>
Українська держава повинна продовжувати відстоювати можливість доступу вітчизняних експортерів на міжнародні ринки, особливо до ринку Європейського Союзу, наголосила GR-директорка компанії “Інтерпайп” Наталія Сидорук. Вона висловила цю думку під час онлайн-дискусії “Від зими до зими: як оговтується українська економіка?”, організованої Центром економічної стратегії (Centre for Economic Strategy).
Як зазначено у повідомленні компанії, протягом усього періоду повномасштабної війни українське промислове підприємство “Інтерпайп” стикалося з необхідністю постійно адаптуватися до численних викликів. Ці виклики включали як військові загрози, пов’язані з близькістю лінії фронту, так і проблеми з енергопостачанням та нестачею кваліфікованого персоналу. З 1 липня поточного року, з введенням Євросоюзом нової системи тарифних квот для імпорту сталі, для групи компаній розпочався новий етап випробувань.
Зазначається, що протягом перших 22 днів липня компанія вже використала значну частину своєї квартальної квоти на експорт безшовних труб до країн ЄС. Ймовірно, вже наступного місяця безмитна квота буде вичерпана, і для продовження поставок до Європи доведеться сплачувати мито у розмірі 50%. Тому “Інтерпайп” знову звертається до Єврокомісії з проханням якнайшвидше виправити технічну помилку, що виникла внаслідок використання даних Євростату, відмінних від офіційних, під час прийняття регламенту. В результаті, річна квота України для безшовних труб виявилася заниженою щонайменше на 30% порівняно з тією, яка була б встановлена за використання коректних даних.
“Компанія досить обережно оцінює можливості переспрямування поставок на інші ринки. Китайські виробники безшовних труб вже повністю вичерпали свою квоту в ЄС і спрямовують надлишкову продукцію на інші ринки, створюючи там додаткову конкуренцію. Крім того, викликає серйозне занепокоєння постійне посилення логістичних обмежень через систематичні обстріли українських морських портів”, – повідомила Сидорук.
Вона висловила надію, що український уряд, незважаючи на нещодавні кадрові зміни, продовжить відстоювати доступ експортерів на зовнішні ринки та врегулює функціонування Торгового представника.
“Україні необхідно поповнювати державну скарбницю за рахунок надходжень у валюті, а ці кошти країна може отримати насамперед на зовнішніх ринках”, – підсумувала топ-менеджер.
Як було раніше повідомлено, “Інтерпайп” вважає квоти ЄС на поставку безшовних труб заниженими на 30% через статистичну помилку і сподівається на їх коригування до завершення третього кварталу поточного року. Згідно з офіційною заявою компанії, через статистичну помилку та невиконані зобов’язання “Інтерпайп” вказує на заниження євроквоти для України на безшовні труби на 30%. При цьому нагадується, що 1 липня 2026 року в ЄС набув повної чинності новий механізм захисту ринку сталі. Імплементаційний регламент, опублікований 30 червня 2026 року, передбачає виділення для України окремої тарифної квоти у дев’яти категоріях продукції загальним обсягом 1 млн 49,960 тис. тонн на рік.
“Українська промислова компанія “Інтерпайп” вважає, що суттєва статистична помилка негативно вплинула на обсяг квоти, виділеної для категорії безшовних труб України. Крім того, за розрахунками самої компанії, квота не відображає преференційного режиму для України, передбаченого регламентом, ухваленим Європейським Парламентом 19 травня 2026 року”, – зазначається у заяві.
Також було уточнено, що в категорії безшовних труб Україні було виділено річну квоту у розмірі 80,670 тис. тонн. Однак протягом усього процесу консультацій українські державні органи неодноразово інформували Єврокомісію про те, що ця цифра базується на помилці у даних: значна частина українського експорту до ЄС протягом 2022-2024 років, як підтверджено Євростатом, не була повною мірою врахована в базових розрахунках. Як наслідок, квота України для цієї продуктової категорії занижена щонайменше на 30% порівняно з тим, якби використовувалися коректні дані.
Окрім цієї технічної проблеми, “Інтерпайп” вважає, що імплементаційний регламент не забезпечує в повному обсязі преференційного ставлення до України, країни-кандидата на вступ до ЄС, яка перебуває у винятково складній безпековій ситуації, що було передбачено регламентом. Зокрема, при розрахунку частини квот, що застосовується до режиму найбільшого сприяння, до України ставилися так само, як і до основних світових експортерів, включаючи країни з документально підтвердженими надлишковими неринковими потужностями. Аналогічно, до України застосовувалася та сама методологія, що й до інших партнерів по СОТ, без диференціації, яка прямо передбачена регламентом.
“Інтерпайп” розглядає поточний розмір євроквот на сталь як серйозний удар по Україні та українській металургійній галузі, яка продовжує функціонувати в прифронтових регіонах в умовах воєнного стану. Більше того, розподіл цих квот не враховує значних соціальних та економічних наслідків для тисяч працівників, їхніх сімей та громад, залежних від української металургії. Метою нового захисного механізму є вирішення проблеми глобальних неринкових надлишкових потужностей у сталеливарній промисловості. В цьому контексті Україна явно не є частиною проблеми”, – заявив генеральний директор “Інтерпайпу” Лука Занотті.
Він, як керівник компанії “Інтерпайп”, яка зазнає збитків через війну, очікує, що Єврокомісія скоригує дані у категорії безшовних труб для України до кінця третього кварталу 2026 року, “що є єдиним справедливим шляхом для виправлення допущених помилок”.
“Інтерпайп” є українською промисловою компанією, що спеціалізується на виробництві сталевих труб та залізничної продукції. Продукція компанії експортується до понад 50 країн світу через мережу торгових представництв, розташованих на ключових ринках Близького Сходу, Північної Америки та Європи.
До складу компанії входять шість промислових об’єктів: “Інтерпайп Нижньодніпровський трубопрокатний завод (НТЗ)”, “Інтерпайп Новомосковський трубний завод (НМТЗ)”, “Інтерпайп Ніко-Тьюб”, “Дніпропетровський Втормет”, електросталеплавильний комплекс “Дніпросталь” під брендом “Інтерпайп Сталь”, а також трубний завод у Румунії Interpipe Roman. Загальна кількість працівників компанії становить близько 9,5 тисяч осіб. Кінцевим власником Interpipe Limited є український підприємець і філантроп Віктор Пінчук та члени його родини.
Source: interfax.com.ua