
Живе собі юнак. Йому двадцять вісім, але для неньки він завжди молодий фахівець, який сильно виснажується на службі. Є його жінка, їй двадцять шість. Мають вони приблизно ідентичний дохід — десь по 30-35 тисяч гривень. Здавалося б, сучасна юна пара, жодного патріархату, обидва працюють, повідомляє Ukr.Media.
Юнак сплачує за орендування помешкання — десять з половиною тисяч. Комунальні платежі ділять порівну. На цьому його фінансові обов’язки завершуються. Все інше — харчі на двох, побутова хімія, пральні засоби, котик, одяг і косметика — цілковито покладається на дружину.
Матуся щиро не збагне, чим невістка не задоволена. Адже вона не на вулиці проживає. А син в цей час залишок своєї платні не пропиває — він, увага, відкладає. Назбирує собі на апартаменти. Які планує оформити на своє ім’я.
Читаючи це, я спіймала себе на думці, що десь в іншому вимірі тихенько ридає Карл Маркс з його доктриною додаткової вартості.
Тобто зрілий чоловік, який і без дружини мусив би десь мешкати та вносити плату за дах над головою, по суті, трансформував шлюб у безлімітний абонемент до ресторану з опцією клінінгу. Дружина замовляє продукти, розшукує м’ясо за знижками, самостійно готує, завантажує речі в пральну машину, а він просто прибуває з роботи та сідає за стіл. Тому що в нього болить поперек від ювелірної справи, і він взагалі зморився.
Окремий вид креативності в даній історії — материнський контроль ванної кімнати невістки. З’ясовується, дівчина має наглість купувати креми за дві-три тисячі гривень і витрачати особисті кошти на косметичні засоби. Як матуся про це довідалася? Дуже просто — синочок регулярно приносить їй усні звіти про витрати дружини.
Той самий синочок, який, між іншим, не використовує банківські картки категорично, оскільки боїться "годувати банкірів-паразитів", і отримує платню готівкою через Укрпошту. Я спробувала уявити цього міленіала з готівкою біля віконця пошти у 2026 році, але моя уява відмовилася працювати. Схоже, він застряг десь між ерою дискет і раннім феодалізмом.
Матуся пише так, ніби вона — основний мажоритарний акціонер цього подружжя. Вона без проблем зізнається, що загалом приглядала синові дочку судді або прокурора. Щоб вже точно була з фінансами. А ця, теперішня, не виправдала надій — відмовилася віддавати свою платню в загальний котел і навіть не захотіла самостійно відкладати собі на свій майбутній декрет.
Дійсно, яка зухвалість — не бажати особисто фінансувати свою вагітність, в той час, як чоловік складає купюри з Укрпошти на власні бетонні квадрати.
Мене завжди трохи насторожувала ця наша специфічна зміна партнерства. Ми ніби навчилися розділяти рахунки в кафе, але подекуди так і не засвоїли, як бачити один в одному живих людей, а не інструмент для оптимізації особистих витрат. І поки коментаторки на форумі сотнями повідомлень радять дівчині залишити цього фінансового генія наодинці з його ненькою і макаронами, мати спокійно тримає оборону. Вона, мабуть, просто чекає, коли невістка звільнить місце для когось із заможнішої сім’ї, хто зможе годувати втомленого спеціаліста ще краще і не нарікатиме через ціни на курятину.
Поділитися
Підписуйтесь на UkrMedia в Telegram.
⚡ Пульс читачів
Це сімейне партнерство чи майстер-клас із професійного паразитизму під наглядом мами?
Вже проголосували 0 людей. Долучайтесь до обговорення.
👢 Гнати в шию! 🤡 Мамин економний геній 🧴 Шукаю крем за три тисячі
📊 Карта думок
👢 Гнати в шию! 0% 🤡 Мамин економний геній 0% 🧴 Шукаю крем за три тисячі 0% 💡
Дискусія тільки починається. Будьте першим, хто висловить думку!
Коментарі
Поки що немає коментарів. Будьте першим!
