Сектор тепличного господарства України звертається до Міністерства економіки, довкілля та сільського господарства з проханням не скасовувати та не припиняти дію заходів із захисту від демпінгу стосовно імпорту огірків та помідорів із Туреччини.
Про це на пресконференції в агентстві «Укрінформ» повідомила експертка Анжела Махінова.
За її словами, запровадження антидемпінгових механізмів є загальноприйнятою міжнародною практикою для захисту внутрішніх виробників, яку активно застосовують Сполучені Штати, Європейський Союз та сама Туреччина.
Україна ввела обмеження проти турецького імпорту у липні 2025 року, завершивши 15-місячне розслідування, яке виявило випадки демпінгу та завданої шкоди дев’яти найбільшим тепличним підприємствам.
«Ми отримали запит від Мінекономіки з інформацією про те, що турецька сторона вимагає негайного перегляду, призупинення або навіть скасування антидемпінгових заходів. Це викликає занепокоєння в українській тепличній галузі, оскільки законних підстав для такого поспішного перегляду не існує», — зазначила Махінова.
Експертка наголосила, що призупинення антидемпінгових заходів є винятковим інструментом, який застосовується лише за наявності суттєвих змін в економічних умовах або для забезпечення національної безпеки. Однак, згідно з чинними нормами, лише національні виробники чи споживачі, а не іноземна сторона, мають право ініціювати розгляд питання про призупинення таких заходів.
Учасники пресконференції звернули увагу на те, що турецька продукція посідає значну частку на українському ринку; зокрема, близько 50% огірків та помідорів, що споживаються в Україні, імпортуються з Туреччини. У загальній структурі імпорту цих овочів, турецькі постачальники контролюють 90% сегмента огірків та 75% — помідорів.
Представник Уманського тепличного комбінату Роман Гордій поінформував, що вітчизняні підприємства функціонують у складних умовах через бойові дії, руйнування тепличних комплексів та енергетичну кризу, проте продовжують інвестувати в національну економіку. За його даними, у 2025 році та в першому кварталі 2026 року тепличні господарства інвестували понад 30 мільйонів доларів, сплатили 600 мільйонів гривень податків і створили близько 1500 робочих місць.
Він додав, що введені мита частково збалансували умови конкуренції та відкрили ринок для європейських постачальників, зокрема з Польщі. Водночас турецька продукція продовжує бути широко представлена на ринку.
«Нам потрібні антидемпінгові заходи. Вони були запроваджені лише минулого року, і потрібен час для їх ефективності. Це не короткострокова перспектива. Протягом п’яти років у нас є можливість відновити галузь, наростити виробництво та покращити ситуацію в секторі, тому нам необхідний цей період», — підкреслив Гордій.
Директор Дніпровського тепличного комбінату Сергій Задорожній зазначив, що українські виробники працюють у нерівних умовах через відсутність державної підтримки у вигляді субсидій, тоді як в Туреччині аграрний сектор отримує суттєву допомогу.
Учасники пресконференції закликали Міністерство економіки не поступатися під тиском та не призупиняти дію антидемпінгових заходів. Вони наголосили, що мита повинні залишатися чинними протягом встановленого терміну для забезпечення стабільності галузі та розвитку внутрішнього виробництва.
Як зазначалося раніше, держава планує виділити понад 400 мільйонів гривень на грантову програму розвитку садівництва та тепличного господарства у 2026 році.
Фото Укрінформу доступні для придбання тут