Богдан Данилишин: Які тенденції інфляції спостерігаються в державі

Інфляційні тренди (кінець 2023 року)

За результатами 2023 року, річний показник інфляції становив 5,1%, що в п’ять разів менше від рівня на початок року та в чотири рази нижче прогнозних очікувань Національного банку на той час. Питання точності прогнозів та їх впливу на економіку потребують окремого обговорення! В останньому місяці 2023 року спостерігалося зростання цін на +0,7%, аналогічно до показника грудня 2022 року. Базова інфляція за рік склала 4,9%, порівняно з 22,6% на початку року.

Найбільший стримуючий вплив на споживчі ціни мали такі групи товарів та послуг: хлібобулочні вироби, яйця, олія, цукор, одяг та взуття, предмети домашнього вжитку та побутова техніка, послуги зв’язку та відпочинку, комунальні послуги (за винятком електроенергії), послуги залізничного транспорту. Ціни на ці позиції або знизилися, або демонстрували мінімальне зростання. На противагу цьому, зафіксовано зростання цін більш ніж на 10% для таких категорій, як м’ясо та м’ясні продукти, електропостачання, амбулаторні медичні послуги, освітні послуги, а також послуги проживання та харчування.

На даний момент як загальна, так і базова інфляція знаходяться в межах цільового діапазону НБУ, хоча первинний план передбачав досягнення цього діапазону лише з 2026 року. На кінець 2023 року НБУ прогнозував інфляцію на рівні 21%. Завдяки стрімкому зниженню інфляції, реальні процентні ставки в економіці стали значно позитивними (понад 10% річних).

Умови високих реальних процентних ставок призвели до скорочення обсягів банківського кредитування економіки та ринку державних облігацій. Це, своєю чергою, стримувало відновлення попиту та ріст цін.

Ключовим фактором, що сприяв швидкому досягненню цільового діапазону інфляції, стало зменшення сукупного попиту (на 25% порівняно з довоєнним рівнем). Основні причини такого скорочення попиту: війна, виїзд біженців за кордон (понад 6 мільйонів осіб), мобілізація чоловіків до лав ЗСУ, а також високий рівень безробіття (близько 20% працездатного населення).

Зниженню рівня інфляції також посприяло перенасичення внутрішнього ринку сільськогосподарською продукцією, зумовлене рекордним врожаєм. Через блокування зовнішніх торговельних шляхів, експорт агропродукції скоротився на 7% у річному вимірі.

Вагомим стримуючим фактором для інфляції є стабільність обмінного курсу, який протягом останніх півтора року утримується на рівні 37-38 грн за долар США, що сприяє стабілізації цін на імпортні товари. З початку війни Україна отримала близько 75 мільярдів доларів зовнішньої фінансової допомоги (включаючи 7,2 мільярда від МВФ), що дозволило не тільки покрити дефіцит платіжного балансу, але й збільшити валютні резерви до понад 40 мільярдів доларів (що забезпечує понад 5 місяців імпорту). Подальша стабілізація валютної позиції залежить від обсягів та регулярності надходження зовнішньої допомоги.

Додатковим стримуючим фактором інфляційного зростання є збереження Урядом часткового мораторію на підвищення тарифів на житлово-комунальні послуги. Однак, цей фактор слід розглядати як тимчасове відтермінування зростання цін, оскільки майбутня ринкова корекція цих адміністративних тарифів є неминучою.

З іншого боку, зберігаються потенційно значні інфляційні ризики, пов’язані з фіскальним дефіцитом, який досяг 26% ВВП за 2023 рік. Проте, наразі вплив фіскального дефіциту на зростання цін обмежений, оскільки його обсяг становить лише дві третини від втрат номінального ВВП. Крім того, “фіскальну інфляцію” стримує той факт, що понад 50% державних видатків спрямовуються на оборонні потреби, які переважно не стимулюють попит.

Подальші перспективи інфляції залежатимуть як від проінфляційних, так і від контрінфляційних чинників. Низький споживчий попит буде стримувати розкручування інфляційної спіралі. Водночас, підвищення тарифів на електроенергію, відновлення податків на автомобільне паливо, значний фіскальний дефіцит та потенційні ризики девальвації гривні залишаються суттєвими проінфляційними факторами.

Додаткові новини та актуальні матеріали Investory News доступні у нашому Telegram-каналі

Богдан Данилишин