Ще з дитинства я вірив, що ми дихаємо завдяки винятково лісам! Але, як виявляється, більшість кисню, яким ми дихаємо, надають зовсім інші істоти!
Дійсно, одне дерево спроможне забезпечити киснем двох людей. Вологі тропічні ліси басейну річки Амазонки продукують велику кількість кисню, їх навіть величають "легенями планети", але хто б міг подумати, що майже весь цей кисень лишається там, де його й виготовляють, оскільки його використовують саме ті живі істоти, що й заселяють ці вологі тропіки! Як вам такий хід подій?)
Але не сумуйте зарано — тропічні ліси допомагають нам дихати, але іншим шляхом. Спробуємо зрозуміти, як усе влаштовано на прикладі Амазонки!
Тропічні ліси всмоктують воду з ґрунту. Коли волога сягає верхівки дерев, сонце й вітер випаровують її та трансформують у величезну небесну річку з хмар. Хмарний потік "плине" над землею, аж поки не натрапляє на гірський ланцюг завдовжки 9 тисяч кілометрів — Анди.
Там волога з хмар конденсується в дощові краплини, котрі, падаючи, стікають по схилах гір, розмивають гірські породи й переносять їх у ріки, а згодом прямо в океан. Саме там і мешкають істоти, які створюють більшу частину земних запасів кисню. Ці дивовижні організми вчетверо менші за людську волосину — їх називають фітопланктоном (діатомові водорості, ціанобактерії).
Діатомові водорості — це одноклітинні водорості, що входять до складу планктону. Їхньою особливістю є здатність перетворювати діоксид кремнію з подрібненої гірської породи на власні панцирі. За наявності достатньої кількості кремнію у воді їхня популяція здатна подвоюватися в середньому кожні 6 годин. За різними підрахунками, існує від 20 до 200 тисяч видів діатомей. Коли їх відкрив у XVIII столітті А. Левенгук, він вважав їх тваринами, але в XIX столітті біологи віднесли ці істоти до одноклітинних рослин, оскільки вони здійснюють фотосинтез. Згідно з даними науковців, вони продукують до 40% усього кисню на Землі.
Іншою вагомою групою фітопланктону є ціанобактерії, котрі часто називають синьо-зеленими водоростями. Це одні з найдавніших живих організмів на Землі, що існують вже понад 2,5 мільярда років. Саме вони колись наситили атмосферу нашої планети киснем, що дозволило розвинутися іншим складним формам життя. Хоча це бактерії, вони, як і рослини, здатні до фотосинтезу та виробляють ще приблизно 30% усього кисню на планеті.
Але це ще не всі властивості мікроскопічних водоростей. Окрім того, що вони дають нам кисень, вони діють як гігантський "пилосос" для планети. Вбираючи вуглекислий газ для фотосинтезу, фітопланктон "консервує" його у власних клітинах. Коли ці організми відмирають, вони поступово опускаються на дно океану, приховуючи вуглець глибоко під товщею води на тисячі років. Без цього процесу наша планета нагрівалася б набагато швидше.
Зробіть декілька вдихів, а зараз уявіть: одним із них ви цілком зобов'язані цим крихіткам, що живуть у воді.
Де є вода, там є й фітопланктон. Якщо кисень виробляє океан, то постає логічне питання, чи можна рубати ліси? Зовсім ні! Хоч вклад лісів у кисневий баланс планети скромніший, у них інша важлива роль. Дерева — це сховища для вуглецю та природні кондиціонери, що охолоджують поверхню планети. Як ми вже з'ясували на початку, без лісів Амазонки порушився б водний цикл, річки пересохли б, і океан не отримав би поживних речовин для того ж самого фітопланктону. У природі все пов'язано міцніше, ніж здається.
Проте є й погана новина. Глобальне потепління та закислення океану руйнують панцирі діатомей і перешкоджають розмноженню ціанобактерій. І якщо фітопланктон зникне, ми відчуємо це значно швидше та відчутніше, ніж зникнення лісів.
Тепер, коли ви дивитесь на глобус і бачите, що 70% нашої планети вкриті блакитним кольором, пам'ятайте: це величезний, живий біореактор, який працює, щоб ми могли існувати.
Поділитися