З початку великої війни одна з українських теплоелектростанцій пережила понад п’ять ракетних обстрілів, які зруйнували трансформатори та декілька енергоблоків. Forbes відвідав цю станцію й поспілкувався з її працівниками, які не покидають робочі місця, знаючи, що на них летять ракети. Чому енергетики працюють під ракетними атаками і як відновлюють ТЕС напередодні другої воєнної зими?
З безпекових міркувань Forbes не називає станцію, імена працівників змінені.
Середина січня, повітряна тривога посеред робочого дня та загроза ракетного удару. Час йде на секунди.
Більшість співробітників станції на цей момент вже в укриттях. У машинному залі одного з енергоблоків залишалися лише троє машиністів, які мають безпечно зупинити енергоблок.
Пролунав вибух. Машинний зал заполонив дим. Машиністи були неподалік від влучання. Через деякий час зайнялася пожежа, яку першими почали гасити ці ж троє машиністів, чудом вцілілих після атаки.
Цього дня ТЕС отримала декілька хвиль ракетних атак. «Після того січневого дня наші хлопці і дівчата вже нічого не бояться», – каже Анатолій Ткач, керівник департаменту з управління виробництвом ТЕС.
Це був лише один з важких днів минулої зими. Загалом ця станція пережила понад п’ять обстрілів, під час одного з них прилетіли до десяти ракет. Загалом українська енергосистема з осені 2022 року до весни 2023-го пережила 15 ракетних та 18 дронових атак, за даними «Укренерго». Після літньої паузи Росія масовано обстріляла українську енергосистему у ніч на 21 вересня.
Попереду – друга найскладніша зима, чи готова ТЕС до нового виклику?
Одна ракета влучила у машинну залу ТЕС – величезне приміщення довжиною у сотні метрів і заввишки у кілька поверхів, яке об’єднує усі енергоблоки станції. Фото пресслужба ДТЕК
Росіяни почали обстрілювати трансформатори ТЕС восени 2022 року. Під час першого масованого обстрілу було знищено один з трансформаторів станції.
«Ми тільки виїхали на місце прильоту, почали гасити пожежу, влучили ще дві ракети», – пригадує Ткач.
Наприкінці грудня росіяни почали обстрілювати саму електростанцію, а не трансформатори біля неї. У січні у станцію прилетіли до десяти ракет, розповідає Ткач. Це був наймасштабніший обстріл станції.
Одна ракета влучила у машинну залу ТЕС – величезне приміщення довжиною у сотні метрів і заввишки у кілька поверхів, яке об’єднує усі енергоблоки станції. У стелі машзалу досі велика діра над найбільш пошкодженим енергоблоком, який не встигають відновити до цього опалювального сезону. Замість вікон – дерев’яні заслонки.
На чиїх плечах робота електростанції
Чергова електромонтерка Олена Коваль працює на станції 20 років. Останній рік – найскладніший в її карʼєрі. Під час повітряних тривог вона одна з кількох десятків фахівців ТЕС, які не ховаються в укриттях під час обстрілу, навіть якщо точно знають, що ракета летить у станцію. Вона вдягає шолом, бронежилет і стає під більш стійкими несучими конструкціями.
Коваль замислюється у відповідь на питання, чому залишається на цій роботі попри ризики. «У мене медична освіта, я не боюся крові й зможу надати допомогу у разі потреби, може тому досі тут», – каже вона.
Доплата за роботу на ТЕС під час повітряної тривоги – 40 грн/год, а також є доплата за роботу у зміну, в яку підприємство зазнало обстрілу, – 40 грн/год за всю зміну незалежно від тривалості обстрілу, каже машиніст енергоблоку Віталій Швець. «Тобто якщо це 8-годинна зміна, то працівник отримує 320 грн; якщо 12-годинна, то 480 грн», – додає він.
Усі співробітники ТЕС, окрім критично необхідних, спускаються в укриття, на станції їх два, пояснює головний фахівець з охорони праці Олександр Непийвода. Він пишається тим, що з початку повномасштабної війни на електростанції ніхто не загинув і серйозно не постраждав.
«Тільки один підрядник отримав несерйозні поранення: не встиг добігти до укриття після оголошення повітряної тривоги, я надавав йому допомогу», – розповідає Непийвода.
Один із пошкоджених у січні енергоблоків запустили в роботу у вересні.
Як відновлюють пошкоджену обстрілами ТЕС
Один із пошкоджених у січні енергоблоків запустили в роботу у вересні. Тільки кабелів замінили 50 км, каже керівник департаменту з управління виробництвом ТЕС Анатолій Ткач. Найбільш капіталомісткий проєкт – заміна системи керування енергоблоком. Вартість – до 100 млн грн. Готове обладнання знайшли в одній з європейських країн. «Тому не довелося чекати довго», – зазначає Ткач.
Ще один енергоблок, який більше постраждав під час обстрілу, не встигнуть відновити до цієї зими. У планах – встигнути до наступного опалювального сезону. На це знадобиться близько 700 млн грн.
Наразі підрядна організація «зашиває» пробиту ракетою дірку у стелі машзалу. Задача – встигнути до холодів.
Ще один фронт робіт – захист вразливих трансформаторів на території станції. Трансформатори розташовані на відстані від будівель ТЕС просто неба, це називається «відкритий розподільчий пристрій», між ними і станцією – величезна кількість ліній електропередачі. Трансформатори наповненні мастилом, яке легко займається й дуже важко піддається гасінню.
Задача – захистити обладнання від обстрілів. Ціна матеріалів для такого захисту – близько 400 000 грн, повідомляє головний інженер станції Кирило Мельник. Це 0,2% ціни нового трансформатора, який може коштувати близько 180 млн грн.
****
Попереду – друга воєнна зима, Росія ймовірно продовжить ракетні удари по українській енергетиці. Проте на електростанції, яка пережила не одну атаку, настрій бойовий. «Що буде, якщо енергетики перестануть робити свою роботу та сховаються? Все зупиниться, світла не буде. Цього не можна допустити, адже світло – це життя», – каже один із машиністів станції.
