Азотний холдинг Ostchem Дмитра Фірташа у 2024 році виробив 1,8 млн тонн мінеральних добрив, що на 13% менше порівняно з 2023 роком, коли було виготовлено 2,1 млн тонн. Про це повідомила пресслужба компанії 30 січня. Середньорічне завантаження виробничих потужностей Ostchem не перевищило 70%.
Деталі
- Основними факторами падіння, за словами компанії, стали низькі ціни на зернові на світових ринках, перебої з електроенергією через війну та «дешевий» імпорт.
- «Рівнеазот» знизив виробництво на 22%, випустивши 407 000 тонн проти 528 000 тонн у попередньому році, тоді як Черкаський «Азот» зберіг обсяги на рівні 1,4 млн тонн.
- Холдинг виготовив: аміачної селітри – 760 200 тонн (41,9% від загального обсягу), КАС – 506 700 тонн (27,9%), карбамід – 401 900 тонн (22,2%), аміак – 75 000 тонн (4,1%).
- «Загалом падіння у хімічній галузі склало близько 10%. Українські аграрії опинилися у складній ситуації – маржинальність їхнього бізнесу суттєво впала, що відобразилося на внутрішньому попиті на добрива», – пояснив Сергій Павлючук, директор з виробництва азотного бізнесу Ostchem.
Популярне Категорія Рейтинги Дата 28 січня 30 чемпіонів диджиталізації
Контекст
У серпні 2024 року Ostchem повідомив про скорочення випуску найбільш затребуваних в Україні добрив – аміачної селітри та карбаміду. Обсяг виробництва аміачної селітри знизився на 9% у порівнянні з аналогічним періодом попереднього року – з 398 700 до 362 900 тонн. Виробництво карбаміду впало на 10,8%, зменшившись із 205 900 до 183 600 тонн. Причиною падіння у компанії назвали – «неконтрольоване зростання імпорту».
Європейські країни ще у жовтні 2024 року розпочали обговорення можливості підвищення мит на російські добрива, повідомляв Bloomberg. Причиною стали скарги на «агресивну стратегію зниження цін» Росії, яка витісняє місцевих виробників із ринку.
Росія залишається найбільшим експортером добрив у світі з часткою близько 18% глобального ринку. Попри те що ця галузь не потрапила під санкції, вона зіштовхується з проблемами, зокрема перебоями в логістиці та платежах. Основним покупцем російської продукції залишаються США.
28 січня 2025 року Європейська комісія запровадила додаткові мита на низку сільськогосподарських продуктів та азотних добрив з Росії та Білорусі. Мета – зменшення імпортної залежності та посилення продовольчої безпеки ЄС.
