Вуглецевий податок. Скільки втратять українські металурги через CBAM

Сумарні можливі втрати української металургійної промисловості через Механізм прикордонного вуглецевого коригування (CBAM) у 2030 році можуть сягнути $1,6 млрд. Такий прогноз, заснований на даних за 2024 рік, наводить GMK Center.

Подарунок для справжніх лідерок та лідерів

Сертифікат Forbes — річний доступ до якісної аналітики, інсайтів та історій успіху, що змінюють мислення. Деталі та замовлення

Деталі

  • У 2024 році українські металурги експортували продукцію до ЄС на $3,3 млрд. Проте з початком повноцінного функціонування CBAM вітчизняні постачальники чавуну та сталі можуть зіткнутися з необхідністю сплачувати в межах механізму $311 млн уже в перший рік. Згодом цей тиск зростатиме через підвищення вартості викидів CO2 та скорочення безкоштовних квот у європейській системі торгівлі викидами (EU ETS).
  • До 2030-го CBAM може зробити нерентабельним експорт українського цементу, добрив, чавуну, квадратних заготовок і сортового прокату через їхню високу вуглецеву інтенсивність та необхідність сплачувати вуглецевий податок.
  • За попередніми оцінками, після остаточного впровадження CBAM у 2026–2030 роках можливі втрати інвестицій в українську економіку сягнуть $2,7 млрд, а втрати експорту – $4,7 млрд. Зменшення обсягів експорту та ВВП призведе до скорочення податкових надходжень, що в 2030 році може вилитися в недоотримання бюджетами різних рівнів $1,3 млрд.
  • Зважаючи на серйозні ризики для економіки, український бізнес наголошує на необхідності державної підтримки у вирішенні цієї проблеми. Один із можливих кроків – активна участь уряду в переговорах щодо оновлення торговельної угоди з ЄС.

Великий переділ. За час війни держава забрала майже 100 компаній, які належали росіянам. Що з ними сталось? /Фото Андрій Лобода, надано Мінагрополітики

Популярне Категорія Компанії Дата Сьогодні Великий переділ. За час війни держава забрала майже 100 компаній, які належали росіянам. Що з ними сталось?

Потенційні втрати за категоріями металопродукції

  • чавун – $96 млн;
  • сталеві напівфабрикати – $588 млн;
  • прокат – $899 млн;
  • труби – $39 млн;
  • інші вироби – $25 млн.

Контекст

Механізм прикордонного вуглецевого коригування (Carbon Border Adjustment Mechanism, CBAM) став одним із перших інструментів податкового регулювання в міжнародній торгівлі для досягнення кліматичних цілей.

Основна ідея механізму CBAM – усі експортери мають сплачувати співмірну з компаніями ЄС плату за викиди парникових газів (ПГ) під час виробництва товарів, які постачають до ЄС, а також стимулювати чистіше промислове виробництво в країнах, що не входять до ЄС. 

Механізм СВАМ уперше був запропонований у межах EU Green Deal у 2019 році і представлений як частина пакету законодавчих ініціатив Fit for 55, що має забезпечити до 2030-го зменшення викидів ПГ в ЄС на 55% від рівня 1990-го. Повноцінне запровадження CBAM заплановане на 2026 рік.

CBAM потенційно може коштувати українським виробникам $300 млн, особливо вдаривши по виробниках електроенергії, добрив та металургах, згідно з даними аналітиків EY в Україні. Детальніше про CBAM та його потенційний вплив на українські компанії – в матеріалі за лінком.

Україна розпочне новий діалог із Єврокомісією щодо європейського екологічного мита CBAM, повідомила минулого тижня на «Саміті експортерів 2025» від Forbes Ukraine віцепрем’єрка з євроінтеграції та міністерка юстиції Ольга Стефанішина.

Источник

No votes yet.
Please wait...

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *