволяючи автоматизувати всі 12 тис. робочих місць», — розповів Мельник.

Людина чи машина?

Він також навів інший приклад використання ШІ в бізнесі, коли автоматизував один із підрозділів своєї компанії.

«У нас, як і в більшості молодих компаній, надходить величезний потік запитів від потенційних клієнтів. Зазвичай це численні електронні листи з проханнями роз’яснити різні питання, зокрема, щодо використання автономних дронів у бізнесі, інтеграції з певними сервісами або розуміння нормативних обмежень у різних країнах. Відповіді на ці запити вимагали значних зусиль і часто залучали колективну роботу кількох співробітників. Тому в середньому відділ продажів міг відповісти лише на 7-10 таких електронних листів за день», — зазначив експерт.

Оскільки понад 95% необхідної інформації оброблялося людиною, іноді через втому чи відволікання виникали помилкові трактування, що призводило до неефективності. Крім того, кількість запитів значно перевищувала можливості, що спричиняло суттєве відставання в роботі.

«На тлі цього була створена кастомна модель GPT, навчена на нашій внутрішній корпоративній інформації. Тоді ще не було Custom GPT від OpenAI, тому ми скористалися технологіями IBM. Інтеграція результату з нашою CRM через Zapier зайняла лише кілька вечорів. Результати були просто винятковими.

Наша система штучного інтелекту змогла генерувати точні та влучні відповіді за 20-30 секунд, що значно випередило нашу людську команду. Лише за один день ми обробили всі 140 відкладених лідів, які не оброблялися місяцями через обмежені можливості. Наступний крок був очевидним — ми перевели більшість наших передпродажних операцій на цю систему штучного інтелекту, залишивши лише одного співробітника для нагляду та тонкого налаштування алгоритму», — говорить Вад Мельник.

Але чи варто боятися штучного інтелекту?

ШІ може стати відповіддю на погіршення демографічної ситуації на Заході. Більшість розвинених країн стикаються з проблемою дефіциту робочої сили. Інвестиції в ШІ також можуть підтримати економіку, яка страждає від фінансової кризи та наслідків COVID. Наприклад, Німеччина, яка переживає економічний спад, оголосила про збільшення державних витрат на розробку ШІ до €1 млрд протягом наступних двох років. США, з іншого боку, виділили $3,3 млрд на подібні проєкти у 2022 році, при загальній сумі $47,4 млрд від приватного сектору. Для порівняння, витрати Китаю за той самий період становили $13,4 млрд.

Вад Мельник наголошує, що твердження про те, що штучний інтелект залишить людей без роботи та спричинить економічну стагнацію, не мають під собою жодних підстав.

«Навпаки, зібрані дані та поточні дослідження свідчать, що чат-боти на основі штучного інтелекту можуть реально допомогти підвищити ефективність бізнесу. Це також потребуватиме все більшої кількості мікрочіпів у центрах обробки даних та технологій на основі ШІ, що використовуватимуться все більшою кількістю фахівців у різних галузях», — підкреслив він.

Повертаючись до кейсу з залізницею, Мельник додав, що під час роботи виявилося, що компанія не тільки не планує звільняти жодного з 12 тис. співробітників, але й навпаки — створює фонд для розвитку та підвищення кваліфікації працівників. Ця ініціатива спрямована на розширення їхніх можливостей, що дозволить їм вирішувати більш креативні та інтелектуально складні завдання. А всі рутинні завдання будуть виконувати роботи та ШІ.

«Цей приклад ілюструє, як штучний інтелект може стати потужним союзником у розв’язанні нагальних проблем сучасності. Йдеться не просто про заміну людських зусиль, а про їх доповнення, що дозволяє людині зосередитися на інноваціях та творчому вирішенні проблем. У той час як ми продовжуємо орієнтуватися в складнощах мінливого світу, штучний інтелект є маяком надії та свідченням людської винахідливості, що веде до більш ефективного, сталого і творчо насиченого майбутнього», — підсумував Вад Мельник.

Більше новин та актуальних матеріалів Investory News у нашому каналі в Telegram

Вад Мельник