У майже кожному трудовому колективі існує Щур. Якщо ж його немає, це означає, що він або вже був звільнений, або ще не прийнятий на посаду.
Наявність Щура в колективі підкоряється важливій умові: він повинен бути один. Два Щури поряд не функціонують — один пригнічує іншого, усуває або робить щось подібне, але в результаті залишається тільки один. Якщо двоє Щурів мирно співіснують в одному офісі, структурі чи на одному поверсі, то це вже не Щури — це Гадюки. Колектив, що складається з декількох Гадюк, — надзвичайно згуртований, приязний і називається "тераріум" однодумців.
Щури в колективі виконують дуже значущу роль: вони поєднують тих, хто їх недолюблює. Об’єднання колективу відбувається досить оперативно, якщо є той, проти кого можна об’єднатися. Є кому чинити опір.
Якщо Щур обіймає рядові посади — він не становить загрози. Часом кумедний, але суттєвої шкоди завдати не здатний. Ну, там розмови, пересуди, незначні капості — і все.
Якщо ж Щур — керівник, то колективу залишається тільки поспівчувати. Що нерідко і трапляється.
Як виявити Щура? Досить просто. Зазвичай він дуже симпатичний, відкритий, посміхається, вихваляє і навіть занадто перехвалює. Але тільки-но ви відвернетесь — він вже комусь розповідає, який ви некомпетентний працівник, одні лише помилки, та й як особистість — ніяка. І навіть якщо у вас у спині буде стирчати ніж, який Щур загнав по саме держално, і ви озирнетесь, він посміхнеться й запевнить: «Ой, у вас тут… ножик! Але це не я!».
Якось після університету я отримала нову роботу. Колектив був невеликий, досить привітний, креативний. Керівники — хлопці, підлеглі — дівчата. Швидко встановила контакт з усіма — і з дівчатами, і з хлопцями. Спілкувались душевно — тут пожартували, тут пішли разом на ланч, тут поговорили в зоні для куріння.
І ось майже через місяць моєї роботи одна з дівчат — найжиттєрадісніша й найдоброзичливіша — запросила мене в курилку. І там, ефектно випускаючи дим зі свого прекрасного ротика, вона мовила: «Коротше кажучи, ситуація у нас в колективі така. Маша зустрічається з Пашею, Коля з Олею, а ось Сергій — мій. Прийми до відома. Повідомляю тобі, щоб ти не потрапила в незручне становище».
Я була юна, довірлива. Розширила очі, дивуючись, як можуть перебувати у відносинах люди, які на роботі спілкувалися абсолютно дружньо й нейтрально між собою. Дехто з них був у шлюбі/одружений поза колективом. І після цієї інформації я почала помічати погляди, натяки або півнатяки, які раніше ніяк би не розпізнала. Та навіщо мені були ці відомості?!?! Вони дуже ускладнили моє перебування серед цих людей. Тепер я усвідомлюю, що найбільш незручна обстановка на тій роботі виникла саме тоді, коли, отруюючись тютюновим димом, я дізналася про всі секрети колективу.
І це ще одна характеристика Щура — він вважає, що тут знає все про кожного. І все розуміє! І кожному потроху може вкладати своє "розуміння" у вуха, керуючись нібито тільки добрими намірами. Якщо при цьому вдасться посварити людей або зіткнути їх інтереси — це бездоганний сценарій для Щура. Тоді він радіє.
Незважаючи на все це, у Щура завжди бездоганна репутація, точніше, імідж. Так здається самій цій особі. Усі кривдники, а я ось тут стою в білому. Мені завжди було цікаво: чи дійсно вони так вважають, чи чудово все розуміють про себе?
У колективі, де я працюю зараз, немає Щура. Дивно, але це так. Чи то вже був, чи то ще буде 🙂 Це дуже затишно, але тривожно, у чому ж тут каверза :))
Поділитися