Американський науковець Джон Гопфілд та британсько-канадський вчений Джеффрі Гінтон стали лауреатами Нобелівської премії з фізики 2024 року за «основоположні відкриття та винаходи, які зробили можливим машинне навчання з використанням штучних нейромереж». Про це йдеться в пресрелізі Нобелівського комітету 8 жовтня.
⚡️Ексклюзивно: спікер на форумі «Енергія бізнесу» – Деніел Єрґін, віце-голова S&P Global, письменник та лауреат Пулітцерівської премії. Він автор бестселерів про енергетику та світову економіку, зокрема «The Prize» і «The New Map». Вже 9 жовтня зустрінемося.
Долучайтеся до форуму!
Деталі
- «Робота лауреатів уже принесла величезну користь. У фізиці ми використовуємо штучні нейромережі в широкому спектрі галузей, як-от розробка нових матеріалів із певними властивостями», – зазначив голова Нобелівського комітету з фізики Еллен Мунс.
- Грошову частину премії в розмірі 11 млн шведських крон (близько 1 млн) розділять між ученими порівну. Нагородження переможців відбудеться 10 грудня у Стокгольмі.
Контекст
Ці два фізики розробили методи, які покладені в основу сучасного машинного навчання. Гопфілд створив асоціативну памʼять, яка може зберігати і відновлювати зображення в базі даних. Мережа Гопфілда здатна завершити або виправити образ, але не може асоціювати отриманий образ з іншим образом.
Гінтон розробив метод, який може автономно знаходити властивості в базі даних та розпізнавати певні елементи у зображеннях.
Фізик використовував мережу Гопфілда для винаходу нової мережі. Вона отримала назву «Машина Больцмана».
Вчений у роботі над новою мережею використовував інструменти зі статистичної фізики. «Машина Больцмана» – перша нейромережа, що здатна навчатися на внутрішніх уявленнях, розвʼязувати складні комбінаторні завдання. Вона може навчитися розпізнавати характерні елементи в заданому типі даних.
