В інтернет-мережах дедалі більше з'являється роликів, де люди розмірковують про буття в альтернативних світах: там вони згадують ключові етапи життя і говорять про певних квантових копій. З’ясовуємо, хто такі квантові копії та наскільки обґрунтована теорія про альтернативні світи.
Хто такі квантові двійники і чому про них всі говорять
У соціальних мережах набувають широкої популярності ролики, присвячені долі квантових копій: люди розповідають про важливі етапи їхнього життя, котрі могли мати інші сценарії розвитку подій.
В основі тенденції лежить спрощена ідея багатосвітності, відповідно до якої у Всесвіту існує безліч паралельних світів, де мешкають наші квантові двійники: щоразу, коли людина робить важливий вибір або потрапляє в обставини, де опиняється між життям і смертю, утворюється «паралельний світ», в якому все відбувається по-іншому.
Спершу відео записували про трагічні або складні життєві ситуації — захворювання, розлучення та аварії. Згодом люди почали створювати більш позитивні відеоматеріали: про квантових копій, які живуть краще або цікавіше за своїх оригіналів. Наприклад, спочатку дочитують книги і тільки потім купують нові або повертаються зі столиць у рідні міста, аби більше часу проводити з рідними.
Дехто навіть жартує над трендом, знімаючи гумористичні відео про своїх копій: «Мій квантовий двійник помер від сміху на уроці англійської у 8-му класі».
У чому полягає суть гіпотези квантових двійників з точки зору сучасної фізики
Згідно з гіпотезою про квантових двійників, Всесвіт, у якому ми існуємо, можливо, не є єдиним з наявних — існує нескінченна кількість всесвітів, і всі вони об'єднані в багатосвіт — альтернативний світ, абсолютно ідентичний тому, в якому ми живемо. Теорія багатосвіту не є єдиною та цілісною концепцією: це декілька незалежних наукових гіпотез, які сходяться в одному твердженні — наш Всесвіт не поодинокий.
Початок теорії багатосвіту часто пов'язують з інтерпретацією квантової механіки Г’ю Еверетта: «Кожна квантова подія, що має декілька можливих результатів, веде до "розгалуження" реальності, в результаті чого виникають нові всесвіти». Отже, історія не є лінійною, а являє собою нескінченно розгалужене дерево, де одночасно співіснують усі можливі варіанти розвитку подій.
Ще одним важливим джерелом ідеї багатосвіту є гіпотеза про інфляційну модель Всесвіту. Це сучасна і загальновизнана теорія в космології, яка описує найперший, надзвичайно короткий етап існування нашого Всесвіту — відразу після Великого вибуху. За надзвичайно короткий час Всесвіт розширився до величезних розмірів — це могло призвести до формування «бульбашок» або окремих всесвітів у межах більш великої космічної структури.
Третю версію виникнення багатосвіту пропонує теорія струн. Ми звикли, що у Всесвіті, який ми знаємо, є чотири виміри — час і ще три, пов'язані з простором. Але теорія струн передбачає, що вимірів насправді може бути більше. Відповідно до деяких варіантів цієї теорії, додаткові виміри можуть бути «згорнуті» різними способами, і кожен тип «згортки» визначає закони фізики в цьому всесвіті. Виходить, що наш Всесвіт з його конкретними константами — лише один з величезної кількості можливих варіантів у так званому струнному ландшафті.
Усі моделі виникнення багатосвіту виводять ідею множинності всесвітів не з філософських висновків, а із сучасних фізичних теорій, які намагаються описати фундаментальні закони світобудови. Це робить гіпотезу багатосвіту серйозним об'єктом вивчення в теоретичній фізиці та космології.
Чому теорію мультивсесвітів багато хто критикує
Головний аргумент вчених, які критикують теорію, — її принципова неможливість перевірки. Якщо інші всесвіти неможливо спостерігати і вони не взаємодіють з нашим, чи можна взагалі вважати таку теорію науковою?
Крім того, є й етичні аспекти ймовірності існування паралельних реальностей. Теорія багатосвіту змінює уявлення про випадковість та вибір: якщо кожне рішення, яке ми не приймаємо в цій реальності, реалізується десь ще, то виникає питання, чи є ми унікальними істотами або лише однією версією з незліченної кількості можливих.
Проте, попри те що докази існування багатосвіту залишаються гіпотетичними, сама теорія продовжує стимулювати розвиток теоретичної фізики, змушуючи вчених переосмислювати найфундаментальніші поняття: час, простір, реальність. Майбутні відкриття в галузі квантової гравітації, космології та фізики високих енергій, можливо, одного разу дадуть відповідь на питання про існування багатосвітів.
Поділитися