Кабінет Міністрів з 1 грудня скасував режим ліцензування експорту зернових, бобових, олійних культур та олії, повідомляє Мінекономіки 29 листопада. Таке рішення ухвалили, щоб запобігти подвійному контролю з боку держави, оскільки з 1 грудня запрацює автоматичний режим контролю, пояснив заступник міністра економіки – торговий представник України Тарас Качка.
Ліцензії запровадили рік тому, щоб боротися з «тіньовим ринком» і неповерненням валютної виручки в країну.
Отримуйте щоденний лист з останніми матеріалами та новинами від Forbes
Дякуємо за підписку Підписатися
Ключові факти
- З 1 грудня запрацює автоматичний режим відстежування експорту окремих видів агропродукції, зазначило Мінекономіки.
- Щоб запобігти подвійному контролю з боку держави, уряд скасував ліцензування експорту деяких видів агропродукції, яке раніше запровадив для повернення валютної виручки, пояснив Тарас Качка. За його словами, це спростить умови ведення бізнесу для експортерів вказаної агропродукції.
- Скасування режиму ліцензування дозволить уникнути непорозумінь під час митного оформлення експорту, йдеться в повідомленні.
- В Мінекономіки уточнили, що ліцензування експорту пшениці, кукурудзи, насіння соняшнику та ріпаку до Болгарії, Румунії, Словаччини, Угорщини та Польщі залишається без змін.
Що передбачає режим експортного забезпечення:
- експорт товарів виключно зареєстрованими платниками податку на додану вартість;
- встановлення мінімальних експортних цін на товари, щодо яких діє режим експортного забезпечення. Різниця між фактурною та митною вартістю товарів не має бути відʼємною;
- електронний обмін інформації між НБУ, податковою та митною службою для відстеження та контролю експортерів;
- особливості складання податкової накладної та її реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Контекст
31 жовтня 2023 року Кабмін опублікував постанову, що вводить нові правила для експорту агропродукції в умовах воєнного стану.
Для експорту агропродукції компанія має два шляхи. Перший – для компаній з історією, через реєстрацію у системі Державного аграрного реєстру (ДАР). Для цього експортер має відповідати чотирьом критеріям: бути платником ПДВ; не мати податкового боргу з повернення валютного виторгу; відносно експортера не складався акт ДПС про відсутність за місцем юридичної реєстрації під час перевірки дотримання валютного законодавства; експортер має документальне підтвердження від банку, з яким працює, що з 23 лютого 2022 року по 27 жовтня 2023 року він провів хоча б одну успішну експортну операцію, за якою було повернення валютного виторгу.
Другий спосіб – для нових гравців. Якщо компанія або підприємець не відповідають зазначеним вище критеріям, вони мають подати заявку в Мінекономіки на отримання ліцензії на експорт (це зазначено в іншій постанові Кабміну. – Forbes). Для цього у потенційного експортера має бути чинне свідоцтво платника податку на додану вартість та довідка про відкриття банківського рахунку покупцем товару.
У травні Верховна Рада ухвалила законопроєкти щодо вдосконалення експорту деяких товарів №№10168-2 та 10169-2. Документи передбачають механізм для боротьби з чорним експортом зерна та неповерненням валютної виручки.
Уряд скасував експериментальний проєкт з верифікації експортерів зерна, який було запроваджено 31 жовтня 2023 року і який мав діяти до кінця 2024 року. Експорт зазначених товарів зараз регулюється законом про зовнішньоекономічну діяльність, який надає Кабміну право запроваджувати новий механізм експорту сільгосптоварів.
29 жовтня уряд запровадив режим експортного забезпечення до операцій з експорту окремих видів сільськогосподарських товарів на період дії воєнного стану. Цей режим, зокрема, передбачатиме встановлення мінімальних експортних цін на них.
Регулювання ринку раніше критикували Європейська Бізнес Асоціація (ЕВА) та Українська зернова асоціація (УЗА). EBA вказувала, що механізми регулювання матимуть наслідки, діаметрально протилежні задекларованим авторами. За оцінкою асоціації, фактично запроваджується непрозорий, складний і ручний механізм допуску учасників ринку до експорту аграрної продукції, що є недопустимим у країні, яка задекларувала курс на боротьбу з корупцією.
Учасники агроринку вважають, що цей механізм призведе до неможливості укладання форвардних контрактів, тому що в період виконання поставки товару його ринкова вартість може бути вищою, ніж контрактна, яка була узгоджена задовго до поставки.
УЗА пропонувала, щоб оновлення мінімальних цін відбувалося частіше, ніж раз на місяць, щоб уникнути ситуації, коли ціни на світових ринках будуть нижчі за мінімальний дисконт.
