
Якщо брати до уваги котячі туалетні наповнювачі у зв’язку із питанням — чи можливо їх утилізувати у каналізацію — їх всі можна розділити на три види:
- Це ті наповнювачі, на тарі яких є застереження або символ, що забороняє викидати їх у каналізаційні системи.
- Наповнювачі, на пакуванні яких відсутня будь-яка згадка про те, що це можливо змивати у каналізацію.
- Наповнювачі, на пакуванні яких зазначено «можна утилізувати в унітаз/каналізацію», або є графічне позначення чи знак, який це дозволяє.
Перші два варіанти не слід змивати в унітаз ні за яких обставин. Навіть якщо «цей наповнювач виглядає зовсім ідентично тому, на якому вказано, що це можливо».
Коли не дозволено, але дуже хочеться, то все одно не можна
Ні, виробник не «забув додати це позначення».
Виробник ніколи не омине можливості нанести таке маркування, якщо наповнювач відповідає усім необхідним параметрам, адже цей додатковий зручний фактор значно збільшує рівень продажів продукції.
Отже, за відсутності відповідного знаку, це вказує на те, що наповнювач для цього точно не придатний.
Якщо дозволено, то з обережністю
Тепер перейдемо до третьої групи наповнювачів, а саме з позначкою, яка дозволяє змивати.
В зоомагазинах найчастіше зустрічаються 3 види наповнювачів: деревний, мінеральний та силікагелевий. Крім деревного, доволі популярні також інші рослинні наповнювачі — паперовий, целюлозний, з кукурудзи. А серед мінеральних найбільш поширені — з бентоніту та цеоліту.
Як правило, позначка «можна змивати в унітаз» знаходиться на наповнювачах, виготовлених із рослинної сировини. Однак, виробник завжди вказує, що змивати такий наповнювач слід лише невеликими об’ємами.
Але ніде не зазначено чіткий розмір «невеликих об’ємів» та наслідки викидання об’ємів, які перевищують параметри «невеликих». Отже, нібито виробник відповідальність проявив, але насправді він, у разі чого, не нестиме відповідальності.
Зрозуміло одне: не можна висипати в унітаз одразу весь лоток, труба обов’язково заб’ється. Обережно, тобто поступово, утилізувати наповнювач можливо, але на свій розсуд та ризик.
Будь-який наповнювач може завдати шкоди каналізації
Зазвичай, виробники розповідають у рекламі про те, що в унітаз можливо змивати також вологий туалетний папір, і картонні втулки, але багато сантехніків висловлюють протест проти цього.
Створити колапс каналізаційної системи стовідсотково можуть силікагелеві та бентонітові наповнювачі, а також деревні наповнювачі низької цінової категорії, в яких присутні великі скалки.
Силікагель дуже швидко поглинає вологу і перетворюється на густий гель, бентоніт формує надзвичайно міцні згустки, а деревний/рослинний наповнювач розбухає, поглинувши воду. Все це може призвести до утворення в трубах непрохідних блокувань, і не обов’язково в квартирі того, хто цей наповнювач викинув, а, наприклад, у сусідів знизу, або ж десь далі по вулиці, поєднавшись в трубах з іншим непотребом.
То що ж робити?
Каналізація розрахована на рідкі відходи та спеціальний туалетний папір. Все інше (навіть якщо на пакуванні вказано "Еко" чи "Біо") ви викидаєте туди на свій особистий ризик.
Наповнювачі розчиняються у воді набагато повільніше, ніж прийнято вважати, а викидаються вони в каналізацію в значно більших обсягах, ніж можна уявити. Зношена каналізація може не витримати навіть середнього навантаження, тобто теоретично будь-який котячий наповнювач може стати причиною засмічення.
Якщо все ж таки бажаєте це робити, то дотримуйтеся правила маленьких порцій, утилізуйте лише по одному згустку.
Проте, якщо ви мешкаєте в багатоквартирному будинку, краще не ризикувати. Вірогідність затопити себе та сусідів фекальними водами набагато вища, ніж зручність від утилізації одного згустку.
Оптимальний спосіб утилізації — викидати тверді відходи та згустки у сміттєвий контейнер.
Поділитися
