Надвечір’я, ви очікуєте в лінії, тримаєте пляшку червоного вина, прагнете лише потрапити додому на диван, а перед вами розвивається справжня комедія. Причина розбрату — акційні курячі шматочки "один плюс один". На вітрині їх відсутні. Але клієнт відмовляється вірити в цю сувору дійсність, передає Ukr.Media.
— Цього не може бути, — заявляє він тоном детектива, який щойно спіймав злочинця на неправді. — Перевірте на складі!
Я стою та розмірковую: друже, ти серйозно? Навіщо касиру чи хлопцю з відділу ховати від тебе ці мізерні заморожені частини курки? Це ж не державний скарб. Якщо б начальство випадково натрапило в коморі на ящик акційного продукту, коли вітрина пустує, цей співробітник не відбувся б простою промовою про ставлення до клієнтів. Це втрачений зиск. За подібне карають матеріально, забирають бонуси, а інколи й просто вказують на вихід. Проте ні, клієнт абсолютно переконаний, що проти нього організована глобальна змова, і працівники крамниці особисто захищають нагетси від його апетиту.
Хлопець у форменому одязі змушено прямує до холодильних камер, повертається та повідомляє, що чуда не сталося. Нагетсів немає. І тут лунає фінальна фраза:
— Запросіть адміністратора.
Чомусь у суспільстві вважають, що завідувач магазину — це такий головний чаклун, котрий знає місцезнаходження кожної пачки нагетсів краще, ніж особа, яка їх щоденно викладає. Кажуть, співробітник просто некомпетентний ледар, а ось адміністратор зараз з’явиться, вимовить чари, і товар з’явиться з нічого.
Адміністратор приходить. Вислуховує цю промову про жахливе обслуговування. Згодом зникає в підсобному приміщенні, і настає та незручна тиша. Клієнт залишається віч-на-віч із продавцем, якого щойно фактично обізвав дурнем в присутності керівництва. Напруга відчувається у повітрі. Я ж просто переминаюся з ноги на ногу та розглядаю жуйки біля каси.
Повертається адміністратор і максимально тактовно доносить те саме: останні акційні нагетси покинули приміщення декілька годин тому.
— У вас постійно якісь проблеми! Більше ніколи до вас не зайду! — пихато заявляє покупець і зникає за горизонтом.
Боже, яка трагедія для світової економіки. Люди не перестають сподіватися, що коли досить довго нарікати, грюкати ногою та звати менеджерів, то система піддасться їхньому прагненню заощадити тридцять гривень.
Реальність, на жаль, надто проста. Відсотків десять таких ситуацій — це справді помилка логістики або хтось проґавив виставити коробку в зал. Решта дев’яносто — просто інші люди прийшли раніше та все купили.
Замість того, щоб влаштовувати виставу, достатньо просто перейти вулицю. У сусідньому супермаркеті, скоріш за все, ця ж акційна курка ще лежить у морозилці. Або можна просто забути. Як тільки залишок у їхній базі даних зменшується до нуля, розумна програма автоматично замовляє нову партію, і через день-два все знову буде на прилавках.
Але ні, сперечатися на касі набагато цікавіше.
Поділитися
⚡ Пульс читачів
Чи виправдана наполегливість клієнта у пошуках акційного товару, чи це звичайне хамство?
Вже проголосували 0 людей. Долучайтесь до обговорення.
📢 Треба вимагати сервіс 😤 Це токсична поведінка 🤔 Маю власну історію
📊 Карта думок
📢 Треба вимагати сервіс 0% 😤 Це токсична поведінка 0% 🤔 Маю власну історію 0% 💡
Дискусія тільки починається. Будьте першим, хто висловить думку!
Коментарі
Поки що немає коментарів. Будьте першим!