Давно, з деяким скептицизмом, стежу за явищем найвідомішого курсу в історії Єльського університету. Він носить назву «Наука про добробут», його розробила професорка психології Лорі Сантос, і люди масово реєструються на нього, гадаючи, що академічна наука нарешті дасть їм дозвіл на щастя, повідомляє Ukr.Media.
Якщо прибрати з цієї академічної оповіді зайвий пафос, то основна ідея Сантос полягає в тому, що наші мізки нас обманюють. Вона називає це miswantings — помилковими прагненнями. Ми наполегливо віримо, що нова автівка, просторіша оселя чи сучасний гаджет зроблять нас більш радісними. Ми уявляємо свою втіху, купуємо товар, відчуваємо миттєве задоволення, а потім річ стає буденністю. Звичною футболкою в гардеробі, яку ти вдягаєш вдома, тому що на ній є пляма.
Сантос запевняє, що гроші як самоціль — це типове хибне прагнення. І тут я пригадую знане дослідження Прінстона 2010 року. Тоді науковці проаналізували анкети майже півмільйона американців і винесли висновок: взаємозв'язок між радістю та банківським рахунком існує, однак він сягає межі десь на позначці 75 тисяч доларів на рік. Надалі, кажуть, хоч греблю гати — щасливішим не станеш.
Звучить гарно, але, дивлячись на зарплати в Америці, ці цифри здаються мені дещо спрощеними. Вже у 2012-му міжнародні опитування збільшили цінник нормального стану до 160 тисяч доларів на рік. Інфляція душі, інакше не скажеш. А у 2018 році гарвардські дослідники вирішили остаточно зруйнувати романтику і довели, що справді великі кошти таки діють. За їхніми даними, якщо на твоєму рахунку накопичилося більше восьми мільйонів доларів, ти об'єктивно почуваєшся ліпше за інших. Важко заперечувати, що сумувати через екзистенційну кризу зручніше на палубі власної яхти, ніж у вагоні підземки.
Але тут наука робить спритний хід. Навіть вісім мільйонів, хоч і тішать, впливають на наше загальне відчуття щастя значно менше, ніж ми думаємо. І безумовно менше, ніж безкоштовні речі.
Нам невпинно радять: купуйте емоції, а не речі. Звучить чудово, поки не згадаєш, що для емоцій також потрібна картка в гаманці. Мені подобається їздити пустим нічним автобаном, але для цього треба купувати пальне, змінювати шини і іноді навідуватися на СТО, витрачаючи там чималі суми. Мені подобається мандрувати, але авіаквитки та готелі не дарують за красиві очі. Секрет, напевно, у тому, щоб розуміти різницю.
Автомобіль — це не просто купа заліза, це враження, якщо ти отримуєш насолоду від керування. А ось десята пара кросівок чи одинадцятий комплект дорогої постільної білизни, якої й так багато — це просто намагання заповнити внутрішню порожнечу шопінгом.
Десь у віці сорока років ти починаєш усвідомлювати одну просту істину, яку Єльський університет розтягнув на десять днів занять. Навчатися чомусь новому варто не тільки заради рядка в резюме чи премії до зарплати, а просто щоб не нудьгувати від самого себе. Витрачати гроші на інших інколи приємніше, ніж на чергову примху для себе. А вечір із друзями чи сім'єю у вихідні дарує більше енергії, ніж ще одне завершене робоче завдання.
Гроші дійсно дарують нам свободу. Але, мабуть, найвища форма цієї свободи — це можливість іноді не думати про них зовсім, просто вийшовши на пробіжку, посидівши в тиші або записавши декілька думок у блокнот. Це банально, це звучить як кліше з дешевої книги, але іронія в тому, що саме такі прості речі чомусь працюють найкраще.
Поділитися
Підписуйтесь на UkrMedia в Telegram.
⚡ Пульс читачів
То що зрештою рятує від кризи: черговий мільйон чи розкіш взагалі не думати про гроші?
Вже проголосували 0 людей. Долучайтесь до обговорення.
💵 Гроші — це база ⏳ Час та емоції 🤔 Шукаю свій баланс
📊 Карта думок
💵 Гроші — це база 0% ⏳ Час та емоції 0% 🤔 Шукаю свій баланс 0% 💡
Дискусія тільки починається. Будьте першим, хто висловить думку!
Коментарі
Поки що немає коментарів. Будьте першим!