Карл Більт: Об'єднання світових ізгоїв

Колишній міністр закордонних справ Швеції, міжнародний дипломат — про те, що КНДР, росію та Іран всупереч усьому не слід недооцінювати

Здійснені росією угоди щодо озброєнь з Північною Кореєю та Іраном вказують на появу нової групи вигнанців: держав, які об’єдналися у своїй готовності ігнорувати міжнародне право та обходити санкції ООН. Керовані відчаєм, ці країни становлять небезпеку для регіональної та глобальної стабільності, яку не можна недооцінювати.

Президент росії володимир путін мав явні причини прийняти цього місяця північнокорейського лідера Кім Чен Ина на «Східному», новому російському космодромі у Східному Сибіру. Через незаконну агресивну війну в Україні у путіна закінчуються як союзники, так і боєприпаси.

Космодром «Східний» має непросту історію. Його будівництво, покликане замінити об’єкт «Байконур» у Казахстані, супроводжувалося постійними затримками та звинуваченнями в корупції й неефективному управлінні. Наразі він використовується рідко, хоча й справді здійснив запуск гучної місії «Місяць-25», яка нещодавно зазнала аварії на Місяці.

Російсько-північнокорейські відносини мають схожу передісторію. Колись зв’язок між кремлем та режимом Кіма був міцним. Зрештою, комуністична Північна Корея була практично творінням Радянського Союзу і протягом десятиліть значною мірою залежала від радянської підтримки. Але після розпаду СРСР російські лідери побачили значні переваги у розвитку відносин із Південною Кореєю, що стрімко розвивалася. Кремль фактично змінив свою позицію, приєднавшись до (безрезультатних) міжнародних зусиль, спрямованих на запобігання розробці ядерної зброї «Королівством-відлюдником».

Нині ситуація знову змінилася. Спроба путіна стерти Україну з карти Європи зробила росію міжнародним ізгоєм — так само, як і Північну Корею. Більшість розвинених економік світу запровадили всеосяжні санкції проти росії, а Генеральна Асамблея ООН ухвалила кілька резолюцій, які засуджують агресивну війну путіна. Ті небагато держав, які стали на бік росії, формують міжнародну галерею порушників: Еритрея, Сирія, Нікарагуа, білорусь, Малі та, звичайно ж, Північна Корея.

Тим часом багато країн, які утрималися під час голосування в ООН, дедалі частіше висловлюють свою незгоду з війною путіна. Наприклад, на нещодавньому саміті «Великої двадцятки» у Нью-Делі підсумкова спільна декларація містила чітке підтвердження принципу територіальної цілісності — очевидне посилання на російську агресію та хибні стратегічні цілі кремля.

Путін очікував на швидку перемогу, коли розпочинав війну в лютому 2022 року, але відтоді російські війська втратили приблизно половину території, яку вони захопили під час початкового вторгнення. Через майже 600 днів вони загрузли і щосили намагаються захиститися від незалежної, демократичної української держави, яка сповнена рішучості відстояти свою свободу.

За таких умов, коли путіну потрібен кожен союзник, якого він може знайти, Північна Корея раптово знову опиняється у фаворі кремля. З її повністю мілітаризованим суспільством і багатими запасами старих артилерійських боєприпасів радянського зразка режим Кіма виглядає як рятівне коло для слабнучих військових зусиль росії.

Тому путін не мав іншого вибору, окрім як влаштувати пишний прийом для північнокорейського лідера. Хоча деталі угоди «Східний» залишаться нерозкритими, можна з упевненістю припустити, що росія отримає боєприпаси в обмін на різні предмети першої необхідності, яких відчайдушно потребує Північна Корея, насамперед продовольство та енергію. Окрім цього, також обговорювалася можливість допомоги росії Північній Кореї у розробці та запуску супутників, у цій галузі яка досягла значних успіхів.

Якими б не були деталі, немає жодних сумнівів у тому, що ця угода порушує санкції Ради Безпеки ООН проти Північної Кореї, які спочатку були введені за підтримки росії. Заявляючи, що режим санкцій щодо Північної Кореї є справою ООН, а не росії, міністр закордонних справ росії сергій лавров демонструє значну нещирість.

Ми спостерігаємо формування «коаліції вигнанців»: держав, які об’єдналися у своїй готовності порушувати міжнародне право, розв’язуючи війни, розробляючи ядерну зброю та порушуючи санкції. До цього списку також входить Іран, у якого росія закуповує дрони-камікадзе, за допомогою яких вона атакує українські міста та мирне населення.

Але не помиляйтеся: співпраця з такою країною, як Північна Корея, свідчить про глибоку слабкість. Китай та Індія, можливо, не засуджують відкрито російську агресію, але вони також не підтримали її та не зробили нічого, щоб допомогти військовим зусиллям путіна (окрім купівлі російських вуглеводнів). І хоч би яку підтримку запропонували білорусь, Еритрея, Сирія чи Малі, вона не допоможе кремлю досягти цілей його так званої в рф «спеціальної військової операції» в Україні.

Однак, ці вигнанці, керовані відчаєм, поглиблюватимуть свою співпрацю, створюючи нові ризики для регіональної стабільності та глобального порядку. Наприклад, якщо росія надасть Північній Кореї технології, необхідні їй для розвитку її ракетних або ядерних програм, це неминуче матиме наслідки для безпеки Північно-Східної Азії.

Росія та Північна Корея, можливо, зазнають невдачі у своїх космічних проєктах. Але їхні порушення санкцій та правил тут, на Землі, безумовно, вплинуть на міжнародний порядок.

Джерело: Project Syndicate

Більше новин та актуальних матеріалів Investory News у нашому каналі в Telegram

Карл Більт