“>
Згідно з результатами аналізу, проведеного аналітичним центром міжнародної HR-компанії Gremi Personal, українці демонструють найбільшу культурну близькість до поляків серед основних категорій іноземних робітників.
“За результатами вивчення особливостей функціонування мультикультурних колективів у Європі, найменша культурна розбіжність із польською моделлю спостерігається в українців – 13 балів зі 100. Наступні позиції займають білоруси (17 балів), грузини (24), філіппінці (38) та колумбійці (44). Експерти зазначають, що завдяки подібним культурним моделям українці та білоруси, як правило, швидше адаптуються до польських робочих груп”, – йдеться в звіті.
На думку авторів дослідження, здатність ефективно працювати в різноманітному культурному середовищі стане одним із ключових навичок найближчими роками як для співробітників, так і для компаній, які прагнуть успішно змагатися на європейському ринку.
Так, згідно з отриманими даними, навіть між українцями та поляками існують відмінності, що можуть впливати на щоденну діяльність. Наприклад, українці вирізняються прямотою в неофіційному спілкуванні, проте під час взаємодії з керівництвом частіше уникають висловлення відкритої незгоди. Вони нерідко сприймають критику особисто, а від менеджера очікують не лише контролю, а й підтримки команди. Сім’я залишається одним із головних життєвих пріоритетів, що також впливає на організацію робочих процесів.
Тому віцепрезидентка Gremi Personal Галина Кіріченко попереджає, що навіть незначні культурні розбіжності можуть впливати на продуктивність команд, мотивацію персоналу та рівень довіри всередині компанії. “Міжкультурна компетентність перестає бути винятковою перевагою окремих міжнародних корпорацій, вона стає базовою професійною вимогою”.
Водночас, за оцінками аналітиків, основні складнощі виникають не через мовні перешкоди, а через різні підходи до розуміння ролі керівника, способів надання зворотного зв’язку, ставлення до конфліктів, традицій та робочих домовленостей. “Здатність компаній керувати цим розмаїттям все більше визначатиме їхню конкурентоспроможність. Для українського бізнесу, який працює або має наміри працювати на європейських ринках, міжкультурна компетентність поступово стає настільки ж необхідною, як професійна експертиза чи знання іноземних мов”, – зазначає Кіріченко.
Тому на основі дослідження було сформовано рекомендації для роботодавців, зокрема: уніфікація домовленостей, адаптація стилю надання зворотного зв’язку, врахування культурного календаря під час планування змін та відпусток, інтеграція багатонаціональних команд та запобігання формуванню ізольованих національних груп у колективах.
У Gremi Personal наголошують, що результати дослідження свідчать про те, що міжкультурне управління вже виходить за межі функцій HR і стає чинником операційної ефективності та конкурентоспроможності компаній.
Дослідження охопило п’ять найчисленніших груп іноземних працівників у Польщі. Кожну культуру аналітики оцінювали за десятьма критеріями – п’ятьма комунікативними та п’ятьма соціально-релігійними, використовуючи шкалу від -10 до +10 щодо польської культурної норми. На основі отриманих результатів було розроблено “Індекс культурної відмінності” (від 0 до 100), який показує рівень культурної дистанції та потенційні операційні ризики для бізнесу.
Source: interfax.com.ua