З’ясовуємо, чому примірка товарів вдома стала платною та як це позначиться на наших фінансах.
Роками нас привчали до елементарної схеми: замовляєш кілька розмірів одягу, приміряєш перед дзеркалом, один залишаєш, решту відправляєш назад. Зручно. Ми звикли, бренди мирилися. Але тепер за цю домашню примірочну доведеться сплачувати.
Під час пандемії електронна комерція стрімко набирала обертів. У США обсяги сягнули трильйона доларів щорічно. А потім настало похмілля. З’ясувалося, що приблизно 17% придбаних товарів люди повертають. І якщо продаж товару — це прибуток, то його повернення — справжній головний біль, який у сфері роздрібної торгівлі називають «зворотною логістикою».
Рахуємо чужі гроші. Одне повернення коштує магазину в середньому $33. Сюди входять витрати на доставку, пакування, оплата праці співробітників складу та втрата вартості самого виробу, поки він транспортується туди-сюди. Отже, магазин ще не отримав прибутку, а вже несе збитки.
Додайте сюди винахідливих покупців. Тих, хто практикує «брекетинг» — замовляє весь ряд розмірів, бо не знає, чи влізе у М-ку після свят. Або «гардеробінг» — купує сукню на вечірку, ховає бірку, а наступного дня повертає, стверджуючи, що «не підійшов фасон». Індустрія моди від цього страждає. Одяг — це не електронний пристрій, його потрібно приміряти та оцінювати на дотик.
Терпіння вичерпалося. Приблизно 40% онлайн-магазинів уже стягують плату за повернення. H&M та Zara запровадили невелику плату у кілька фунтів у Великій Британії. Американські мережі стягують від 7 до 11 доларів. Навіть надзвичайно бюджетний китайський бренд SHEIN почав посилювати правила. Це нововведення дійшло і до нас. Ті ж Zara та H&M знову працюють в Україні, багато хто замовляє речі через посередників з Європи чи США. Правила гри змінюються в глобальному масштабі.
Думаєте, вони просто хочуть компенсувати поштові витрати? Ні. Це довгострокова стратегія.
Ритейлери цілеспрямовано змінюють наші звички. Вони прагнуть, щоб ви двічі перевірили таблицю розмірів перед тим, як натиснути кнопку «Купити». А ще краще — щоб ви прийшли до фізичного магазину для повернення (там цю послугу зазвичай залишають безкоштовною). Навіщо? Адже статистика невблаганна: людина, яка принесла річ до магазину, у 70% випадків витрачає там усі кошти від повернення, ще й доплачує зверху.
Є й інший метод. Хочете безкоштовні повернення — приєднуйтесь до клубу, оформлюйте підписку чи програму лояльності. Статистика показує, що учасники таких програм витрачають на 30-60% більше, ніж інші покупці.
Епоха тотальної безкоштовної доставки туди-назад завершена. Поточна бізнес-модель виявилася надто витратною. Комісій ставатиме тільки більше, вони просто набуватимуть різних форм. Тож діставайте сантиметрову стрічку і вчіться розбиратися в таблицях розмірів. Це буде вигідніше.
Поділитися
Підписуйтесь на UkrMedia в Telegram.
⚡ Пульс читачів
Платні повернення — це справедливий крок брендів чи нахабне здирництво?
Вже проголосували 1 людина. Долучайтесь до обговорення.
🤝 Це справедливо 💸 Нахабне здирництво 🤔 Маю власну думку
☝️ Спочатку оберіть свою позицію
✏️ Написати коментар
📊 Карта думок
🤝 Це справедливо 100% 💸 Нахабне здирництво 0% 🤔 Маю власну думку 0% 💡
Дискусія тільки починається. Будьте першим, хто висловить думку!
Коментарі
Спочатку нові ↕
Поки що немає коментарів. Будьте першим!