Віддалена робота дорожче, ніж здається: гнучкий розклад може збільшити «реальну зарплату» на 56%

Гнучкий спосіб праці може збільшувати так звану «реальну зарплату» особи на 56% — не шляхом підвищення окладу, а завдяки зекономленому часу, меншим витратам на пересування та кращому контролю над власним розкладом. 

Залишити коментар

Для умовного 39-річного американського розробника програмного забезпечення з середньою чистою заробітною платою $104 000 за рік модель оцінює «розширену зарплату» у $162 768. Різниця — понад $58 000 на рік.

Ці кошти працівник, звісно, не отримує на банківський рахунок. Йдеться про економічну вартість часу, який він отримує завдяки гнучкому способу праці.

Автор статті для The Hill Глеб Ципурський називає це «прихованою економікою» роботи: заробіток показує, скільки людина отримує, але не розкриває, скільки їй коштує сама праця.

Наприклад, офісний формат може передбачати щоденні витрати на пальне, паркування та транспорт, а також години, проведені в дорозі. Додатково працівник втрачає час, який міг би приділити дітям, спорту, сну, домашнім справам чи відпочинку.

Вартість вільної години

У моделі Econtime одна година особистого часу оцінюється у $193,79, тоді як година професійної діяльності — у $48,17.

Різниця пояснюється тим, що вільний час для людини є обмеженим ресурсом. Його цінність — не лише в можливості нічого не робити. Це час на сім’ю, візит до лікаря, спорт, сон або звичайне відновлення після робочого дня.

Модель передбачає, що гнучка робота дозволяє працівникові повернути приблизно шість годин особистого часу на тиждень.

Для батьків це може означати кілька додаткових годин із дітьми, для когось — можливість займатися спортом або добре виспатися, а для іншого — уникнення щоденної гонки між роботою та домашніми обов’язками.

Водночас автори моделі враховують і недоліки роботи з дому: працівник може більше платити за електроенергію, опалення, кондиціонування, інтернет та зношення домашнього робочого місця.

Гнучкість не обов’язково шкодить продуктивності

Окремо в матеріалі згадується велике рандомізоване дослідження 2024 року, проведене серед 1612 співробітників технологічної компанії.

Воно показало, що гібридний формат роботи на третину зменшив кількість звільнень та підвищив задоволеність працівників. При цьому за два роки експерименту дослідники не виявили суттєвого погіршення результатів роботи за оцінками керівництва.

Це важливо на тлі обговорення повернення співробітників до офісів. Для працівника обов’язкова присутність в офісі може фактично розглядатися як приховане зменшення заробітку: оклад не змінюється, але з’являються додаткові витрати та кілька годин дороги щотижня.

Водночас дослідники не стверджують, що офісна робота завжди неефективна. Для частини колективів фізична присутність може бути важливою для навчання, наставництва, взаємодії та формування довіри.

Тому автор пропонує компаніям оцінювати гібридну модель не за принципом «усі в офіс» або «усі віддалено», а враховувати конкретні ролі, команди та завдання.

Головна теза дослідження: гнучкість — це не просто корпоративний бонус. Для працівника вона має цілком реальну економічну цінність. І якщо компанія забирає у людини кілька годин дороги щотижня, це можна розглядати майже як скорочення її реального доходу.