Верховна Рада ухвалила у другому читанні та в цілому законопроєкт №10454 щодо удосконалення правового регулювання ціноутворення в оборонних закупівлях під час воєнного стану, йдеться у повідомленні пресслужби Мінекономіки. Раніше через неузгодженість у законодавстві конфліктували постачальники озброєнь та Держаудитслужба.
📲 45 секунд – на один пост, 20 хвилин на день, щоб дізнатися головні економічні та бізнесові новини. Підписуйтеся на Telegram-канал Forbes Ukraine, щоб економити час.
Ключові факти
- Документ покликаний врегулювати проблему визначення прибутку у складі вартості (ціни) товарів, робіт і послуг під час здійснення оборонних закупівель за неконкурентною процедурою.
- Закон передбачає, що у разі придбання товарів, робіт і послуг для потреб безпеки та оборони за неконкурентною процедурою або без проведення процедури закупівель, рівень прибутку не може перевищувати граничного рівня прибутку, встановленого урядом.
- Для випадків, де рівень прибутку урядом не був встановлений, ціна мала визначатися відповідно до пропозиції виконавця з урахуванням прибутку такого виконавця.
- Ці норми застосовуватимуться до всіх держконтрактів з оборонних закупівель, укладених за неконкурентною процедурою або без процедури за весь час дії воєнного стану. Тобто закон має ретроспективний напрям, що дозволятиме правоохоронним органам закрити справи, порушені раніше через неузгодженість нормативного поля, пояснили в Мінекономіки.
Контекст
У 2023 році виник конфлікт між постачальниками озброєнь та Державною аудиторською службою. ДАСУ заявляла, що уряд у постанові не включив прибуток в ціну товарів, робіт і послуг оборонного призначення, відтак постачальники мають повернути його державі.
Водночас підприємства військово-промислового комплексу наполягали, що без отримання прибутку не можуть розширити виробництво та інвестувати у нові розробки. Абсурдні висновки Держаудитслужби створили величезні проблеми і українській армії, і українському бізнесу, заявляв у липні тодішній міністр оборони Олексій Резніков.
Зокрема, держпідприємство КБ «Луч» та низка інших постачальників Міноборони зверталися до Кабміну через дії та висновки ДАСУ, яка трактувала закладений у контракти прибуток компаній як збитки держбюджету.
Голова ДАСУ Алла Басалаєва зазначала, що Кабмін у липні 2023-го вніс зміни до своєї постанови, дозволивши компаніям, що укладають контракти з Міноборони, включати прибуток у ціну. Водночас, за її словами, прибуток можна включати до контрактів з Міноборони лише починаючи з липня 2023 року, коли уряд ухвалив відповідну постанову.
У вересні минулого року Верховна Рада проголосувала за скасування висновків ДАСУ, згідно з якими весь прибуток постачальників Міноборони розцінено як «збитки держави».
24 жовтня Держаудитслужба та представники громадських об’єднань, які представляють інтереси роботодавців, підписали меморандум про взаємодію у вирішенні проблеми так званих висновків ДАСУ.
27 жовтня ДАСУ заявила, що підтримує повернення прибутку у склад ціни, відповідні пропозиції надіслано до Міноборони.
