Хорватія готова надавати порти на Дунаї та в Адріатичному морі для транспортування українського зерна. Про це йдеться у повідомленні пресслужби президента України за результатами зустрічі Володимира Зеленського з хорватським прем’єр-міністром Андреєм Пленковичем.
У Forbes Ukraine є спільнота в LinkedIn. Там ми пишемо практичні кейси компаній, розповідаємо про інноваційну економіку та публікуємо поради з особистого розвитку і управління командою. Жодних новин. Приєднуйтесь за цим посиланням
Ключові факти
- Зеленський зустрівся з Пленковичем у межах участі в саміті Україна – Балкани в Афінах.
- Зокрема, на зустрічі йшлося про незаконне блокування Росією судноплавства в Чорному морі та масовані ракетні удари РФ по портовій інфраструктурі України, які ставлять під загрозу світову продовольчу безпеку.
- Зеленський наголосив, що Україна готова й надалі залишатися гарантом глобальної продовольчої безпеки й зацікавлена в пошуку нових шляхів постачання продовольства на світові ринки, одним із яких може стати Хорватія.
- «Хорватська сторона підтвердила готовність надавати порти на Дунаї та в Адріатичному морі для транспортування українського зерна», – йдеться у повідомленні.
Контекст
По Дунаю багато зерна все ж не пройде – там лише судна класу «ріка–море», які мають водотоннажність на порядок меншу, аніж морські судна, зазначив Михайло Гончар, президент Центру глобалістики «Стратегія ХХІ» в інтерв’ю Радіо Свобода.
Але, за його словами, якщо розробити маршрут залізничного підвезення зерна до морських портів Хорватії – це було б суттєвим кроком.
«Хорватські порти можуть приймати судна без обмежень. У хорватській частині Адріатика глибоководна. Тому залізницею партії зерна можуть транспортуватися, накопичуватися й потім відвантажуватися від морських хорватських портів», – пояснює Гончар.
«Але тут постає питання пропускної здатності європейських залізниць у напрямку на Адріатику. Як і у випадку варіанту експорту через польські порти (на Балтиці) – все це удорожчує логістику. Але так чи інакше, хорватський маршрут – це один із додаткових варіантів, які нам допоможуть», – вважає аналітик.
17 липня РФ направила Туреччині, Україні й ООН свої заперечення щодо продовження «зернової угоди» та відмовилася її продовжувати. Міноборони країни-агресора заявило, що через вихід Росії з «зернової угоди» з 20 липня всі судна, які прямують в акваторії Чорного моря в українські порти, розглядатимуться як потенційні перевізники вантажів військового призначення.
Після виходу з угоди Росія неодноразово бомбила українські порти та зернові склади. За даними віцепремʼєр-міністра з відновлення Олександра Кубракова, лише за дев’ять днів липня унаслідок атак РФ пошкоджено та частково знищено близько трьох десятків об’єктів портової інфраструктури й пʼять цивільних суден.
Наприкінці липня влада Литви направила до Єврокомісії лист із пропозицією використовувати порти на Балтійському морі як альтернативний шлях експорту українського зерна.
На початку серпня Польща закликала ЄС збільшити пропускну спроможність портів, щоб дати змогу здійснювати більше поставок українського зерна через Балтійське море. Міністр сільського господарства країни Роберт Телус зазначив, що Польща вже веде переговори з сусідньою Литвою про перенесення фітосанітарного контролю зі свого кордону до литовських портів, щоб прискорити транзит українського зерна.
Хоча термінали в Балтійському морі є альтернативою, «основна частина вантажів, як і раніше, проходитиме через південні порти», сказав міністр.
Крім того, до перевезень українського зерна готова долучитися Латвійська залізниця. За словами голови компанії, через Латвію за рік можна буде перевезти від приблизно 500 000 до 1 млн т українського зерна.
