Нещодавно на форумі натрапила на деякі питання, що повинні допомогти зрозуміти, чому іноді не вдається досягти бажаного.
Ось ці питання:
- Як ви проводите вечори та вихідні дні?
- Яку кількість та які саме книги прочитали за останній тиждень?
- Чого нового навчились, що робите протягом обідньої перерви на робочому місці?
Я спробувала застосувати їх до себе.
Розпочнемо з мого обіднього часу. В обідню перерву я силоміць зупиняю будь-які свої заняття і харчуюсь. Відверто кажучи, я була переконана, що тому обідня перерва так і називається. Люди припиняють всі свої дії та їдять, що може бути простіше. Як виявилося — ні. Під час обіду справжні досягачі працюють. У крайньому випадку читають освітню літературу, намагаючись максимально погіршити процес травлення.
Ще більше ніяковості, за логікою, я повинна відчувати за те, як я проводжу вечірній час. Увечері я розмовляю з коханим, пещу кота, стрибаю на батуті та дивлюся серії якогось легкого серіалу. Лежачи, боюсь сказати, на боці. Іноді приймаю ванну або відвідую масаж. А іноді я (о, жах) ходжу в гості або до книжкового клубу. І спілкуюся з людьми, з якими у мене спільні інтереси, а не з тими, хто може бути для мене корисним.
З книгами мені тільки й пощастило — я їх читаю, а іноді навіть створюю. Але ось які це книги — це вже інше питання. Тому що відповідь на це питання "ті, які мені до вподоби" явно не передбачається. Загалом, все в моєму житті не за розкладом.
Знаєте, мені згадались часи, коли всі збожеволіли й почали вивчати англійську мову уві сні. В результаті досягли певних результатів — дещо сяк-так можна було освоїти таким методом. Але зовсім зіпсували собі сон. Тому що повноцінно відпочивати під бурмотіння аудіозапису неможливо! Не вдається відновити сили!
А ще деякий час мої співробітники захоплювалися технікою контрольованих сновидінь. Трохи тренувань, і ти вже не просто пасивно спиш. Ти свідомо управляєш своїм сном, там тобі відкриваються неймовірні можливості. Бажаєш — літаєш, хочеш — з монстрами воюєш. Сни наяву. Дехто дійшов до того, що весь свій час присвячував такому усвідомленому відпочинку. Але ось біда. Поступово їхні тіла виснажувалися, внутрішні та фізичні ресурси вичерпувалися, з’являлися хвороби, депресії…
У мене була чудова викладачка філософії. Ефектна жінка, яка прекрасно розбиралася у своїй дисципліні. Вона завжди говорила: "Якщо ви однією рукою керуєте автомобілем, а іншою обіймаєте дівчину, це означає, що і те, й інше ви робите погано!". Відпочинок — це така ж важлива діяльність, як і робота. Не варто ставитися до нього з легковажністю! З тієї ж причини, з якої не можна не заправляти авто, не доглядати за кімнатними рослинами, встановити 24-годинний робочий день або зовсім відмовитися від їжі заради корисніших занять, таких як курси з самовдосконалення.
Людині необхідно відпочивати, і якісно, тільки тоді вона ефективно і плідно працює, і не перегорає. Я не розумію, чому в останні роки так багато уваги приділяють саморозвитку і так мало — відпочинку.
Людина — не зафрахтований літак, щоб рахувати збитки від простою. Відпочинок — це основа всього. Існують речі, які не можна просто взяти й скоротити або з чимось об’єднати. Негативно і шкідливо для шлунку одночасно жувати їжу і переглядати звіти. Не можна замість сну вчити англійську — і англійська буде поганою, і сон не принесе задоволення. Не варто з метою заощадження часу починати розвивати дитину ще в утробі матері, давши їй журнал. Моя досить успішна в професії бабуся завжди говорила: "Якщо через роботу не встигаєш звертати увагу, якого кольору небо, то це не та робота".
Поділитися